Смертні машини (тетралогія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смертні машини
Назва англ. Predator Cities tetralogy
Попередник Fever Crumb tetralogyd і Night Flightsd
Жанр стімпанк[d] і постапокаліптичий романd
Автор Філіп Рів
Видавець Scholastic Corporationd
Країна походження Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Мова твору або назви англійська
Дата публікації 16 листопада 2001
Описує вигаданий світ Mortal Engines Universed
Персонажі Tom Natsworthyd і Hester Shawd
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Смертні машини у Вікісховищі

«Квартет смертних машин» (англ. Mortal Engines Quartet), «Хижі міста» (англ. Predator Cities) — тетралогія науково-фантастичних романів британського письменника Філіпа Ріва, що складається з чотирьох творів — «Смертні машини» (2001), «Золото хижака» (2003), «Інфернальні пристрої» (2005) та «Темна рівнина» (2006)[1].

Universal Pictures випустила екранізацію першого роману «Смертні машини» у 2018 році[2].

Основні персонажі[ред. | ред. код]

Том Нетсворті (Tom Natsworthy) Головний герой книги, учень гільдії істориків та помічник у музеї
Естер Шоу (Hester Shaw) Головна героїня книги, дівчина скарбошукач, переслідує Таддеуса Валентайна за вбивство батьків

Кіноадаптація[ред. | ред. код]

У 2009 році відомий американський режисер Пітер Джексон оголосив про намір адаптувати роман для широких екранів. У жовтні 2016 року Джексон повідомив, що фільм стане його наступним проектом як продюсера у співавторстві разом з Френом Волшем та Філіппою Бойенс. Режисером зголосився виступити давній колега Джексона режисер Крістіан Ріверс. Показ фільму відбувся 27 листопада 2018 року у Великій Британії та 14 грудня у США та Європі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Baker, Deirdre (4 August 2012). More, What Came from the Stars, Summer of the Gypsy Moths, Mortal Engines, The Girl With Borrowed Wings: mini reviews. Toronto Star. Toronto, Ontario. Процитовано 9 August 2012. 
  2. Leadbeater, Alex (June 5, 2018). The 7 Biggest Changes Mortal Engines Makes To The Book. Screen Rant. Процитовано 2019-10-29. 

Посилання[ред. | ред. код]