Слінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Young mother (Klashorst).jpg
HeavenlyBundlePouch.jpg

Слінг (англ. baby sling, від baby — «немовля» + sling — «перев'язь», «тканинний утримувач», «праща») — це пристосування для носіння дитини від народження, є виробом із тканини певної конфігурації. Слінги носять від народження та зазвичай до 2-3 років, проте існують переноски для дітей 5-6+ років. Часто такими переносками користуються для догляду за дітьми з особливими потребами та для прийомних дітей, щоб сформувати прив'язаність та полегшити період адаптації дитини в сім'ї. Високою популярністю слінг користується серед активних людей, які прагнуть подорожувати разом із малюком. Також перев'язь активно використовується батьками, які вважають, що для гармонійного розвитку дитині потрібне відчуття близькості із дорослим й максимум тактильного контакту.

Слінг дозволяє фізіологічно розташувати дитину, забезпечити комфорт і малюку, і матері завдяки оптимальному розподілу навантаження 

Історія[ред. | ред. код]

Тканинний утримувач використовується здавна, про це свідчать чисельні витвори живопису. Майже в усіх народів був свій слінг, у ньому не було необхідності лише серед тих етносів, в яких створювалися полігамні сім'ї. Відомі такі назви автентичних слінгів:

  • поділ — на території України й Південно-Західної Росії;
  • обрус — в окремих місцевостях України;[1]
  • май-тай — перев'язь китаянок;
  • ребозо — хустка на одне плече, що використовувалася на території Мексики й Південної Америки;
  • сарі — традиційний жіночий одяг в Індії, в якому передбачено носіння дитини;
  • онбухімо — у Японії;
  • амауті — в ескімосів.

Ф. К. Вовк зазначав, що такий спосіб перенесення дітей застосовувався українськими селянками дуже рідко (йому довелося це бачити в селі Поляни на Лемківщині)[1].

Популярність тканинного утримувача пішла на спад лише у XIX столітті, коли почали розповсюджуватися дитячі візки. Перший візок побачили представники еліти суспільства Великої Британії 1733 року.

Екіпаж для малюків було створено для того, щоб знайомити наслідників із громадськістю та демонструвати статок й оригінальність інженерних рішень. Проте новий спосіб пересування із малюками став розповсюджуватися й серед простих людей, адже асоціювався із престижем й статком. 

Види слінгів[ред. | ред. код]

Сучасні слінги мають різні варіації, більшість з них являють собою вдосконалені версії автентичних переносок. Наприклад, слінг з кільцями і слінг-кишеня зроблені за принципом ребозо, відмінність полягає у відсутності громіздкого вузла. Фаст-слінг — це варіація май-таю. Такі автентичні моделі, як онбухімо й май-слінг майже не змінилися.

Також існують й сучасні моделі, які не мають прообразів — це слінг-шарф та фізіологічний рюкзак, май рюкзак та різні авторські гібриди переносок. Більш детально про популярні види:

Слінг з кільцями (Ring Sling) — це переноска на одне плече, яка являє собою відріз тканини (близько 2 метрів, має розмір для дорослих, що носять дитину), з одного боку якого приладнують 2 гладких кільця. З їх допомогою вдається зафіксувати хвіст, а також регулювати щільність натягу тканини. Переноска підходить як для новонароджених, так і для дітей старшого віку. Можливі різні положення — горизонтальне («колиска»), вертикальне («жабкою»), на стегні, на боку та за спиною.

Слінг-шарф (Wrap) — відріз тканини довжиною до 5,2  м зазвичай, але бувають менші чи більші (підбираються по розміру одягу дорослого) шириною 50-80 см, яким мама й малюк обмотуються (існують різні види намоток для носіння новонароджених та старших дітей). Для новонароджених найбільш зручні моделі — з трикотажу та з домішками бамбуку, шовку та інших складових, а для перенесення важких дітей краще підійдуть цупкі тканини більшої щільності з домішками льону, коноплі або просто 100% бавовна.Тканину для слінгів шарфів зазвичай ткуть спеціально, такі тканини мають подвійне діагональне плетіння ( не тягнуться ні в ширину, ні в довжину, а лише по діагоналі). У шарфі можливі усі положення — вертикальне, горизонтальне, на стегні,на боку, за спиною. Досвідчені батьки можуть носити одночасно в переносці кількох дітей ( тандем). Для цього можуть бути використані спеціальні намотки чи кілька варіантів переносок одночасно.

