Словник синто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це словник термінів синто


А[ред. | ред. код]

Б[ред. | ред. код]

  • Бекку або Бецуґу (別宮) — допоміжні святині.[1]
  • Бендзайтен — бог, запозичений з буддизму.[1]
  • Бетто — буддійський ритуал у синтоїстських храмах.
  • Бісямонтен — Божества буддистського походження.
  • Бон Мацурі — японське свято поминання духів пращурів і померлих, що святкується 15 числа 7 місяця за старим японським календарем.[1]
  • Босацу (菩薩) — Бодгісаттва. японська назва буддійського богу.[1]
  • Бунрей (分霊) — процес поділу Камі.
  • Бунся (分社) — Найбільші синтоїстські святилища.[1]
  • Буцудан — Буддійський вівтар у будинках.[1]

Д[ред. | ред. код]

Ґ[ред. | ред. код]

  • Ґохей — дерев'яні жезли для синтоїстських ритуалів.
  • Ґонґен — бог, запозичений з буддизму.
  • Ґорьо (御霊) — душа вбитої людини.[1]
  • Ґодзу-тенно (牛頭天王) — буддійське ім'я Камі Сусаноо.[1]
  • -ґу (宮) — суфікс який додають до імен святих імператорів.

Д[ред. | ред. код]

  • Дзітінсай (地鎮祭) — церемонія замирення духів на місці майбутнього будівництва.[1]
  • Дзінґі (神祇) — Камі
  • Дзінґікан — найвищий орган уряду японської держави. Виконував фунцкції ради у справах традиційної релігії синто. Належав до найважливіших відомств типу кан (官), разом із Дайдзьокан. Був заснований у 8 столітті кодексом Тайхо-рьо. У 19 столітті, у період Мейдзі, був встановлений заново. Сьогодні не існує..[1]
  • Дзінґу (神宮) — храм імператорської сім'ї.
  • Дзінґу-дзі — святилище.[1]
  • Дзіндзя (神社) — узагальнена назва святилищ].
  • Дзіндзя Фуккю (神社復旧) — відновлення святилищ в період Мейдзі.[1]
  • Дзіндзя Фукусі (神社福祉) — неофіційне (і незаконне) відновлення святилищ.[1]
  • Дзіндзя Ґаппей (神社合併) — період, коли половина всіх святилищ була об'єднана або знищена.[1]
  • Дзіндзя Хонсьо — Асоціації синтоїстських храмів.[1]
  • Дзіндзя Кайкан (神社会館) — подобу готелю зі святилищем для весіль
  • Дзіндзя СинтоJinja Shintō (神社神道) — спочатку — практика державного синто.[1]
  • Дзінся — головне святилище.
  • Дзьое (浄衣) — одяг синтоїстів під час релігійних церемоній.
  • Дзюнпай (巡拝) — звичай відвідування певної кількості святилищ.

Е[ред. | ред. код]

  • Ебісу — японське божество рибної ловлі, удачі, робочих, так як і захисник здоров'я малих дітей..
  • Ема — невеликі вотивні дощечки з дерева світлих порід, на яких синтоїсти записують свої прохання або молитви.

галерея: А — Е[ред. | ред. код]

І[ред. | ред. код]

  • Імі (忌み) — те, чого слід уникати.[1]
  • Інарі Оокамі (稲荷大神) — японський камі родючості, рису, сільського господарства, лисиць, промисловості та світового успіху, один з основних камі сінто.
  • Імікотоба (忌み言葉) — Слова, які не слід вимовляти.[1]
  • Ірейсай (慰霊祭) — фестиваль поминання духів загиблих солдатів.[1]
  • Ісе дзінґу — s синтоїстське святилище у місті Ісе префектури Міє, в Японії..
  • Ітако/ітіко (神巫・巫子・市子) — сліпа жінка-шаман, яка спілкується з мертвими.[1]
  • Івакура (磐座)* — священна скеля, де моляться до богів.
  • Івасака (岩境) — кам'яний вівтар, зведений в давнину для виклику богів. See the article yorishiro.
  • Ідзанаґі та Ідзанамі — брат і сестра, які відповідно до Кодзікі народили Японію.[1]

Й[ред. | ред. код]

  • Йорісіро (依り代)- об'єкт, що притягає Камі.
  • Йорімасі (憑坐) — людина — подібна йорісіро. Зазвичай жінка або дитина.

