Слово про погибель Руської землі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Слово про погибель Руської землі (оригінальна назва Слово о погыбели Рускыя земли) — уривок не збереженого повністю твору, що був присвячений татаро-монгольській навалі на Русь.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Слово про погибель Руської землі дійшло до нас у двох списках як вступ до першої редакції Житія Олександра Невського, що давало підставу дослідникам бачити в ньому вступ до гіпотетичної світської біографії князя, що нібито послужив основою його Житія. Однак порівняння стилю Слова зі стилем Житія свідчить про незалежність і різночасність виникнення цих творів; їх об'єднання — факт пізнішої літературної історії. Уривок, що дійшов до нас, Слово — або вступ, або перша частина пам'ятки, що описує розгром руських князівств полчищами Батия. У збереженому тексті описується колишня краса і багатство Руської землі, її колишня політична могутність. В патріотичних творах древньої і середньовічної літератур, що створювалися в той час, коли батьківщина письменника страждала від воєн, міжусобиць і сваволі, розповіді про нещастя передував вступ, що вихваляв колишню велич країни. За поетичною структурою й в ідейному відношенні Слово близьке до «Слова о полку Ігоревім». Обидва ці твори відрізняє високий патріотизм, загострене почуття національної самосвідомості, гіперболізація сили і військової доблесті князя-воїна, ліричне сприйняття природи, ритмічний лад тексту. Між обома творами можуть бути відзначені близькі стилістичні формули, подібні до поетичних образів, рівнобіжні словосполучення й звороти. Але близькість цих творів пояснюється не залежністю одного твору від іншого, а їхніми поетичними особливостями.

З питання виникнення Слова існує кілька точок зору. Найпереконливішою варто визнати датування тих дослідників, що зв'язують виникнення Слова з Батиєвою навалою на Русь та Залісся у 1237—1240 роках. Слово обривається на фразі «А в ты дни болЂзнь крестияномъ, отъ великаго Ярослава и до Володимера, и до ныняшняго Ярослава и до брата єго Юрья князя володимерьскаго». «Нинішній Ярослав» — Ярослав Всеволодович, помер у 1246, отже, Слово було написано до 1246. Юрій Всеволодович теж іменується як сучасний князь, що княжить, а він загинув у битві на Сіті 4 березня 1238 року. Можливо, Слово було створено на самому початку навали Батия, до битви на ріці Сіть.

Ім'я автора Слова невідоме. Існують лише різні припущення про те, де було написано Слово про погибель Руської землі, і яке походження його автора. Одні дослідники вважають, що автор — новгородець, інші відносять місце виникнення Слова до Русі, треті бачать в авторі пам'ятки залісця — жителя Переяславля-Залісського або Володимира, четверті місцем написання Слова називають Залісся, але автор, на їхню думку, виходець з Русі. Остання гіпотеза найпереконливіша: у Слові багато рис, зв'язаних з Заліссям (імена князів, що перелічуються, землі, деякі терміни), а разом з тим автор добре знає легенди про Володимира Мономаха руського походження.

Слово уплинуло на декілька пам'яток пізнішого часу. Окремими образами Слова скористався: чернець Кирило-Бєлозерського монастирі Єфросин, створюючи свій варіант «Задонщини» (кінець 70-х років XV ст.), ремінісценції із Слова містяться в Житії Феодора Ярославського в редакції Андрія Юр'єва (2-а половина XV ст.) і в Степенній книзі (60-і роки XVI ст.).

Слово про погибель Руської землі було відкрито наприкінці XIX ст., перша його публікація вийшла в 1892. Текст Слова неодноразово публікувався й окремо, і в складі збірників і хрестоматій. Твору присвячена велика дослідницька література (докладний огляд її див. у монографії Ю. К. Бегунова).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Лопарев Х. М. Слово о погибели Русскыя земли: Вновь найденный памятник литературы XIII в. — СПб., 1892 (ПДП, № 34);
  • Бегунов Ю. К. Памятник русской литературы XIII века «Слово о погибели Русской земли». — М.; Л., 1965 (здесь перечень всех изд. и исслед. С. до 1965 г.);
  • Слово о погибели Русской земли / Подг. текста Л. А. Дмитриева; Перевод Л. А. Дмитриева, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова // Слово о полку Игореве. — Л., 1967. — С. 359—362 (Библиотека поэта. Большая серия);
  • Слово о погибели Русской земли / Подг. текста, перевод и примеч. Ю. К. Бегунова // Изборник (1969). — С. 326—327, 738—739;
  • Слово о погибели Русской земли / Подг. текста, перевод и комм. Л. А. Дмитриева // ПЛДР: XIII век.-М., 1981.-С. 130-131, 544-546;
  • Слово о погибели Русской земли // Воинские повести Древней Руси.- С. 116—119;
  • Слово о погибели Русской земли // Русская литература XI—XVIII вв.- М., 1988.- С. 88-89.
  • Слово про погибель Руської землі / Переклав В. Крекотень // Давня українська література: Хрестоматія. — С. 238.

Література[ред.ред. код]

  • Мансикка В. Житие Александра Невского,- СПб., 1913 (ПДП, № 180);
  • Тихомиров М. Н. Где и когда было написано «Слово о погибели Русской земли» // ТОДРЛ.- 1951.- Т. 8. — С. 235—244;
  • Гудзий Н. К. О «Слове о погибели Рускыя земли» // ТОДРЛ. — 1956.- Т. 12.- С. 527—545;
  • Соловьев А. В. Заметки к «Слову о погибели Рускыя земли» // ТОДРЛ. — 1958-Т. 15.- С. 109—113;
  • Данилов В. В. «Слово о погибели Рускыя земли» как произведение художественное // ТОДРЛ.- 1960.- Т. 16.- С. 132—142:
  • Мещерский Н. А. К реконструкции текста «Слова о погибели Рускыя земли» // Вестник ЛГУ. — № 14. Серия истории, языка и литературы.- Л., 1963.- Вып. 3.- С. 44-53;
  • Дмитриев Л. А. Слово о погибели Русской земли // Словарь книжников.- Вып. 1.- С. 432—434;
  • Горский А. А. Проблемы изучения «Слова о погибели Рускыя земли»: К 750-летию со времени написания // ТОДРЛ. — 1990. — Т. 43. — С. 18-38.