Слов'янізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Слов'яні́зм — слово або зворот, запозичені неслов'янськими мовами з будь-якої слов'янської[1]. Окремими випадками слов'янізмів є українізми, росіянізми, полонізми, чехізми (богемізми) тощо — за умови, якщо вони запозичені до неслов'янських мов.

У мовах світу[ред.ред. код]

Роль слов'янізмів у різних неслов'янських мовах неоднакова. Так, у мовах народів, що в процесі історичного розвитку мало контактували зі слов'янами, слов'янізми нечисленні — переважно слов'янські культурологічні терміни й слова для позначення предметів побуту слов'янських країн, тобто будучи в них екзотизмами (bandura, boyard, czar, halušky, hopak, sputnik, vareniki, vodka, zaporozhtsi). Проте, в мовах народів, що мали тісні зв'язки зі слов'янами, запозичень зі слов'янських мов незрівняно більше. З індоєвропейських до них належать, насамперед, румунська, німецька, а також балтійські мови. Значна кількість слов'янізмів у фіно-угорських мовах (угорська, фінська, естонська). Запозичення з російської мови численні у мовах неслов'янських народів Росії і колишніх республік СРСР.

Всесвітньо відомими є слов'янізми робот і пістолет — чеського походження (чехізми).

Румунська мова[ред.ред. код]

Найбільший пласт лексики слов'янського походження містить румунська мова: за деякими відомостями, до чверті всього словника.

  • a nădăjdui («сподіватися», «надіятися»)
  • a citi («читати»)
  • a iubi («любити»)
  • a lovi («ударити», пор. «ловити»)
  • a plăti («платити»)
  • bob («зерно»)
  • drag («дорогий»)
  • gâscă («гуска»)
  • nevastă («наречена», «невіста»)
  • război («війна»)
  • slujbă («церковна служба»)
  • sută («сто»)
  • taină («таємниця», «таїна»)
  • tată («батько»)
  • vesel («веселий»)

Окрім того, слов'янське походження мають і багато топонімів: Чернаводе, Прилог, Думбрава, р. Бистриця, Рус, Бістра, Глод, Рускова, Стража, Тирговіште тощо.

Угорська мова[ред.ред. код]

Чимало слов'янізмів і в угорській мові — вони починають проникати в неї з VIII ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії, частково асимілювавши місцевих слов'ян, що жили там доти. Припливу слов'янізмів сприяло і розташування Угорщини між слов'янських територій: на сході жили східнослов'янські племена (Русь), на півночі — західнослов'янські (Польща, Чехія), на півдні — південнослов'янські (Сербія, Хорватія). Вважають, що слов'янське походження має 20 % всієї лексики угорської мови[2].

  • ábráz («образ») < праслов. *obrazъ
  • bolha («блоха»)
  • csorda («череда», «стадо»)
  • dajka («няня», «годувальниця», «опікунка») < болг. дойка
  • drága («дорогий»)
  • ecet («оцет») < праслов. *ocьtъ < лат. acetum
  • galamb («голуб»)
  • goromba («грубий»)
  • jerke («ярка», «молода вівця»)
  • kovács («коваль»)
  • kovász («квас»)
  • kulcs («ключ»)
  • kulimász («коломазь»)
  • lazac («лосось»)
  • lóca («лава») < словац. lavica
  • macska («кішка»)
  • mák («мак»)
  • maláta («солод») < праслов. *malta
  • málna («малина»)
  • malom («млин»)
  • mátka («наречена»)
  • medve («ведмідь»)
  • mér («міра»)
  • mostoha («мачуха»)
  • német («німець»)
  • oláh («волох», «румун»)
  • pecsenye («печеня»)
  • rend («порядок») < праслов. *rędъ
  • repce («ріпак»)
  • rozsda («іржа»)
  • szombat («субота»)
  • szuka («сука»)
  • takács («ткач»)
  • véka («кіш») < праслов. *věko
  • vajda («воєвода»)
  • vidra («видра»)
  • vitéz («витязь»)
  • zarándok («мандрівник») < болг. странник

Слов'янську етимологію має і назва міста Веспрем: угор. Veszprém < словац. Bezprěḿ < праслов. *Bezprěmljь, «Безпрімль».

Див. також: Мадяризм

Литовська мова[ред.ред. код]

Латиська мова[ред.ред. код]

  • bagats ("багатий")
  • baznica ("церква") — від рос. божница
  • cena («ціна»)
  • kaposti («капуста»)
  • kiselis («кисіль»)
  • nedela («тиждень») — від рос. недѣля
  • pagasts («волость») — від «погостъ»
  • pagrabs («погріб»)
  • pirags («пиріг»)
  • pulks («полк»)
  • robeza («рубіж»)
  • solit («обіцяти») — від рос. сулить
  • soma («сумка»)
  • zabaks («чобіт») — від рос. сапогъ

Німецька мова[ред.ред. код]

  • Grenze («межа», «границя»)
  • Gurke («огірок») < н.-луж. górka або пол. ogórek
  • Kren («хрін»)
  • Quark («домашній сир») < прасл. *tvarogъ
  • Plinse («млинець») < mlinc
  • Ukelei («верховодка») < пол. ukleja
  • Zobel («соболь»)

Слов'янськими з походження вважаються і німецькі прізвища із закінченнями -itz: цей суфікс походить від старопольських прізвищ на -ić (сучасний польський суфікс -icz є запозиченням із східнослов'янських мов)[3][4].

Окрім того, колись численне слов'яномовне населення Східної Німеччини залишило сліди в топономіці: слов'янську етимологію мають такі географічні назви як Лейпциг (Lipsk — «Липськ»)[5], Дрезден (Drežďany — «жителі заплавних лісів», пор. «дрягва»), Померанія (po more — «Помор'я»), Любек (Lubice), Росток (*orz-tokъ — «розтік»).

Англійська мова[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Слов'янізм // Толковый словарь украинского языка
  2. A nyelv és a nyelvek («Language and languages»), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)
  3. Янкоўскі Ф., «Беларуская мова». — Мн.: «Вышэйшая школа», 1978. — С.300. (біл.)
  4. Шур В. В., «Беларускiя ўласныя iмёны: Беларуская антрапанiмiка i тапанiмiка». — Мiнск: Мастацкая літаратура, 1998. — 239 с. — ISBN 985-02-0164-9 (біл.)
  5. Hanswilhelm Haefs. Das 2. Handbuch des nutzlosen Wissens. ISBN 3-8311-3754-4 (нім.)