К[ред. | ред. код]

  • Кадомацу (門松) новорічна прикраса в Японії, що виготовляється з дерева, переважно сосни і бамбуку.
  • Каґураден (神楽殿) — Тип синтоїстських святилищ.
  • Каеру (かえる) — маленька жаба. Слово жаба співзвучно повернення додому. Через це в Японії виготовляють амулети у вигляді жаб[1]
  • Каґура (神楽) — японська традиція народних сценічних мистецтв.
  • Какуійо (隠り世) — дослівно прихований світ, світ Камі, духів або мертвих[1]
  • Камадоґамі (竃神) — Камі які живуть в печах людей.
  • Камі (神) — божественна сутність (істота чи предмет) у японській традиційній релігії сінто..[3]
  • Каміарідзукі (神有月) — дослівно місяць богів; Припадає на жовтень.[1]
  • Камідана (神棚) — домашнє синтоїстське святилище.
  • Камімукае (神迎え) — перша частина фестивалю мацурі.[1]
  • Кандзьо — процес переходу Камі до нового храму.
  • Каннаґара но Міті (惟神の道) — альтернативна назва синто. Використовувалася до другої світової[1].
  • Каннусі (神主) — синтоїстський священик (жрець).
  • Касуґа(春日) — головний Камі клану Фудзівара.[1]
  • Касуґа-дзукурі (春日造) — архітектурний стиль святилищ.
  • Кацуоґі (鰹木, 勝男木, 葛緒木) — короткі декоративні балки на даху святилища.
  • Кеґаре (穢れ) — забруднення й опоганення у синто.
  • Кібіцу-дзукурі (吉備津造) — архітектурний стиль синто.[1]
  • Кіцуне (狐) — священна тварина в японській міфології, синтоїстське божество, персонаж японського фольклору, різновид демона-перевертня..
  • Ко (講) — місце поклоніння певним Камі.
  • Кодо (皇道) — дослівно імператорський шлях рух японських націоналістів.[1]
  • Коґаккан (皇学館大学) — університет синто.
  • Кокка синто (国家神道) — калька з англійської State Shinto (державне синто)
  • Кокуґакуїн — університет синто.
  • Комаїну (狛犬) — статуї левів-собак.
  • Котодама або Кототама (言霊) — надприродне.
  • Куні но токотаті но камі — синтоїстське божество чоловічої статі.[1]
  • Кьоха синто (教派神道) — синтоїстська секта.[1]

галерея: І — К[ред. | ред. код]

М[ред. | ред. код]

  • Маґатама (勾玉 або 曲玉) — натільна прикраса у доісторичній та стародавній Японії, виготовлена з самоцвіту у вигляді коми або літери «С».
  • Міко (巫女, 神子, 巫) — служителька святилища
  • Мікосі (神輿) — паланкін для перенесення реліквій.
  • Мітама — Дух ками, або душу померлої людини.[4]
  • Мія (синто) (宮) — часто визначає святині закріплює спеціальний ками або члена імператорського дому.
  • Морі (синто) (杜 or 森) — дерево, ліс, гай.

О[ред. | ред. код]

  • Омаморі (お守り) — японський амулет.
  • Омікудзі (御御籤 або 御神籤) — оракули написані на смужках паперу часто зустрічаються в храмах загорнуті навколо гілок дерев.
  • Онуса (大幣) або хараеґусі (祓串) — дерев'яні палички, які використовуються в ритуалах.

Галерея М — О[ред. | ред. код]

S[ред. | ред. код]

  • Саїкіґу (祭器具) — посуд, що використовується для релігійних церемоній, таких як санбо, осікі, хассоку-ан, такацукі.
  • Санбо (三方) — стенд для підношення їжі, зазвичай його виготовляють з хінокі.
  • Сайсен (賽銭) — підношення для богів. Ящик для підношень зветься сайсен-бако (賽銭箱) (досл. Сайсен ящик), зазвичай знаходиться біля входу або біля вівтаря; зустрічається також у буддистських храмах.
  • sakaki (榊) — a flowering evergreen tree native to Japan often used in rituals, for example to make tamagushi.
  • sandō* (参道) — the approach leading from a torii to a shrine. The term is also used sometimes at Buddhist temples too.
  • sanpai sahō (参拝作法) − the way in which the Japanese worship at shrines, bowing twice, clapping twice, then bowing one last time.
  • seisatsu* (制札) — a signboard containing announcements and rules for worshipers.
  • sessha* (摂社) — smaller shrine housing a kami having a strong relationship with that of the honsha. A synonym of massha.
  • shaku (笏)- a flat baton often seen in portraits of noblemen and samurai, but also used by kannushi. Has a purely decorative function.
  • shamusho (社務所) — a shrine's administrative office. It often sells omamori and other goods.
  • shide* (垂, 紙垂, 四手) — a zigzag-shaped paper streamer, often attached to a shimenawa or tamagushi and used in rituals.
  • shimboku* (神木) — a tree considered divine, usually surrounded by a shimenawa.
  • shimenawa* (標縄・注連縄・七五三縄) — lit. «enclosing rope». A length of braided rice straw rope used for ritual purification.
  • shinbutsu bunri (神仏分離) — the forbidding by law of the syncretism of Shinto and Buddhism, and the effort to create a clear division between Shinto and Buddhism on one side, and Buddhist temples and Shinto shrines on the other.
  • shintai (神体) — lit. «divine body». A sacred object, usually a mirror, a jewel, or a sword, which represents the kami for worship.
  • shrine — English word which translates several more specialized Japanese words (see article Shinto shrine). Any strcture housing («enshrining») a kami. See also hokora (extremely small shrine), jinja, jingū, massha (subordinate shrine, a synonym of sessha), miya, mori (shrine grove), taisha, yashiro.
  • shinbutsu kakuri (神仏隔離) − the tendency in medieval and early modern Japan to keep particular kami separate from any form or manifestation of Buddhism.
  • shinbutsu shūgō (神仏習合) — syncretism of Buddhism and local religious beliefs, the normal state of things before the shinbutsu bunri.
  • Shūha Shintō (宗派神道) — see Kyōha Shintō.
  • State Shinto (国家神道 Kokka Shintō) — term first used after World War II to broadly classify Shinto ideals, rituals and institutions created by the pre-War government to promote the divinity of the emperor and the uniqueness of Japan (kokutai).

