Словечансько-Овруцький кряж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Словечансько-Овруцький кряж
Овруцький кряж
Словечансько-Овруцький кряж

51°20′40″ пн. ш. 28°13′55″ сх. д. / 51.34444° пн. ш. 28.23194° сх. д. / 51.34444; 28.23194Координати: 51°20′40″ пн. ш. 28°13′55″ сх. д. / 51.34444° пн. ш. 28.23194° сх. д. / 51.34444; 28.23194
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Житомирське Полісся,
Овруцький район
Тип останці
Висота 330 м
Словечансько-Овруцький кряж is located in Україна
Словечансько-Овруцький кряж
Словечансько-Овруцький кряж
Словечансько-Овруцький кряж (Україна)
Словечансько-Овруцький кряж is located in Житомирська область
Словечансько-Овруцький кряж
Словечансько-Овруцький кряж
Словечансько-Овруцький кряж (Житомирська область)

Словеча́нсько-О́вруцький кряж (або Овруцький кряж) — височинне пасмо на півночі Житомирської області (Житомирського Полісся) у межах Овруцького району, залишок стародавніх гірських пасм.

Опис[ред.ред. код]

Кряж простягається майже на 60 км із заходу на схід від села Червонки до міста Овруча і його східних околиць. Ширина кряжу від 5 до 14—20 км. Середнє перевищення над поверхнею Поліської низовини становить 50—80 м. Максимальні абсолютні висоти — 300—310 м (в західній частині кряжа), максимальна — 330 м (на південь від с. Городець), координати: 51°20′40″ пн. ш. 28°13′55″ сх. д. На північ від кряжа розташовані Поліські болота, які простягаються на 30 км вздовж річки Словечни. Південні схили кряжа круті, північні — пологіші. Поверхня горбиста, розчленована ярами завглибшки до 20—25 м.

Геологія[ред.ред. код]

Кряж складається з пісковиків, рожевих і червоних кварцитів віком 1300-1500 мільйонів років, а також пірофілітових сланців. Геоструктурно пов'язаний з горстом у північно-західній частині Українського щита. Горст розбитий на окремі блоки в результаті нерівномірних тектонічних рухів, що позначилось на рельєфі.

Природа[ред.ред. код]

Кряж є унікальним за характером рослинності й центром реліктових видів Полісся. На його схилах ростуть широколистяні та хвойні ліси, поширені реліктові рослини: дуб скельний, сосна Фоміна, рододендрон жовтий тощо.

Гідрологія[ред.ред. код]

З кряжа беруть початок ряд річок, серед яких виділяються: Норинь, Жолонь, Словечна. Також тут беруть початок такі річки як Ясенець, Грезля і ряд їхніх малих приток. Поза межами кряжа течії річок сповільнюється, долини розширюються і стають заболоченими.

Історія[ред.ред. код]

На території Словечансько—Овруцького кряжа є велика кількість пам'яток археології.

Промислове освоєння[ред.ред. код]

Каміння, яке видобувалось з цього кряжа, застосовувалося при спорудженні Софійського собору, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві. Також каміння застосовувалося стародавніми майстрами при будівництві у Переяславі-Хмельницькому, Овручі, Вишгороді[1].

Розробляються родовища пірофілітових сланців.

Внаслідок водної ерозії на поверхні кряжа страждає[1] 18,4 тис. га землі, щорічно втрачається в середньому до 130 га орних земель, із поверхні яких змивається родючий шар ґрунту.

Цікаві факти[ред.ред. код]

« «Ця країна таїть у собі дивовижну кількість своєрідних, часом величних явищ — цілий сніп чудес, що нагадує в мініатюрі Єллоустонський парк у штаті Каліфорнія, США…»  »

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Інформаційне агентство «УНІАН»: Унікальний кряж потерпає від ерозії

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.