Май-слінг (Mei Thai, Mei Tai) — прямокутник та 4 лямки. Нижні — короткі — зав'язують на талії, верхні — довгі — формують перехрещення за спиною матері, потім перехрещуються на спині малюка, створюючи додаткову підтримку, далі лямки заводять за спину жінки, вузол розташовується в районі попереку поряд з вузлом нижніх. На сьогоднішній день нижні лямки найчастіше шиють з пластиковими застібками ( фастекси) та роблять спинку з регулюванням. Май слінги мають різний крій та розміри, проте при правильно підібраній моделі можна носити даний вид слінгів з народження.

Фаст-слінг — схожий на май-слінг, але верхні лямки скорочені, що не передбачає формування перехрещення на спині малюка, також відсутній вузол, фіксація здійснюється завдяки фастексам. Рекомендується носити з віку самостійного сидіння.

Онбухімо (переклад з японської — стрічка для носіння за спиною) — модель, що схожа на май-тай, але присутні лише 2 верхні лямки. У нижніх кутах прямокутника розташовуються кільця, через які протягуються лямки.

Фізіологічний рюкзак (ергономічний рюкзак) — виріб, який являє собою конструкцію з широких об'ємних лямок, твердого поясу та прямокутника з тканини, де розташовується дитина. Модель забезпечує правильне положення для малюка, не створюється надмірне навантаження на нижній відділ хребта. Рюкзаки бувають з перехресними та паралельними лямками. Також варто враховувати що рюкзаки розраховані на різну вагу та вік дитини.

Варто розрізняти класичний ергономічний рюкзак, в якому рекомендується носити дітей з віку самостійного сидіння та адаптований ергономічний рюкзак. Адаптовані рюкзаки регулюються під дитину, зазвичай мають другу точку кріплення та не створюють натяг тканини в області поясниці малюка. Підбираються індивідуально з врахуванням ваги дитини. Зазвичай породіллям через цупкий пояс не бажано використовувати ергономічні рюкзаки одразу після пологів, а краще зачекати кілька тижнів для відновлення організму.

Слінг-кишеня — уявляє собою трубу з тканини з виточкою. Не потребує регулювання, однак, необхідно підібрати виріб точного розміру. 

Май- рюкзак - сучасний гібрид ергономічного рюкзака та май слінгу. Підбирається по вазі малюка. Через цупкий пояс варто зачекати кілька тижнів після пологів для відновлення організму породіллі.

Переваги й недоліки[ред. | ред. код]

Слінг дозволяє людині:

  • користуватися громадським транспортом, відвідувати маленькі магазини, музеї, гуляти вузькими вулицями з бруківки;
  • без зусиль крокувати по сходах;
  • годувати груддю непомітно для оточуючих;
  • мати вільні руки;
  • виконувати нескладну домашню роботу із малюком на руках;
  • підтримувати щільний фізичний й психологічний контакт із малюком, що сприяє його гармонійному розвитку.

Носіння в слінгу у вертикальному положенні є профілактикою дисплазії кульшових суглобів.

Недоліком є те, що слінг не замінює автокрісло, також існують обмеження щодо перевезення малюків у тканинних утримувачах в авіатранспорті — більшість авіакомпаній вимагає, щоб дитину витягли з перев'язі й зафіксували спеціальним дитячим ременем під час зльоту й посадки.

Також освоєння деяких слінгів потребує часу й терпіння (регулювання слінгу з кільцями, використання довгого шарфа).

Існує думка, що слінг може негативно впливати на розвиток хребта малюка, але це не так, адже кожна з модифікацій тканинного виробу забезпечує щільне притягнення й достатню підтримку (бандажну) спини малюка, отже дитина не сидить. Частіше за все, коли говорять про шкоду, мають на увазі такі засоби для носіння дитини, які не є слінгами (рюкзак-кенгуру, сумка-банан).

При дотриманні техніки безпеки негативного впливу немає. У вертикальному положенні ноги малюка треба розвести й зігнути, коліна мають бути вище тазу. У горизонтальному положенні треба слідкувати за тим, щоб між підборіддям й груддю дитини був простір. Ще один важливий фактор — достатньо щільний натяг полотна, який надійно фіксує дитину.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Хведір Вовк. 6. Способи пересування // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — ISBN 5-7715-0729-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]