Слово Просвіти
| ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Тип | культурологічний тижневик | |||
Тема | культурологія | |||
Мова | українська | |||
Місце публікації | Київ | |||
Видавець | Всеукраїнське товариство «Просвіта» | |||
Формат | А 3 | |||
| ||||
Засновано | 1995 | |||
Головний редактор | Микола Цимбалюк | |||
Головний офіс | 01001, Київ, Хрещатик, 10-б | |||
Передплатний індекс (Укрпошта) |
30617 | |||
| ||||
slovoprosvity.org | ||||
![]() | ||||
«Слово Просвіти» — культурологічний просвітницький тижневик Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
Тематика, автори й аудиторія газети[ред. | ред. код]
Тижневик висвітлює проблеми духовності, культури, друкує матеріали на утвердження державності української мови, відкриває перед читачами ті сторінки української історії, які приховувала тоталітарна система, зокрема, репресії та голодомори, сприяє розвитку національно-демократичних тенденцій у сучасному українському суспільстві.
Постійні рубрики газети: «Події, факти, коментарі», «Просвіта», «Наша книга», «Мова єдина», «Українці у світі», «Культура», «Мистецтво», «Гаряча тема», «Суспільство», «Український шлях», «Читацьке віче», «Шевченкіана», «Духовний простір», «Геноцид», «Абетка відомих імен», «Молода країна», «Музика», «Погляд», «Освіта», «З блокнота письменника», «Родовід», «Свята і традиції», «Очевидець і літописець», «Творчий портрет», «Імпресії», «Цікаво знати», «Неопалима купина», «Малі міста України» та інші.
Серед постійних авторів тижневика — відомі в Україні політичні та громадські діячі, письменники, культурологи, діячі мистецтв. Зокрема, в різні роки авторами газети були: Павло Мовчан, Іван Заєць, Іван Драч, Володимир Яворівський, Микола Жулинський, Дмитро Степовик, Іван Ющук, Олександр Пономарів, Юрій Гнаткевич, Андрій Чебикін, Ірина Фаріон, Юрій Іллєнко та інші.
На шпальтах тижневика — актуальні публікації на мовну тематику, унікальні історичні розвідки, ексклюзивні інтерв'ю, безкомпромісні журналістські розслідування гострих ситуацій, широко висвітлюється молодіжна музика і концертна діяльність провідних митців України, виграє всіма барвами художня палітра майстрів пензля.
Наклад тижневика на початку ХХІ століття сягав 25 000 примірників. Його постійні читачі — члени «Просвіти», українська інтелігенція: сільські вчителі, лікарі, бібліотекарі, працівники вищої школи, письменники.
Співпраця редакторів української Вікіпедії і просвітян розпочалася ще 2011 року. Просвітянський тижневик «Слово Просвіти» став першим в Україні друкованим виданням, яке дозволило використовувати свій архів на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike 3.0.[1]
Попередники газети[ред. | ред. код]
У 1989 році вперше силами членів Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка була видана газета «Слово». Випусковий редактор — Радчук Віталій Дмитрович. Газета мала формат А4 і до 3-го числа робилася ксерокопічно. Надалі — у форматі А3 із застосуванням традиційних технологій. Газета «Слово» від початку 1990-х років була фактично основним друкованим органом Товариства української мови. 1992 року газета відійшла від Товариства і як незалежна змінила спрямування. Газета не припинила свого існування й досі, але видається вкрай рідко і нерегулярно. Головним редактором газети «Слово» був і залишається публіцист Олександр Сопронюк.
У регіонах (областях) України силами членів Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка було засновано ряд регіональних друкованих видань.
Перше число газети «Слово Просвіти» (реєстраційний № 1007 від 16.03.1993 р.) побачило світ в місті Житомирі. Її головним редактором був письменник і голова місцевої «Просвіти» Анатолій Федорович Журавський. В Житомирі побачили світ 15 номерів газети. Від № 2 1995 року газета «Слово Просвіти» видається в Києві. Вона стала центральним друкованим органом Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Редакцію очолила Любов Голота, а Анатолій Журавський став членом редакційної колегії.
Головні редактори[ред. | ред. код]
1993—1995 — Анатолій Журавський
1995—2008, 2009—2018, з серпня 2020 — Любов Голота
Березень — листопад 2008 — Валентина Давиденко
Також короткочасно обов'язки головного редактора виконували Петро Антоненко, Євген Букет, Ніна Гнатюк, Олександер Шокало.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт тижневика «Слово Просвіти»
- «Слово Просвіти» на facebook
- Сюжет про «Слово Просвіти» на телеканалі «Культура»
|