Словенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Словенія
Republika Slovenija

Прапор Герб
Гімн: Zdravljica
Розташування Словенії
Столиця
(та найбільше місто)
Любляна
Офіційні мови словенська
Форма правління унітарна конституційна парламентська республіка
 - Президент Борут Пахор
 - Прем'єр-міністр Миро Церар
Незалежність від СФРЮ 
 - Проголошено 25 липня, 1991 
 - Визнано 1992 
Площа
 - Загалом 20 273 км² (150)
 - Внутр. води 0,7[1] %
Населення
 - оцінка 2017 р. 2 061 085 осіб[2] (144)
 - перепис 2002 р. 1 964 036 осіб
 - Густота 101 осіб[3]/км² (106)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $75 млрд.[4] (97)
 - На душу населення $36 566[4] (38)
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний $56 млрд.[4] (-)
 - На душу населення $27 535[4] (-)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен .si

Респу́бліка Слове́нія (словен. Republika Slovenija)  — країна на півдні Європи, межує на півночі з Австрією, сході з Угорщиною, півдні з Хорватією, заході з Італією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря.

Глава уряду Миро Церар з 2014 року; політична система — демократія, що розвивається.

Виробляється: зерно, цукровий буряк, домашня худоба, деревина, бавовняний і вовняний текстиль, сталь, транспортні засоби.

Недавня історія: об'єдналася з Сербією й Хорватією у 1918; Королівство сербів, хорватів і словенців було перейменовано в Югославію в 1929. Стала союзною республікою Югославії в 1945. В 1989 була змінена конституція з метою виходу з федерації. В 1990 пройшли вибори на багатопартійній основі, Словенія оголосила про суверенітет і незалежність, що було схвалено на референдумі. Незалежність проголошено в 1991, після чого у республіку була введена Югославська Народна Армія, договір про припинення вогню підписаний за допомогою ЄС, армія виведена. Незалежність Словенії визнана ЄС і США в 1992, у тому ж році країну прийнято в ООН і ОБСЄ. Словенія є також членом НАТО, ЄС і Шенгенської угоди.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва Slovenija походить від етноніма «словени» — праслов'янської форми етноніма «слов'яни», тобто означає «земля словен»[5][6]. Етимологія етноніму «слов'яни», за оцінками ряду лінгвістів, нез'ясована[7].

Офіційною назвою держави в 1945—1946 роках було «Федеральна Словенія» (словен. Federalna Slovenija), в той час — одна з країн СФРЮ. 20 лютого 1946 року «Федеральна Словенія» була перейменована в «Народну Республіку Словенію» (словен. Ljudska republika Slovenija), яка, в свою чергу, 9 квітня 1963 року в «Соціалістичну Республіку Словенію» (словен. Socialistična republika Slovenija). 8 березня 1990 року Словенія видалила приставку «Соціалістична» зі своєї назви, ставши «Республікою Словенія», а 25 червня 1991 року здобула незалежність.

Географія[ред. | ред. код]

Топографічна карта Словенії
Словенське узбережжя з скелями

Країна розташована між Альпами, Адріатичним морем і Панонською низовиною, межує з Італією, Австрією, Угорщиною та Хорватією. Словенія розташована між 45° та 47° північної широти, а також 13° та 17° східної довготи.

Словенія знаходиться в Альпійсько-Дунайському регіоні Центральної Європи. Виділяють чотири основні географічні регіони: на північному заході знаходяться Альпи (Юлійські, Кам'янсько-Савінський хребет, хребет Караванке, що займають 42 % території), на північному сході — Паннонська (Середньодунайська) низовина (28 %), на півдні — Динарське нагір'я (21 %), що включає карстове плато Карст, що дало назву рельєфу такого типу, на заході — Середземноморське узбережжя (Адріатичне море, 9 %).

Альпійський пейзаж

Площа 20 273 км². Площа суші: 20, 151 км². Площа водного простору: 122 км². Найвища точка — вершина гори Триглав (2864 м), найнижча — узбережжя Адріатичного моря — 0 м.

Клімат на більшій частині півночі помірно-континентальний, середня температура січня 0 … -2 ° С, липня +19 … 21 ° C. Опадів 800—1200 мм, в горах місцями понад 3000 мм/рік.

