Перейти до вмісту

Смереківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Смереківка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330500018542 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Колишня назва Віцинь
Населення 269
Площа 2,35 км²
Густота населення 114,47 осіб/км²
Поштовий індекс 81234
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°39′35″ пн. ш. 24°49′2″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 24.81722° сх. д. / 49.65972; 24.81722G O
Середня висота
над рівнем моря
315 м
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81234, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Дунаїв
Карта
Смереківка. Карта розташування: Україна
Смереківка
Смереківка
Смереківка. Карта розташування: Львівська область
Смереківка
Смереківка
Мапа
Мапа

CMNS: Смереківка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Смереківка(Віцин), монастир Василіян на австрійській мапі фон Міга 1780-х років[1]
Палац в с. Смереківка

Смере́ківка (до 1946 року — Відень[2] (Віцинь), ще раніше — Віцин, пол. Wicyń) — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 269 осіб. Орган місцевого самоврядування - Перемишлянська міська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка в документах — 3 жовтня 1389: король Владислав ІІ Ягайло надав село у власність шляхтича Миколая з Гологір (Гологорів), за що той повинен був посилати на кожну військову виправу одного воїна, озброєного списом, і 4 лучників [3]. Грамота короля написана в Колодному біля Львова (це майже напевне, тепер Велике Колодно — село Кам'янко-Бузького району).

На 15 вересня 1441 р. селом володів шляхтич Гологірський.[4]

В середині XVI cт селом володів львівський архієпископ.[5]

Давніше в селі діяв монастир Василіян, який був розібраний в XIX столітті після пожежі.[6]

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Ремезівці в Золочівському повіті Тернопільського воєводства[7]..  

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Перемишлянської міської територіальної громади[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перемишлянського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району[9].

Боротьба ОУН-УПА

[ред. | ред. код]

У вересні 1944 року в лісі біля села Віцинь (Смереківка) перебувала сотня УПА «Риболовці»[10][11] під час рейду загону групи УПА «Лисоня» під командуванням Омеляна Польового на Волинь[12].

В с. Віцинь є лагер приблизно 120 в'язнів, самі східняки. Для охорони є ок[оло] 60 бійців. Лагер є приміщений в лісі між с[елами] Віцинь і Коропець. В'язні працюють при лісових роботах і пасуть коней. Харчування в цьому лагері дуже погане. Є часті випадки втечі. В'язні ходять по селах і просять харчів. З ними також ходить охорона. В останніх днях місяця липня [1946 р.] до цего лагеру довезли ще 20 арештованих зі золочівської тюрми.

Наприкінці травня — початку червня 2020р палац Едерів в селі Смереківка було продано за 750 тис. грн. Новим власником став киянин Олег Кушвара[13][неавторитетне джерело]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Чисельність Відсоток
українська 269 100%


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ First Military Survey (1763-1787) | Mapire - The Historical Map Portal. mapire.eu (англ.). Процитовано 26 лютого 2018.
  2. ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
  3. ↑ Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 31-32, XIX.
  4. ↑ Підтвердна грамота підкоморія Львівської землі Вовчка Петра з Клодна акту розмежування с. Дунаїв Львівського повіту, власності львівського архієпископа, і с. Віцинь, власності шляхтича Гологірського
  5. ↑ Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII ст. Київ. с. 189.
  6. ↑ Зілінко Р. Іконостас Озернянський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 680–681. — ISBN 966-528-197-6.
  7. ↑ DZIENNIK USTAW 1934 R. NR 64, POZ. 572 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu złoczowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
  8. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
  9. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. ↑ ВоЄННА ОКРУГА УПА “Лисоня” 1943-1952 Документи і матеріали Літопис УПА Нова серія, том 20. Київ- Торонто. 2012. с. 493.
  11. ↑ ЗОЛОЧІВСЬКА ОКРУГА ОУН: Документи і матеріали референтури СБ. 1944—1951
  12. ↑ Бігун, Ігор (29 жовтня 2025). Рейд загону групи УПА «Лисоня» на Волинь за документами військ НКВС. history.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2026.
  13. ↑ М.Назарчук, М.Назарчук (2020 4 червня). Нова доба.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  14. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Wicyń z Mereszówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 285. (пол.) — S. 285. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]