Смереківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Смереківка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Перемишлянський район
Рада/громада Дунаївська сільська рада
Код КОАТУУ 4623382904
Основні дані
Населення 269
Площа 2,35 км²
Густота населення 114,47 осіб/км²
Поштовий індекс 81234
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°39′35″ пн. ш. 24°49′02″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 24.81722° сх. д. / 49.65972; 24.81722Координати: 49°39′35″ пн. ш. 24°49′02″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 24.81722° сх. д. / 49.65972; 24.81722
Середня висота
над рівнем моря
315 м
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81234, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Дунаїв, тел. 55-3-17
Карта
Смереківка. Карта розташування: Україна
Смереківка
Смереківка
Смереківка. Карта розташування: Львівська область
Смереківка
Смереківка
Мапа

CMNS: Смереківка у Вікісховищі

Смереківка(Віцин), монастир Василіян на австрійській мапі фон Міга 1780-х років[1]
Палац в с. Смереківка

Смере́ківка (стара назва — Віцинь, ще раніше — Віцин) — село в Україні, в Перемишлянському районі Львівської області. Населення становить 269 осіб. Орган місцевого самоврядування - Дунаївська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка в документах — 3 жовтня 1389: король Владислав ІІ Ягайло надав село у власність шляхтича Миколая з Гологір (Гологорів), за що той повинен був посилати на кожну військову виправу одного воїна, озброєного списом, і 4 лучників [2]. Грамота короля написана в Колодному біля Львова (це майже напевне, тепер Велике Колодно — село Кам'янко-Бузького району).

Давніше в селі діяв монастир Василіян, який був розібраний в XIX столітті після пожежі.[3]

В с. Віцинь є лагер приблизно 120 в’язнів, самі східняки. Для охорони є ок[оло] 60 бійців. Лагер є приміщений в лісі між с[елами] Віцинь і Коропець. В’язні працюють при лісових роботах і пасуть коней. Харчування1589 в цьому лагері дуже погане. Є часті випадки втечі. В’язні ходять по селах і просять харчів. З нимитакож ходить охорона. В останних днях місяця липня [1946 р.] до цего лагеру довезли ще 20 арештованих зі золочівської тюрми. https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_23_Zolochivska_okruha_OUN_Dokumenty_i_materialy_referentury_SB_1945-1951.pdf


Примітки[ред. | ред. код]

  1. First Military Survey (1763-1787) | Mapire - The Historical Map Portal. mapire.eu (en). Процитовано 2018-02-26. 
  2. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 31-32, XIX.
  3. Зілінко Р. Іконостас Озернянський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 680–681. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]



єєє