Більше половини території займають букові, дубові, хвойні ліси, в горах — альпійські луки, Примор'я — маквіс, на плато Карст — степова рослинність.

Рельєф[ред. | ред. код]

Рельєф гористий. Словенії сягає східна арка Юлійських Альп[8], яка переходить у мальовничий куполоподібний масив лісів — Похор'є.

Найвища вершина країни — гора Триглав (2 864 метри). Герб Словенії являє собою щит з вузькою червоною облямівкою в підставі і з боків, в блакитному полі якого двічі хвилясто вирізана срібна фігура, що є символічним зображенням гори і Адріатичного моря.

Річки і водойми[ред. | ред. код]

Найбільші річки: Сава і Драва.

Історія[ред. | ред. код]

Слов'янські пращури сучасних словенців осіли на території країни в VI сторіччі від Р. Х. В VII сторіччі вони заснували Карантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. В 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визнала протекторат з боку франків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в 1180. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.

Близько 1000 року було написано Brižinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. В XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владу Габсбургів і згодом увійшла до складу Австро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції: Краньську, Горишку і Штаєрську.

Перенаправлення торгових шляхів і Тридцятирічна війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але в XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.

В 1809—1813 роках велика частина Словенії входила до складу Іллірійських провінцій. В XIX сторіччі, особливо під час Революції 18481849 рр., в Словенії розпочинається національний рух (центр — Крайна).

Проголошення держави словенців, хорватів та сербів на конгрес-сквері в Любляні 20 жовтня 1918 р.

У 1918 році розвалилась Австро-Угорщина, в результаті чого Італія окупувала області Приморську і Істру, а також частину Далмації. Частина словенських земель, що залишилась, увійшла до Королівства сербів, хорватів и словенців, яке в 1929 було перейменовано в Королівство Югославія.

В 1941 році після окупації Югославії державами Осі, Італія анексувала територію до Любляни — Провінція Любляна, а Німеччина — решту території з містом Марибор.

Після Другої Світової війни Словенія увійшла до складу соціалістичної Югославії, що було проголошено 29 листопада 1945. Від Італії до Словенії було приєднано території Обална-Крашка і Горишка.

Розташування Словенії в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії

Згідно з референдумом, Словенія проголосила незалежність від СФРЮ 25 червня 1991 р.

Незалежність[ред. | ред. код]

Війна в Словенії (один з військових конфліктів війни, що почалася при розпаді Югославії) тривала десять днів. В ході 72 бойових контактів втрати Югославської армії склали 45 убитими, 146 пораненими, при цьому 4 693 військовослужбовців і 252 співробітника федеральних служб були взяті в полон. Втрати словенських сил самооборони — 19 убитих (9 комбатантів, інші — цивільні особи) та 182 поранених. Також загинули 12 громадян іноземних держав, в основному водії на службі міжнародних транспортних компаній. Був виведений з ладу 31 танк (включаючи спалені і пошкоджені), 22 транспортні бронемашини, 172 транспортних засоби і 6 літальних апаратів.

У грудні 1991 року прийнята нова конституція, пізніше в 1992 році відповідно до законодавства розпочався процес роздержавлення і приватизації. Члени Європейського Союзу визнали Словенію як незалежну державу 15 січня 1992, і Організація Об'єднаних Націй прийняла її в свій склад 22 травня 1992.

Словенія отримала членство в ЄС у 2004 році.

Словенія приєдналася до Європейського союзу 1 травня 2004 р. Словенія має одного комісара в Європейській Комісії, і сім словенських парламентаріїв були обрані до Європейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словенія також вступила в НАТО. Словенії згодом вдалося відповідати Маастрихтським критеріям, і тому країна приєдналася до єврозони (перша перехідна країна, що зробила так). Станом на 1 січня 2007 р. вона була першою посткомуністичною країною, що головувала в Раді Європейського Союзу протягом перших шести місяців 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.

Пізніше було висловлено розчарування вітчизняними соціально-економічними елітами на муніципальному та національному рівнях під час словенських протестів 2012—2013 рр., яким передували невеликі протести 15 жовтня 2011. У зв'язку з відповіддю провідних політиків до заяв, зроблених Офіційною комісією з попередження корупції Республіки Словенія, юридичні експерти заявили про необхідність змін у системі, щоб обмежити політичне свавілля.[9]

На території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ[10]. З них понад 70 % (450) збудовано протягом ранньозалізної доби.[11]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Статистичні області Словенії

Словенія адміністративно розділена на 212 общин (словен. Občine). Общини є однією з форм місцевого самоврядування, які визначаються статтями з 138 до 144 Конституції Республіки Словенія.

