Слон прямобивневий лісовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слон прямобивневий лісовий
Модель
Модель
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Відділ: Двобічно-симетричні (Bilateria)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Родина: Слонові (Elephantidae)
Рід: Palaeoloxodon'
Вид: P. antiquus
Біноміальна назва
Palaeoloxodon antiquus
(Falconer & Cautley, 1847)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Palaeoloxodon antiquus
EOL logo.svg EOL: 4454710
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 251093
Fossilworks: 159798

Слон прямобивневий лісовий (Elephas antiquus або Palaeloxodon antiquus) — вимерлий вид азійських слонів. Мешкав в Європі в середньому і пізньому плейстоцені (781-50 кілороків тому).

Опис[ред.ред. код]

Прямобивневий лісовий слон мав зріст 3,90 м, вагу близько 6000-7000 кг та мав довгі, злегка зігнуті вгору бивні. Його ноги були трохи довші, ніж у сучасних слонів. Вважається, що у цього слона язик був довжиною 80 см.

Поведінка[ред.ред. код]

Прямобивневі лісові слони жили невеликими стадами, від 5 до 15 особин. Вони полюбляли теплий клімат і процвітали в Європі у інтергляціал. Мешкали в лісах. За часів гляціалу мігрували на південь.

Карликові нащадки[ред.ред. код]

На островах Середземного моря мешкали карликові слони, які, ймовірно, були нащадками прямобивневого лісового слона. Основними причинами острівної карликовості слонів є скорочення доступності їжі, хижацтво і конкуренція.

Література[ред.ред. код]

  • BBC News. 2004. Stone Age elephant remains found. Downloaded at 2 July 2006 from http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/england/kent/3821527.stm.
  • BBC News. 2006. Early signs of elephant butchers. Downloaded at 2 July 2006 from http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/5128892.stm.
  • Masseti, M. 1994. On the Pleistocene occurrence of Elephas (Palaeoloxodon) antiquus in the Tuscan Archipelago, Northern Tyrrhenian Sea (Italy). Hystni, 5: 101—105. Online pdf
  • Shoshani, J., N. Goren-Inbar, R. Rabinovich. 2001. A stylohyoideum of Palaeoloxodon antiquus from Gesher Benot Ya’aqov, Israel: morphology and functional inferences. The World of Elephants — International Congress, Rome 2001. pp 665–667. Online pdf
  • Wenban-Smith, F.F. & Bridgland, D.R. 1997. Newly discovered Pleistocene deposits at Swanscombe: an interim report. Lithics 17/18: 3—8.
  • Wenban-Smith, F.F. & Bridgland, D.R. 2001. Palaeolithic archaeology at the Swan Valley Community School, Swanscombe, Kent. Proceedings of the Prehistoric Society 67: 219—259.
  • Wenban-Smith, F.F., P. Allen, M. R. Bates, S. A. Parfitt, R. C. Preece, J. R. Stewart, C. Turner, J. E. Whittaker. 2006. The Clactonian elephant butchery site at Southfleet Road, Ebbsfleet, UK. Journal of Quaternary Science. Volume 21, Issue 5, p 471—483.


Цератопс Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.