Слонімський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слонімський повіт
Coat of Arms of Słonim, Belarus, 1845.png
Герб повітового центру
Губернія Слонімське намісництво
Литовська губернія
Гродненська губернія
Центр Слонім
Створений 1507
Скасований 1921
Площа 6261,1 (1897)
Населення 226 274 осіб (1897)
Густота 36.1 осіб / верст²
Найбільші міста Слонім

Слонімський повіт (рос. Слонимский уезд, біл. Слонімскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського у 15071795 роках, а після з тою ж назвою Гродненської губернії Російської імперії з центром у місті Слонім.

Повіт було утворено 1795 року у складі Слонімського намісництва у ході Третього поділу Річі Посполитої, 1797 року віднесено до Литовської губернії, а з 28 серпня 1802 року — до Гродненської губернії (містився у її північній частині). У 1921 році під владою Другої Річи Посполитої гродненськой повіт було перенесено до Білостоцького воєводства з майже повною зміною внутрішнього адміністративно-територіального устрою.

Центр — місто Слонім. Мав у підпорядкуванні 23 волості. Займав близько 7,1 тисяч км².

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

На 1913 рік до повіту входило 23 волості:

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 1897 року в повіті жило 226,3 тис. осіб. Білоруси — 80,7 %; Євреї — 15,2 %; Росіяни — 2,1 %; поляки — 1,6 %. У повітовому центрі проживало 15 863 осіб.

Джерела[ред. | ред. код]

Шаблон:Слонімський повіт