З метою підтримки національної статистики Статистичним Бюро Республіки Словенія вся Словенія розділена на 12 статистичних регіонів:

  1. Горенський
  2. Горишка
  3. Засавський
  4. Корошка
  5. Споднєпосавський
  6. Нотрансько-крашка
  7. Обално-крашка
  8. Південно-Східна Словенія
  9. Подравський
  10. Помурський
  11. Савинський
  12. Осреднєсловенський

Також Словенія поділяється на 10 виборчих одиниць.

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Річний приріст (2012) + 0,16 %. Народжуваність — 10,66 %. Смертність — 9,35 %. Сальдо міграції (+0,31, 2012 р). Сумарний коефіцієнт народжуваності — 1,592 народжень на жінку. (2012) Загальна тривалість життя: чоловіків — 76,96 років; Жінок — 82,89 року. (2012)

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1921 1 054 919
1931 1 144 298 +8.5%
1948 1 391 873 +21.6%
1953 1 466 425 +5.4%
1961 1 591 523 +8.5%
1971 1 727 137 +8.5%
1981 1 891 864 +9.5%
1991 1 913 355 +1.1%
2002 1 964 036 +2.6%
2011 2 050 189 +4.4%
2017 2 065 895 +0.8%

Етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад: із загальної чисельності населення по перепису 2002

  • Словенці: 1 631 363 (83,1 %)
  • Серби: 38 964 (2,0 %)
  • Хорвати: 35 642 (1,8 %)
  • Босняки: 21 542 (1,1 %)
  • Угорці: 6 243 (0,3 %)
  • Албанці: 6 186 (0,3 %)
  • Македонці: 3 972 (0,2 %)
  • Чорногорці: 2 667 (0,1 %)
  • Італійці: 2 258 (0,1 %)
  • Незазначені і невідомі: 174 913 (8,9 %)

Станом на 1 січня 2013 в Словенії зареєстровано 2 058 821 жителя. Словенія займає 145 місце в світі за чисельністю населення. Середній вік населення 41,7 років. (Чоловіків — 40, жінок — 43).

Середня щільність населення становить 101,66 чоловік на км. Приблизно половина жителів проживає в містах, решта — в сільській місцевості.

Офіційна мова[ред. | ред. код]

Офіційна мова словенська. Італійська має статус офіційної мови в деяких населених пунктах муніципалітетів Ізола, Копер і Піран, угорська в п'яти громадах. Також офіційний, хоча і більш низький статус, має циганська мова.

Словенська мова є південно-слов'янською мовою з писемністю на основі латинського алфавіту. Словенська мова має спільне коріння з хорватською і сербською мовами, але істотно від них відрізняється. У той же час, він має деякі риси, близькі до західнослов'янських мов, а також прислівнику російської мови. Словенська — одна з небагатьох слов'янських мов, що зберігла двоїсте число і супін. В даний час збереглося 49 діалектів словенської мови.

Релігія[ред. | ред. код]

Згідно перепису 2002 р католики становлять 57,8 % населення, мусульмани — 2,4 %, православні — 2,3 %, протестанти — 0,8 % (Союз баптистських церков Словенії, Союз п'ятидесятницьких церков Словенії, адвентисти).

У 1992 році відбулося перше опитування Організації громадської думки словенців, згідно з яким 20% повнолітніх словенців заявили, що вірили в «свого Бога» (39% стверджували, що вірили в Бога як «життєву силу»). У 1997 році беззастережно віруючими вважалися 24% опитаних (29% дорослих громадян вірили в життя після смерті; 37,5% визнавали існування Раю, а 24% - існування пекла). Близько половини респондентів (57%) сповідують якусь релігію і по сей день.

Політична структура[ред. | ред. код]

Урядовий корпус та офіс Президента в Любляні

Глава Словенії — президент, що обирається кожні 5 років. Виконавчою владою володіє президент і кабінет міністрів. Останній призначається парламентом.

