Слов'янське царство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слов'янське царство
італ. Il Regno degli Slavi hoggi corottamente detti Schiavoni
Mavro Orbini il regno de gli slavi.jpg
Автор Мавро Орбіні
Мова італійська
Опубліковано 1601
Країна St. Blaise - National Flag of the Ragusan Republic.png Дубровник

«Слов'янське Царство» або «Царство слов'ян» (італ. "Il regno de gli Slavi, hoggi correttamente detti schiavoni") — твір опублікований 1601 року бенедиктинським ченцем далматинського походження Мавро Орбіні (італ. Mauro Orbini). Використовуючи церковні архіви описав історію слов'ян, наводячи багато фактів, які були замовчані в працях інших авторів цього періоду. Наводить прямі цитати та посилання на зміст близько 330-х досліджень, серед яких здебільшого маловідомі або відсутні. Це значною мірою відноситься до творчості Вінко Прібоєвича, але також стосується й Авентіна або Альберта Кранца (лат. Albertus Crantius)[1]. Робота має дієписну прикмету — «Царство слов'ян» містить і передає цілий ряд середньовічних відомостей про дієпис[2][3] південнослов'янських народів.

Новий відроджений початок[ред. | ред. код]

Твір знаменує собою початок так званого іліризму або ілірійського руху, що ставить собі за намір досягти духовного і державницького пробудження серед південних слов'ян. Ось як сам автор визначає твір: «Царство слов'ян, сьогодні неправильно званого скйавони (Schiavoni -італ.).

В дієписі дона Мавро Орбіні з Рагузи, абата монастиря бенедиктинців на острові Млет, видно джерела майже всіх народів, які розмовляють слов'янською мовою і багатьох різних воєн, які вони вели в Європі, Азії та Африці. Походження їх царств, їх давньої релігії та часи руху в християнську віру. І, перш за все, про успіхи царів, що володарювали в Далмації, Хорватії, Боснії, Сербії, Рашці та Болгарії

Твір було перекладено і видано російською мовою за наказом російського царя Петра I в 1722 році. Російське видання книги стало одним з основних джерел для написання «Історії Слов'яно-Болгарської» Паїсія Хилендарського.

Історична цінність[ред. | ред. код]

Твір містить багато відомостей з творцевим товмаченням часів присутніх історико-географічних областей південних слов'ян до XVI століття, а вони, за словами дона Мавро, такі: Далмація, Хорватія, Боснія, Сербія, Рашка і Болгарія.

Довідкова інформація[ред. | ред. код]

Робота є сполучною ланкою між середньовічною історією Південних Слов'ян на Балканах і добою Відродження в італійських містах.

Історичний контекст твору — це довга турецька війна та втрата становища південних слов'ян у правлінні Османської імперії після повішення Михайла Кантакузена Шайтаноглу (3 березня 1578 р.) та вбивства великого візира Соколовича Мехмеда-паші (11 жовтня 1579 р.). Венеційській республіці через матір султана, яка мала венеційське походження, вдалося потіснити Рагузьку республіку свого конкурента в середземноморській торгівлі, спорудивши приплав у Спліті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kosinski, Tomasz J. The forgotten "Kingdom of the Slavs" by Mauro Orbini. Процитовано 4 травня 2023. 
  2. Що таке дієпис - Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 4 травня 2023. 
  3. Як перекладається слово Історія українською. Словотвір (укр.). 27 вересня 2016. Процитовано 4 травня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]