Gallery: P to S[ред. | ред. код]

Т[ред. | ред. код]

  • Тайся (大社) — велике святилище, наприклад Ідзумо.
  • Тайся-дзукурі (大社造) — найдавніші святилища.
  • Тамаґакі (玉垣) — паркан біля святилища.
  • Тамаґусі (玉串) — жертва, прикрашена квітами рослини.
  • Темідзуя (手水舎) — фонтан біля входу до святилищі
  • Тіґі (千木) — наконечники дахів синтоїстських святилищ.
  • Тіндзю — тип синтоїстського святилищя.
  • Торії (鳥居)- ворота перед синтоїстськими святилищами у Японії, які уособлюють межу між суєтним і божественим простором, позначаючи вхід до світу богів.
  • Торо (灯籠) — ліхтар у святилищі.
  • Цумаїрі або цумаїрі-дзукурі(妻入・妻入造) — архітектурний стиль багатьох святилищ.
  • Тьотін — традиційний японський ліхтар.

Ф[ред. | ред. код]

Х[ред. | ред. код]

  • Хатіман — синтоїстське божество в Японії, один з богів в системі синто-буддистського синкретизму.[1]
  • Хатіман-дзукурі — традиційний японський архітектурний стиль синтоїстських святилищ.[5]
  • Хайбуцу кісяку — рух за вигнання буддизму з Японії.
  • Хайден — молитовний зал у синтоїстських святилищах.
  • Хакусан — одна з трьох священних гір у сінто.
  • Хамая (破魔矢) — талісман для успіху.[1]
  • Хондзю суйдзяку — змішання буддійських і синтоїстських вірувань.[1]
  • Хараеґусі (祓串) — Онуса восьмикутної форми.
  • Харае (祓) — узагальнена назва ритуалів очищення.[1]
  • Хацумоде — перше відвідування святилища в новому році.
  • Хейден -жертовний зал у синтоїстському святилищі.
  • Хімороґі — вівтар у святилищі.
  • Хіоґі (檜扇) — вентилятор, що використовується у сінтоісткіх святилищах.[1]
  • Хіраїрі — традиційний японський архітектурний стиль святилищ.
  • Хохей або Хобей (奉幣) — підношення для Камі (іноді гроші, коштовності, зброя).[1]
  • Хокора (祠, 神庫) — найдавніші святилищя.
  • Хонден — головна будова синтоїстського храмового комплексу.
  • Хонґу (本宮) — головна святиня (лише у дзінґу).
  • Хонся (本社) — головне святилище або комплекс.
  • Хотоке — Термін, що означає Будду або «мертві душі».[1]
  • Хякудоїсі (百度石) — камінь біля входу до святилища.
  • Хякудомаїріhyakudomairi (百度参り) — сто відвідувань святилища для молитви.

Я[ред. | ред. код]

галерея: Т — Я[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Bocking, Brian (1997). A Popular Dictionary of Shinto. Routledge. ISBN 978-0-7007-1051-5. 
  2. Yonei, Teruyoshi. Aramitama. Encyclopedia of Shinto. Kokugakuin University. Процитовано 5 February 2011. 
  3. Smyers (1999:219)
  4. Iwanami Kōjien (яп. 広辞苑) Japanese dictionary, 6th Edition (2008), DVD version
  5. JAANUS, Hachiman-zukuri accessed on December 1, 2009

Посилання[ред. | ред. код]

  • Basic Terms of Shinto, Kokugakuin University, Institute for Japanese Culture and Classics, Tokyo 1985
  • Ono, Sokyo, Shinto: The Kami Way, Charles E. Tuttle Company, Tokyo 1992, ISBN 0-8048-0525-3
  • Encyclopedia of Shinto, Kokugakuin University, accessed on April 2, 2009
  • Iwanami Kōjien (яп. 広辞苑) Japanese dictionary, 6th Edition (2008), DVD version
  • Japanese Art Net User System Dictionary of Japanese Architectural and Art Historical Terminology accessed on April 2, 2009
  • Smyers, Karen Ann (1999). The Fox and the Jewel: Shared and Private Meanings in Contemporary Japanese Inari Worship. Honolulu: University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-2102-5. OCLC 231775156.