Парламент складається з двох палат: Національної асамблеї (državni zbor) і Державної ради (državni svet). 90 депутатів: з них 88 — за пропорційною системою, а 2 місця — за мажоритарною системою для Словенсько-італійської та угорської громад. Державна Рада виконує функції верхньої палати. 40 депутатів, які обираються на п'ятирічний термін, представляють важливі економічні, структурні і національні групи суспільства. Парламент обирається кожні 5 років. Основними партіями парламенту є Словенська демократична партія і Ліберальна демократія Словенії.

Орган конституційного нагляду — Конституційний суд (Ustavno sodišče), вища судова інстанція — Верховний суд (Vrhovno sodišče), суди апеляційної інстанції — вищі суди (Višje sodišče), суди першої інстанції — земельні суди (Okrajno sodišče) і окружні суди (Okrožno sodišče), вищий орган прокурорського нагляду — верховна державна прокуратура (Vrhovno državno tožilstvo), вищий контрольний орган — фінансовий суд (Računsko sodišče).

Політичні партії[ред. | ред. код]

Політичні партії Словенії:

Конституція[ред. | ред. код]

Конституція була прийнята рівно через рік після проведення референдуму про незалежність Словенії від Югославії. За основу взято конституції Німеччини і Австрії, а також Баварії. Поправки до Конституції вносяться в формі конституційного закону, прийнятого 2/3 голосів Парламенту, крім того пропозицію про внесення змін до Конституції може бути винесено на референдум.

Встановлено, що загальновизнані принципи міжнародного права і міжнародні договори мають пряму дію на території Словенії (в зв'язку з вступом Словенії до Європейського союзу). Містить перелік основних прав (рівність перед законом, недоторканність людського життя, заборона катувань, захист особистої свободи, правила утримання під вартою, право на судовий захист, право на оскарження, презумпція невинуватості, забезпечення судового процесу, право на приватну власність і місцеве самоврядування). Значну увагу приділено захисту людської гідності.

У липні 2009 року Конституційний суд Словенії ухвалив, що стаття 14 (1) Конституції Словенії забороняє дискримінацію на основі сексуальної орієнтації.

Зареєстровані партнерства для одностатевих пар стали юридичними з 23 липня 2006 року. 3 березня 2015 року парламент Словенії прийняв закон про легалізацію одностатевих шлюбів, на користь законопроекту проголосували 51 депутатів, в той час як 28 були проти. Словенія є першою країною в Центральній Європі, першою країною в посткомуністичній Європі і першою слов'янською країною, яка легалізувала одностатеві шлюби.

Збройні сили Словенії[ред. | ред. код]

Чисельність особового складу сухопутних військ — 9 550 осіб.

Культура[ред. | ред. код]

Картина Івана Грохара ''Сівач'' відтворена на словенській монеті в 5 євроцентів (2007).

Самим знаменитим письменником Словенії є Франце Прешерн (1800—1849), чиї ліричні поеми встановили нові стандарти для словенської літератури і допомогли пробудити національну самосвідомість. З часів Другої світової війни багаті словенські фольклорні традиції були втрачені, але існують спроби відродити національну культуру, наприклад, тріо «Трутамора Словеніка» виконує словенську народну музику, на початку 90-х рр. міжнародний конкурс баяністів виграла Алессандра Міначча, яка виконала словенські наспіви. У 1970-х рр. в країну прийшов музичний стиль індастріал, який до початку 1980-х рр. охопив всю Словенію (яскравий приклад — група Laibach з Любляни, Laibach — німецький варіант назви словенської столиці).

Постмодернізм в живописі та скульптурі висувався з 1980-х рр. групою «Neue Slowenische Kunst» і п'ятьма невідомими художниками, що працюють під псевдонімом «IRWIN». Багато споруд та площ в Словенії були створені архітектором Йоже Плечник (1872—1957).

Люблянський університет. Ректорат університету знаходиться в історичному будинку (1902 рік) в центрі Любляни.

У 1919 році був відкритий перший університет — Люблянський. Після були засновані університети в Маріборі (1978 рік), Копері (2001 рік) і Нові Гориці (2006 рік).

