Сліпняк люцерновий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сліпняк люцерновий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд: Клопи (Heteroptera)
Родина: Трав'яні клопи (Miridae)
Рід: Adelphocoris
Вид: Сліпняк люцерновий
Adelphocoris lineolatus
(Goeze, 1778)
Посилання
Вікісховище: Adelphocoris lineolatus
EOL: 612118
ITIS: 104755
NCBI: 236346

Люцерновий сліпняк[1] або клоп люцерновий[2] (Adelphocoris lineolatus Goeze) — вид клопів родини трав'яних клопів (Miridae). Шкідлива комаха яка псує люцерну.

Опис[ред. | ред. код]

Жовтувато- або бурувато-зелений клоп довжиною 7,5-9 міліметрів. Самець темніший за самку. Передньоспинка з двома яскравими чорними плямами. Щиток з буруватими смужками вздовж середини. Голова майже трикутної форми, блискуча. Вусики 4-членикові, з найдовшим другим члеником і червонуватим третім і четвертим члениками. Ноги бурувато-жовті, з чорно-бурими плямами на стегнах. Вершини гомілок і лапок чорнуваті. Яйця довгасті, посередині слабоопуклої форми, зразу після відкладання жовтувато-білі, блискучі, пізніше рожеві. Відкладають їх самки в тканину стебел і зверху. закривають буруватою пробочкою. Личинки першого і другого віків зеленувато-бурі, в першому віці довжиною до 1,5, другому — до 2,3 міліметрів. У третьому віці личинка стає яскраво-зеленою, з численними дрібними темними крапками й шипиками на них, черевце на кінці червонувате; довжина 2,5-3 міліметри. У личинок четвертого віку з'являються зачатки крил у вигляді двох пар білуватих шкірястих згорток по боках грудей. Личинки п'ятого віку (німфи) мають довші крилові лопаті, що досягають заднього краю четвертого сегмента черевця і забарвлені в блідо-бурий колір; довжина личинок п'ятого віку близько 5 міліметрів.

Екологія[ред. | ред. код]

Зимує в фазі яйця. У лісостеповій зоні України розвиток яєць звичайно починається з середині травня. Личинки ростуть 25-30 днів і перетворюються на дорослих клопів, що невдовзі починають відкладати яйця. За теплої погоди клопи дуже рухливі й часто літають між рослинами. Звичайно вони концентруються на верхівках рослин, де висмоктують соки з молодих стебел, бутонів і зав'язей. Під час хмарної і холодної погоди сліпняки нерухомо сидять знизу листків кормових рослин. Навесні і влітку самки відкладають запліднені яйця в молоді, незагрубілі стебла люцерни, еспарцету, буркуну та інших бобових рослин. За допомогою яйцеклада самка робить прокол і занурює в нього майже перпендикулярно яйце, закриваючи отвір над ним своєрідною пробочкою. Яйця відкладають одне за одним вряд або купкою неправильної форми. В одній кладці буває до 30 яєць, а всього одна самка може відкласти їх до 140. Влітку повний цикл розвитку сліпняка в лісостеповій зоні триває від 35 до 40 днів. В Україні він дає два покоління.

Шкодочинність[ред. | ред. код]

Клоп багатоїдний, проте найбільшої шкоди завдає різним культурним і дикорослим бобовим, особливо насінникам люцерни й еспарцету. Пошкоджені клопами верхівки стебел жовтіють і в'януть, бутони і зав'язі опадають, залишаючи голі квітконіжки. Урожай насіння люцерни та еспарцету на заселених клопами площах значно зменшується. Особливо небезпечний клоп в посушливі роки, коли рослини слабкі і на них утворюються мало суцвіть. Крім люцерни та експарцету, пошкоджує вику, люпин, конюшину, буркун, різні зонтичні, складноцвіті, бобівник, висадки цукрових буряків тощо. В Україні поширений повсюдно.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зінченко О. П., Сухомлін К. Б. Клопи (ряд Hemiptera): Метод. рек. для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики [Архівовано 29 вересня 2022 у Wayback Machine.]. — Луцьк: Медіа, 2016. — 28 с. С. 11
  2. Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — с. 111

Джерела[ред. | ред. код]