Слуцький Борис Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуцький Борис Абрамович
Слуцький Борис Абрамович.jpg
Народився 7 травня 1919(1919-05-07)[1][2]
Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Українська СРР[1]
Помер 23 лютого 1986(1986-02-23) (66 років)
Тула, РРФСР, СРСР
Поховання
П'ятницький цвинтар[d] : 
зображення місця поховання
Громадянство УРСРРосія Росія
Діяльність поезія, переклади
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська[2]
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За визволення Белграда»

Слуцький Борис Абрамович у Вікісховищі?

Бори́с Абра́мович Слу́цький (* 7 травня 1919, Слов'янськ — † 22 лютого 1986, Тула) — український та російський поет і перекладач, займався перекладами поезій з англійської, німецької, польської мов.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

Навчався у Харкові. 1937 року переїхав до Москви, займався юриспруденцією, поступив до Літературного інституту ім. М.Горького, який закінчив у 1941 гоці. Того ж року навесні були опубліковані його перші вірші.

З початком нацистсько-радянської війни йде на фронт солдатом. Був важко поранений, після одужання знову на фронті, згодом стає політруком.

Обраний секретарем партійної організації секції поезії Спілки письменників СРСР.

З 1953 року знову друкується у різних виданнях.

31 жовтня 1958 року на загальних зборах членів Спілки він під тиском владних «компетентних органів» виступає з різким засудженням закордонної публікації роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго» — це призвело до виключення Пастернака зі складу спілки.

За свідченням його сучасників, тяжко переживав свій вчинок і весь час наголошував, що «спрацював механізм партійної дисципліни».

Після смерті дружини через пухлини лімфовузлів в 1977 році перебував у стані важкої депресії, остаточно полишив літературну діяльність.

Останні роки життя Слуцкий провів в Тулі у молодшого брата Єфима, перебував в психічній лікарні.

Творчість[ред. | ред. код]

Деякі з його книг:

  • 1957 — «Пам'ять» — книга віршів,
  • 1959 — «Час»,
  • 1961 — «Сьогодні і вчора»,
  • 1964 — «Робота»,
  • 1969 — «Сучасні історії»,
  • 1971 — «Річна стрілка»,
  • 1973 — «Доброта дня»,
  • 1984 — «Терміни».

Джерела[ред. | ред. код]

  • а б Слуцкий Борис Абрамович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  • а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.