Сліпа кишка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сліпа кишка
Ця стаття присвячена сліпій кишці загалом. Сліпий кишці людини присвячена окрема стаття.

Сліпа́ ки́шка (Caecum (від грец. Typhlon, звідси запалення сліпої кишки — грец. typhlitis)) — придаток у місці переходу тонких кишок в товсті у хребетних тварин.

У зародковій формі у вигляді невеликого виступу вона є у ящірок і крокодилів, а у ссавців вона досягає, особливо у травоїдних, величезного розвитку. У птахів дві довгі сліпі ​​кишки, що лежать одна проти іншої. Цікаво, що у деяких неповнозубих теж дві сліпі кишки. У дамана три сліпі кишки: одна непарна — при початку товстої кишки, і ще пара, що лежить нижче. Очевидно, що парні сліпі кишки не відповідають непарній. У намбата зовсім немає сліпої кишки. У китів, комахоїдних, більшості кажанів сліпа кишка мала або іноді відсутня. У жуйних і травоїдних, навпаки, вона іноді перевищує своєю довжиною довжину тіла[1] .

У м'ясоїдних сліпа кишка має малі розміри або відсутня взагалі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]