Слов'янка (Синельниківський район)
| село Слов'янка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Дніпропетровська область | ||||
| Район | Межівський район | ||||
| Рада | Слов'янська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA12140350010019723 | ||||
| Облікова картка | Слов'янка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | До 1774 р. | ||||
| Населення | 2 304 | ||||
| Поштовий індекс | 52911 | ||||
| Телефонний код | +380 5630 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°23′58″ пн. ш. 36°42′28″ сх. д. / 48.39944° пн. ш. 36.70778° сх. д.Координати: 48°23′58″ пн. ш. 36°42′28″ сх. д. / 48.39944° пн. ш. 36.70778° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
95 м | ||||
| Водойми | р. Бик | ||||
| Відстань до обласного центру |
147 км | ||||
| Відстань до районного центру |
17 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Слов'янка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Слов'янка, вул. Центральна, 36 | ||||
| Сільський голова | Смольська Галина Іванівна | ||||
| Карта | |||||
  Слов'янка | |||||
 Слов'янка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Слов'я́нка — село в Україні, в Межівському районі Дніпропетровської області. Населення становить 2 304 особи. Орган місцевого самоврядування — Слов'янська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Слов'янка розташована на сході області за 125 кілометрів від Дніпра у степовій зоні на лівому березі річки Бик. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Андронівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Водолазьке, на протилежному березі — село Наталівка. Поруч проходять автомобільні дороги М30 (E50), Т 0428 і залізниця, станція Слов'янка.
Історія[ред. | ред. код]
У 17 столітті в період існування Запорозької Січі на території сучасної Слов'янки була козацька сторожова охорона, яка контролювала Муравський шлях з Криму до Росії. Охоронний загін очолював сотник Гончар, який загинув 1660 року в сутичці з татарами. Балка, у якій його поховали стала називатись Балкою Гончара. Про неї є згадки у документах 1707 року поміж інших населених пунктів Запорозької Січі[1]. Весною 1774 року тут оселилось декілька учасників повстання Пугачова, які переховувались тут від царського уряду.
1775 року у цій місцевості проїздом побував губернатор Азовської губернії Василь Чертков. Він наказав почати заселення цієї місцевості, сподіваючись згодом заснувати тут місто Слов'янськ. Тому нове поселення 1777 року назвали Слов'янкою[2].
За переписом 1782 року, у Слов'янці проживало 560 душ. Населення займалось рільництвом і тваринництвом. Розташування Слов'янки на річці біля шляхів сполучення та наявність родючих земель сприяли розвитку слободи. 1859 року тут налічувалось 3 049 мешканців, населення належало до категорії державних селян.
За даними 1859 року Слов'янка була державним селом. Тут була 1 православна церква, 3 ярмарки, поштова станція, 442 подвір'я, 3046 мешканців, майже суцільно українців[3].
Станом на 1886 рік у селі, центрі Слов'янської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3845 осіб у 597 дворах, існували православна церква, школа, поштова станція, 5 лавок, лісовий склад, винний склад, рейнський погріб, 2 постоялих двори, відбувалось 3 щорічних ярмарки[4].
1897 року чисельність населення збільшилась до 5709 осіб, а кількість дворів — до 927[5].
За звітними даними 1916 року у Слов'янці працювали двокласна і дві церковнопарафіяльні школи, земська лікарня (відкрита 1909 року). Розвинулись господарство, торгівля і дрібна промисловість — діяли один паровий і 49 вітряних млинів, 4 олійниці, 7 кузень, два цегельні заводи, 5 зернових громадських контор, 5 приватних мануфактурних крамниць, лісовий склад, 3 шинки. Чисельність населення становила — 8430 мешканців[6].
Після повалення російської монархії 1917 року та з початком громадянської війни у Слов'янці неодноразово змінювалась влада, село захоплювали різні війська: німецькі, Червона армія, війська УНР, Добровольча армія. У грудні 1919 року остаточно встановлено радянську владу. Військовими діями та діяльністю військ господарству села було завдано значних руйнувань.
Протягом 1920-х років господарство Слов'янки поступово відбудовувалось. 1924 року працювали два парових млини, олійниця, 4 майстерні з ремонту сільськогосподарських машин. Були відкриті три школи і лікарня. Проживав 7 631 мешканець. Внаслідок колективізації створено 5 колгоспів.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 687 жителів села[7].
Під час Німецько-радянської війни Слов'янка була окупована німецькими військами. Звільнена від окупації 14 вересня 1943 року.
Протягом 1950-х років усі колгоспи села поступово об'єдналися в один — «Радянська Україна».
Новітня історія[ред. | ред. код]
У ніч на 14 серпня 2014 року на блок-посту «Слов'янка-кордон», на якому терористи намагалися зі зброєю прорватися з Донецької області у Дніпропетровську, Юрій Пізняк поїхав до блок-поста, коли отримав повідомлення, що там почалась перестрілка, його машину розстріляли на під'їзді до блок-поста. Лише коли прибула група спецпризначенців та захопила злочинців, Юрія змогли відправили до лікарні, але врятувати його життя не вдалося.
Є інша версія події, неофіційна. Насправді його викликали до місцевого мотелю, поскаржившись на кількох військових, які нахабно себе вели та порушували усілякі правила поведінки. Коли Ю. Пізняк прибув на місце події, сталася словесна перепалка, в ході якої військовослужбовець вистрелив йому в район живота. З пораненням Пізняк дістався до машини, та поїхав, подзвонив після цього своїй помічниці, яка й викликала швидку. Далі їхати він вже не зміг. Його змогли відправити в лікарню, але по дорозі він помер.
Жителями села повідомлено, як тієї ночі вони чули постріли десь зі сторони мотелю.
Деякі говорять, що Юрія Пізняка замовили, однак це не доведена інформація, правоохоронці її не підтверджують.
Сучасність[ред. | ред. код]
У Слов'янці діють декілька агрофірм та фермерських господарств.
Заклади соціальної сфери:
- Слов'янська середня загальноосвітня школа;
- 2 дитячих садки;
- дільнича лікарня;
- будинок культури;
- бібліотека;
- спортзал, який будується.
Через Слов'янку проходять автошляхи М04 (ділянка Павлоград—Покровськ) і Т 0428, а також Придніпровська залізниця.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,31% |
| російська | 2,60% |
| інші/не вказали | 0,09% |
Пов'язані особи[ред. | ред. код]
- 1947 року тут помер український письменник Сава Божко.
- Харламов Віктор Георгійович — український політик, депутат, майстер спорту по боротьбі, поет. Працював агрономом-насіннєводом колгоспу «Радянська Україна» (с. Слов'янка), викладав в СШ села виробниче навчання.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слов'янка (Синельниківський район) |
- ↑ Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1. — с. 526—527
- ↑ Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1. — с. 527
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Список сельских обществ и общин Екатеринославской губернии, вып. 7. Павлоградский уезд. — Екатеринослав, 1899. — с. 28—29(рос.)
- ↑ Доклады и отчёты очередному губернскому земскому собранию сессии 1915 года. — Екатеринослав, 1916
- ↑ Слов'янка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 425—432
- Слов'янка. Історія села
- Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень: [Історичні нариси]. — Д.: Арт-Прес, 2012. с.178(герб)-179(прапор, значення) −192с. ISBN 978-966-348-279-8
Література[ред. | ред. код]
- Гудзенко Н. А., Кобець А. П., Ухій І. С. Слов'я́нка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.425-432
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0.jpg){kind=link}