Смаржинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Смаржинці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський район
Рада/громада Білашківська сільська рада
Код КОАТУУ 0523481003
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 257
Площа 0,98 км²
Густота населення 262,245 осіб/км²
Поштовий індекс 22215
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°32′10″ пн. ш. 29°08′44″ сх. д. / 49.53611° пн. ш. 29.14556° сх. д. / 49.53611; 29.14556Координати: 49°32′10″ пн. ш. 29°08′44″ сх. д. / 49.53611° пн. ш. 29.14556° сх. д. / 49.53611; 29.14556
Середня висота
над рівнем моря
261 м
Місцева влада
Адреса ради 22215, Вінницька обл., Погребищенський р-н, с. Білашки, вул. Жовтнева, 36, тел. 2-47-43
Карта
Смаржинці. Карта розташування: Україна
Смаржинці
Смаржинці
Смаржинці. Карта розташування: Вінницька область
Смаржинці
Смаржинці
Мапа

Смаржи́нці — село в Україні, в Погребищенському районі Вінницької області. Населення становить 257 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Смотрухи.

Історія[ред. | ред. код]

У 1651 році хутір Смаржинці ввійшов до вотчини Д. Вишневецького.[1]

Село певний час входило до погребищенського ключа. У 1770 році тут була парафіяльна церква.[1] Після розділів Речі Посполитої село опинилося в складі Російської імперії.

У 19 столітті село входило до складу Свитинецької волості Бердичівського повіту Київьскої губернії. У другій половині 19 століття було у власності Абрамовичів,[1] маєток яких був у сусідньому селі Лішинцях. У 1847 році побудовано нову церкву. У 1880 році парафію перенесено в Марківці, у Смаржинцях церква стала філіальною. У 1889 році в селі проживало 288 мешканців, селу належало 957 десятин землі.[1]

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[2]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 257 осіб,[3] із них 98,44 % зазначили рідною мову українську, 1,17 % — російську, 0,39 % — білоруську.[4]

Населення Смаржинців в різні роки
Рік ~1889[1] 1989[5] 2001[3]
Кількість осіб 288 303 257

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Smażyńce al. Smarzyńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — Т. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.)
  2. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 46.
  3. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2019. 
  4. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  5. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2018.