Словенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Словенія
Republika Slovenija

Прапор Герб
Гімн: Zdravljica
Розташування Словенії
Столиця
(та найбільше місто)
Любляна
Офіційні мови словенська
Форма правління унітарна конституційна парламентська республіка
 - Президент Борут Пахор
 - Прем'єр-міністр Миро Церар
Незалежність від СФРЮ 
 - Проголошено 25 липня, 1991 
 - Визнано 1992 
Площа
 - Загалом 20 273 км² (150)
 - Внутр. води 0,7[1] %
Населення
 - оцінка 2017 р. 2 061 085 осіб[2] (144)
 - перепис 2002 р. 1 964 036 осіб
 - Густота 101 осіб[3]/км² (106)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $75 млрд.[4] (97)
 - На душу населення $36 566[4] (38)
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний $56 млрд.[4] (-)
 - На душу населення $27 535[4] (-)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен .si

Респу́бліка Слове́нія (словен. Republika Slovenija)  — країна на півдні Європи, межує на півночі з Австрією, сході з Угорщиною, півдні з Хорватією, заході з Італією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Глава уряду Миро Церар з 2014 року; політична система — демократія, що розвивається.

Виробляється: зерно, цукровий буряк, домашня худоба, деревина, бавовняний і вовняний текстиль, сталь, транспортні засоби.

Недавня історія: об'єдналася з Сербією й Хорватією у 1918; Королівство сербів, хорватів і словенців було перейменовано в Югославію в 1929. Стала союзною республікою Югославії в 1945. В 1989 була змінена конституція з метою виходу з федерації. В 1990 пройшли вибори на багатопартійній основі, Словенія оголосила про суверенітет і незалежність, що було схвалено на референдумі. Незалежність проголошено в 1991, після чого у республіку була введена Югославська Народна Армія, договір про припинення вогню підписаний за допомогою ЄС, армія виведена. Незалежність Словенії визнана ЄС і США в 1992, у тому ж році країну прийнято в ООН і ОБСЄ. Словенія є також членом НАТО, ЄС і Шенгенської угоди.

Географія[ред. | ред. код]

Країна розташована між Альпами, Адріатичним морем і Панонською низовиною, межує з Італією, Австрією, Угорщиною та Хорватією. Словенія розташована між 45° та 47° північної широти, а також 13° та 17° східної довготи.

Рельєф[ред. | ред. код]

Рельєф гористий. Словенії сягає східна арка Юлійських Альп[5], яка переходить у мальовничий куполоподібний масив лісів — Похор'є. Найвища вершина країни — гора Триглав (2 864 метри).

Річки і водойми[ред. | ред. код]

Найбільші річки: Сава і Драва.

Історія[ред. | ред. код]

Слов'янські пращури сучасних словенців осіли на території країни в VI сторіччі від Р. Х. В VII сторіччі вони заснували Карантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. В 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визнала протекторат з боку франків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в 1180. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.

Близько 1000 року було написано Brižinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. В XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владу Габсбургів і згодом увійшла до складу Австро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції: Краньську, Горишку і Штаєрську.

Перенаправлення торгових шляхів і Тридцятирічна війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але в XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.

В 1809–1813 роках велика частина Словенії входила до складу Іллірійських провінцій. В XIX сторіччі, особливо під час Революції 18481849 рр., в Словенії розпочинається національний рух (центр — Крайна).

У 1918 році розвалилась Австро-Угорщина, в результаті чого Італія окупувала області Приморську і Істру, а також частину Далмації. Частина словенських земель, що залишилась, увійшла до Королівства сербів, хорватів и словенців, яке в 1929 було перейменовано в Королівство Югославія.

В 1941 році після окупації Югославії державами Осі, Італія анексувала територію до Любляни — Провінція Любляна, а Німеччина — решту території з містом Марибор.

Після Другої Світової війни Словенія увійшла до складу соціалістичної Югославії, що було проголошено 29 листопада 1945. Від Італії до Словенії було приєднано території Обална-Крашка і Горишка.

