Слов'янські назви місяців

Слов'янські назви місяців — назва місяців року у слов'янських мовах.

У багатьох слов'янських мовах назви місяців мають слов'янське походження. Однак між такими назвами у різних мовах немає взаємно-однозначної відповідності; часом вони навіть зрушені на один місяць різними мовами слов'ян. Білоруська, польська, українська, чеська мови та хорватський стандарт сербохорватської мови використовують слов'янські назви (причому у польській мові для березня та травня використовуються латинські назви). Верхньолужицька мова має власну (відмінну від загальнослов'янської) систему найменувань місяців, але переважає вживання латинських найменувань. Не вживаються офіційно слов'янські назви місяців у російській, болгарській, македонській, словацькій мовах та в сербському стандарті сербохорватської мови — у цих мовах використовуються назви місяців, запозичені з латини. У словенській мові обидві системи, латинська та слов'янська, існують паралельно. У литовській мові збереглися балтійські назви місяців, що частково збігаються зі слов'янськими, що дозволяє припустити, що частина цих назв сходить ще до часу балтослов'янської єдності. Деякі з литовських назв, можливо, кальковані у VIII—XV століттях із староукраїнської писемної мови (офіційної мови у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському на землях Русі).

Місяці весни

Сушец/сухой

Малосніжний місяць

• Березень : словен. sušec, болг. сух
• Січень: лит. sausis

Березень

Час набухання бруньок берез

• Березень: укр. березень, чес. březen
• Квітень: болг. брязок
• Червень: лит. birželis

Цветень/кветень

Час цвітіння

• Квітень: укр. квітень, пол. kwiecień
• Травень: чес. kvetен

Травень

Час зростання трави

• Травень: словен. veliki traven, укр. травень, білор. травень, болг. тръвен
• Квітень: словен. mali traven, хорв. travanj, макед. тревен

Інші

• білор. сакавік «травень» — час руху соку в деревах
• білор. красавік «квітень» — час цвітіння

Місяці літа

Червень

За однією з версій, цей місяць отримав назву від черв'яків, з яких виготовляли червону фарбу; за іншою версією, це личинки бджіл; за третьою версією через те, що в цей час з'являються червоні ягоди і квіти.

• Червень: чес. červen, болг. червеник, укр. червень, білор. червень, пол. czerwiec
• Липень: чес. červenec, болг. чръвенъ

Липень

Час цвітіння липи

• Липень: укр. липень, білор. ліпень, польс. lipiec, лит. liepa
• Червень: хорв. lipanj

Назви, пов'язані зі жнивами

Серпень (також серпень, червень, житар) — час жнив.

• Серпень: словен. mali srpan, укр. серпень, пол. sierpień, чес. srpen, біл. серпня, верхнєлуж. žnjenc, мак. жетвар?, лит. rugpjūtis (rugis «жито» + pjūtis «жнива»)
• Липень: словен. veliki srpan, болг. сърпен, хорв. srpanj
• Червень: макед. житар
• ?: болг. жетар

Зарев

• Вересень: чес. září
• Серпень: болг. зарев

Інші

• болг. изок «червень» — місяць коників
• рос. красень «червень»
• хорв. kolovoz «серпень»

Місяці осені

Вересень

Час цвітіння вересу

• Вересень: укр. вересень, білор. верасень, пол. wrzesień

Рюєн

• Жовтень: чес. říjen, болг. руен, руй
• Вересень: рос. рюень, сербохорв. rujan

Листопад

Час листопада

• Листопад: укр. листопад, білор. листопад, польс. listopad, чес. listopad, словен. listopad, лит. lapkritis (lapas «лист» + kristi «падати»)
• Жовтень: хорв. Listopad, болг. листопад, мак. листопад

Інші

Збір винограду

• мак. гроздобер «вересень», словен. vinotok «жовтень»

Жовтий колір листя

• укр. жовтень «жовтень»

Переробка вівса/льону/конопель

• білор. кастрычнік «жовтень» (від назви костриць (вогнища) — продукту переробки (тріпання) льону, конопель і т. п.)
• польс. październik «жовтень» (від пол. paździerze — те ж)
• лит. spalis «жовтень» (spalis з тією є назвою)

Місяці зими

Грудень

• Грудень: укр. грудень, пол. grudzień, словен. gruden, лит. gruodis (gruodas «застигла комами земля»)
• Листопад: болг. груден

Снежник

Місяць снігу

• Грудень: білор. сніжань, мак. снежник

Просинець

• Грудень: чес. prosinec, хорв. prosinac
• Січень: словен. prosinec, болг. просинец

Січень

Час рубання

• Січень: укр. січень, польс. styczeń, хорв. sječanj
• Лютий: словен. svečan, болг. сечко, мак. сечко

Лютень/лютий

• Лютий: укр. лютий, біл. люті, польс. luty

Студень

Ця назва поза загальною системою розташування

• Січень: біл. січень
• Листопад: хорв. studeni, макед. студент

Праслов'янська система

В. Шаур так відновлює праслов'янські назви дванадцяти місяців, вважаючи, що решта — вторинна.