Кухня[ред. | ред. код]

Prekmurska gibanica

За даними, опублікованими MSN, кращим блюдом словенської кухні є Краньська ковбаса. На офіційному рівні вона визнана «шедевром національного значення». Традиційне вживання риби. Багато страв запозичено у сусідніх країн: у Австрії — завітек (штрудель) і дунайський зрезек (віденський шніцель). Ньокі (картопляні галушки), ріжота і схожий на равіолі жіркроф — місцеві італійські страви. З угорської кухні були запозичені голаш і папрікаш (курча або яловичина). Поширені також шаруватий пиріг з м'ясом або сиром «бурек» (слово турецького походження), яблучний пиріг. Тут існує багато видів клецек, з яких штрукли (сирні галушки) — найпопулярніші. Традиційні страви краще пробувати в гостільнах — місцевих ресторанах. Приклад — «Говея юха» (goveja juha, суп з наваристого яловичого бульйону з довгою вермішеллю (rezanci — резанца), іноді з додаванням сиру пармезану, а також «Гобова юха» (gobova juha, суп з білими грибами). В Словенії виробляється біле і червоне вино, а також міцні напої, такі як «шнопс» (šnops), бренді, звані «жганье» (žganje), і популярні в Словенії марки пива — «Laško» (Лашко), «Union».

Свята[ред. | ред. код]

Закон про державні свята і святкові дні в Республіці Словенії передбачає наступні свята та святкові дні:

  • 1 і 2 січня — Новий рік
  • 8 лютого — День Прешерна, культурне свято Словенії
  • 1 і 2 квітня — неділя і понеділок Великодня (дати для 2018 роки)
  • 27 квітня — День повстання проти окупації
  • 1 і 2 травня — День праці
  • 25 червня — Національний День
  • 15 серпня — Успіння Богородиці
  • 31 жовтня — День Реформації
  • 1 листопада — День поминання покійних
  • 25 грудня — Різдво
  • 26 грудня — День незалежності

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Površina ozemlja in pokrovnost tal, določena planimetrično, 2005 [Surface area and land cover determined planimetrically, 2005] (Slovenian, English). Statistical Office of the Republic of Slovenia. Процитовано 2 February 2011. 
  2. SURS - Oddelek za podporo izhodnim procesom in internetne tehnologije. Statistical Office of the Republic of Slovenia - Population, Slovenia, 1 January 2014 – final data. Процитовано 1 March 2015. 
  3. Prebivalstvo, Slovenija, 1. julij 2015 [Population, Slovenia, 1 July 2015] (Slovenian, English). Statistical Office of the Republic of Slovenia. Процитовано 4 December 2015. 
  4. а б в г World Economic Outlook Database, April 2018 – Slovenia. International Monetary Fund. Процитовано 10 October 2017. 
  5. Источники книг. Википедия (ru). Процитовано 2018-12-02. 
  6. M., Pospelov, Evgenij (2002). Geografičeskie nazvanija mira : toponimičeskij slovarʹ ; okolo 5000 edinic (вид. Izd. 2., stereotipnoe). Moskva: Russkie slovari. ISBN 5271004465. OCLC 611927503. 
  7. Нидерле Л. Славянские древности. / Перевод с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова. Предисловие проф. П. Н. Третьякова. Редакция А. Л. Монгайта. — М.: Издательство иностранной литературы, 1956. — С. 42.
  8. Юліанських Альп. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-12-5. 
  9. A Symposium of Law Experts. Political arbitrariness has gone wild
  10. Truhlar F. Gradišča utrjene naselbine v Sloveniji // AV. — 1981. — S. 530—538
  11. Б. Завітій. Історія досліджень городищ ранньозалізної доби в Словенії (за матеріалами словенської літератури) / Вісник Інституту археології Збірник наукових праць. — 2008, Вип.3.

Література[ред. | ред. код]

  • Мартинов А. Ю. Словенія, Республіка Словенія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 635. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Stanić, Stane, Slovenia (London, Flint River Press, 1994).
  • Oto Luthar (ed.), The Land Between: A History of Slovenia. With contributions by Oto Luthar, Igor Grdina, Marjeta Šašel Kos, Petra Svoljšak, Peter Kos, Dušan Kos, Peter Štih, Alja Brglez and Martin Pogačar (Frankfurt am Main etc., Peter Lang, 2008).
  • The World Book Encyclopedia of People and Places, O–S Oman to Syria (Chicago, World Book, 2011).

Посилання[ред. | ред. код]


Австрія Австрія Угорщина Угорщина
Італія Італія Gray compass rose.svg Хорватія Хорватія
Адріатичне море Хорватія Хорватія Хорватія Хорватія