Сльози

Сльо́зи — прозора, злегка опалесцентна рідина; секрет слізних залоз багатьох хребетних тварин і людини.
Типи сліз[ред. | ред. код]
Виділяють три основні типи видів сліз:
- базальні — сльози, що безперервно виділяє сльозовий апарат ока (див. Фізіологія);
- рефлекторні — сльози, викликані дією подразнення. Наприклад, під дією газу, унаслідок забруднення (потрапляння в око чужорідних часточок) тощо;
- психічні — зазвичай називають плачем, тобто сльози, викликані психічним станом людини. Це найчастіше стрес, унаслідок негативних переймань, подеколи позитивних (сльози радості).
Фізіологія[ред. | ред. код]

Сльози виділяє сльозовий апарат, який належить до допоміжних органів ока. Він складається зі слізної точки, сльозової залози, сльозових канальців, слізного мішка та нососльозової протоки.
Сльозова залоза (glandula lacrimalis) розміщена в однойменній ямці лобової кістки у верхньолатеральному куті очниці, постійно виділяє секрет — власне сльози, у якому міститься лізоцим, що згубно діє на мікроорганізми, її 5—12 канальців відкриваються в щілину між кон'юнктивою й очним яблуком у зовнішній кут ока — слізну точку (lacrimal punctum), де містяться слізний сосочок з отвором.
Зволоживши поверхню очного яблука, сльози відтікають до внутрішнього кута ока (до носа). Рухові слізної рідини в бік медіального кута ока сприяють кліпальні рухи повік. Тут вони збираються, і через сльозовий каналець потрапляють до сльозового мішка (lacrimal sac), що також розміщений у внутрішньому куті ока. З нього через нососльозову протоку сльози стікають у порожнину носа, під нижню раковину (тому іноді можна помітити, як під час плачу сльози течуть із носа).
Хімія[ред. | ред. код]
Сльози мають слабколужну реакцію; містять до 99 % води, бл. 0,9% — неорганічних речовин (головним чином хлористого натрію) та бл. 0,1 % білків (зокрема лізоциму, лактоферіну, ліпокаліну).
Значення[ред. | ред. код]
Сльози зволожують передню поверхню очного яблука, змивають із нього сторонні часточки, беруть участь у живленні рогівки.
Сльози виділяються безперервно в невеликій кількості, і мають бактерицидні властивості.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сльози |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сльози |
- Існує деяка насолода в сльозах (Овідій). «Моя наука»
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10, К., 1983, стор. 268
- Сльози // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1777. — 1000 екз.
- Анатомія носослізної системи — на eMedicine.com (англ.)
- Зорова сенсорна система. Анатомічна будова ока. — Урок № 2 для вчителів хімії тп біології (розробки уроків) (укр.)
- Відео
Посилання[ред. | ред. код]
- Сльозова рідина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.