Згідно з референдумом, Словенія проголосила незалежність від СФРЮ 25 червня 1991 р.

Незалежність[ред. | ред. код]

У грудні 1991 року прийнята нова конституція, пізніше в 1992 році відповідно до законодавства розпочався процес роздержавлення і приватизації. Члени Європейського Союзу визнали Словенію як незалежну державу 15 січня 1992, і Організація Об'єднаних Націй прийняла її в свій склад 22 травня 1992.

Словенія отримала членство в ЄС у 2004 році.

Словенія приєдналася до Європейського союзу 1 травня 2004 р. Словенія має одного комісара в Європейській Комісії, і сім словенських парламентаріїв були обрані до Європейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словенія також вступила в НАТО. Словенії згодом вдалося відповідати Маастрихтським критеріям, і тому країна приєдналася до єврозони (перша перехідна країна, що зробила так). Станом на 1 січня 2007 р. вона була першою посткомуністичною країною, що головувала в Раді Європейського Союзу протягом перших шести місяців 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.

Пізніше було висловлено розчарування вітчизняними соціально-економічними елітами на муніципальному та національному рівнях під час словенських протестів 2012-2013 рр., яким передували невеликі протести 15 жовтня 2011. У зв'язку з відповіддю провідних політиків до заяв, зроблених Офіційною комісією з попередження корупції Республіки Словенія, юридичні експерти заявили про необхідність змін у системі, щоб обмежити політичне свавілля.[6]

На території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ[7]. З них понад 70% (450) збудовано протягом ранньозалізної доби.[8]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Статистичні регіони Словенії

Словенія адміністративно розділена на 212 общин (словен. Občine). Общини є однією з форм місцевого самоврядування, які визначаються статтями з 138 до 144 Конституції Республіки Словенія. З метою підтримки національної статистики Статистичним Бюро Республіки Словенія вся Словенія розділена на 12 статистичних регіонів: Горенський регіон, Регіон Горішка, Регіон Юговзходна Словенія, Регіон Корошка, Регіон Нотрансько-крашка, Регіон Обално-крашка, Осреднєсловенський регіон, Подравський регіон, Помурський регіон, Савинський регіон, Споднєпосавський регіон, Засавський регіон. Також Словенія поділяється на 10 виборчих одиниць.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Površina ozemlja in pokrovnost tal, določena planimetrično, 2005 [Surface area and land cover determined planimetrically, 2005] (Slovenian, English). Statistical Office of the Republic of Slovenia. Процитовано 2 February 2011. 
  2. SURS - Oddelek za podporo izhodnim procesom in internetne tehnologije. Statistical Office of the Republic of Slovenia - Population, Slovenia, 1 January 2014 – final data. Процитовано 1 March 2015. 
  3. Prebivalstvo, Slovenija, 1. julij 2015 [Population, Slovenia, 1 July 2015] (Slovenian, English). Statistical Office of the Republic of Slovenia. Процитовано 4 December 2015. 
  4. а б в г World Economic Outlook Database, April 2018 – Slovenia. International Monetary Fund. Процитовано 10 October 2017. 
  5. Юліанських Альп. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-12-5. 
  6. A Symposium of Law Experts. Political arbitrariness has gone wild
  7. Truhlar F. Gradišča utrjene naselbine v Sloveniji // AV. — 1981. — S. 530–538
  8. Б. Завітій. Історія досліджень городищ ранньозалізної доби в Словенії (за матеріалами словенської літератури) / Вісник Інституту археології Збірник наукових праць. — 2008, Вип.3.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Фесенко Г.Г. Маркування національної ідентичності у державних святах Словенії та України: компаративний аналіз (англ)


Австрія Австрія Угорщина Угорщина
Італія Італія Gray compass rose.svg Хорватія Хорватія
Адріатичне море Хорватія Хорватія Хорватія Хорватія