1. *berzьnь (берзень) — березень
2. *květьnь (кветень) — квітень
3. *travьnь (травень) — травень
4. *čьrvьnь (червень) — червень
5. *lipьnь (липень) — липень
6. *sьrpьnь (серпень) — серпень
7. *versьnь (версень) — вересень
8. *ruјьnь (руень) — жовтень
9. *listopadъ (листопад) — листопад
10. *grudьnь (грудень) — грудень
11. *prosinьcь (просинець) — січень
12. *sečьnь (січень) — лютий

Таблиця порівняння назв

#	Древньоруський	Російська	Українська	Білоруська	Болгарська	Сербська	Македонська	Польська	Хорватс	Словенська	Чеська	#
1	Просинец	Январь	Січень	Студзень	Просинец	Јануар	Коложег	styczeń	sječanj	prosinec	leden	1
2	Сечень	Февраль	Лютий	Люты	Сечко	Фебруар	сечко	luty	veljača	svečan	únor	2
3	Сухий	Март	Березень	Сакавік	Сух	Март	цутар	marzec	ozujak	sušec	březen	3
4	Брезозол	Апрель	Квітень	Красавік	Брязок	Април	тревен	kwiecień	travanj	mali traven	duben	4
5	Травень	Май	Травень	Травень	Тръвен	Мај	косар	maj	svibanj	veliki traven	květen	5
6	Изок	Июнь	Червень	Чэрвень	Изок, Червеник	Јун	жетвар	czerwiec	lipanj	rožnik	červen	6
7	Червень	Июль	Липень	Ліпень	Жетар, Жътвар, Сърпен, Чръвенъ	Јул	златец	lipiec	srpanj	veliki srpan	červenec	7
8	Зарев	Август	Серпень	Жнівень	Зарев, Орач	Август	житар	sierpień	kolovoz	mali srpan	srpen	8
9	Рюен	Сентябрь	Вересень	Верасень	Руен, Руй	Септембар	гроздобер	wrzesień	rujan	kimavec	září	9
10	Листопад	Октябрь	Жовтень	Кастрычнік	Листопад	Октобар	Октобар	październik	listopad	vinotok	říjen	10
11	Грудень	Ноябрь	Листопад	Лістапад	Груден	Новембар	студен	listopad	studeni	listopad	listopad	11
12	Студень	Декабрь	Грудень	Снежань	Студен	Децембар	снежник	grudzień	prosinac	gruden	prosinec	12

Примітка: Давньоруські назви наведені за «Остромировою Євангелією» 1056—1057 рр., «Синодальному Євангелію» 1143, побутом XIII ст., каноннику XV ст., у яких давньоруські назви всіх місяців збігаються, корелюються одна з одною.

Див. також

• Давньослов'янський календар
• Слов'янський народний календар
• Народний календар східних слов'ян
• Сербський народний календар
• Литовський календар
• Македонські назви місяців

Література

• В'ялкина Л. В. Слов'янські назви місяців // Загальнослов'янський лінгвістичний атлас. Матеріали та дослідження. 1970. - М.: Наука, 1972. - С. 265-279.
• Гусєв Ст. е. Назви пір року та місяців у слов'ян // Нариси слов'янської культури
• Гусєв В. Є. Про реконструкцію праслов'янського календаря (до проблеми етногенезу слов'ян) // Радянська етнографія. - 1978. - № 6. - С. 132-143.
• Кравців Б. Народний календар // Енциклопедія українознавства. - Париж, Нью-Йорк: 1966. - Т. 5. - 1697-1698.
• Критенко О. П. Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. - К.: Академія наук УРСР, 1959. - Т. 9. - С. 246. (перевидання. - 1982. - Т. 7. - С. 39. )
• Максимович М. А. Дні та місяці українського селянина // Зібрання творів. - К.: Тип. М. П. Фріца, 1877. - Т. ІІ. - С. 463-524.
• Німчук В. В. Давньоруська спадщина у лексиці української мови. - К.: Наукова думка, 1992. - 412 с.
• Товста С. М. Місяці // Слов'янські давнини. - М.: Міжнародні відносини, 2004. - Т. 3. - С. 236-241.
• Шаур В. К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев // Этимология 1971. — М. : Наука, 1973. — 10 квітня. — С. 93—101.
• Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy на tle ogólnosłowiańskim. - Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. - 129 s.