Смерть (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Штифт Дорнштайн «Смерть»
'«Смерть» 1865. Картина Гюстава Доре

Образ смерті — персоніфікація смерті у вигляді певної фізичної істоти.

Смерть як персонаж зустрічається в міфах і легендах всіх світових культур, починаючи з незапам'ятних часів. Оскільки спочатку людина не могла пояснити причину смерті живої істоти, то побутували уявлення про смерть як про реальну істоту. У європейській (і, зокрема, українській) культурі смерть часто зображується у вигляді скелета з косою, одягненого в чорний балахон з капюшоном (англ. Grim Reaper — «Похмурий Жнець»).

Смерть в українській культурі[ред.ред. код]

Смерть в українській культурі зустрічається в різних образах. Традиційно її зображують у вигляді старої кістлявої жінки з косою[1] — Ки́рпи[2]:

Одного разу хоробрий рицар зустрівши смерть став хвалитися силою.

— Ти хвалишся своєю зброєю, — відповідає суха старезна баба, — а в мене є на тебе моя зброя: крива коса, гострий меч, пила зубаста, кривий серп, рискаль, мотика, мітла. Косою тобі підітну ноги, пилою тобі перетну кості, серпом тобі переріжу горло, мечем тобі відсічу руки, рискалем тобі відітну голову, мітлою замету твою кров.

Войтович Валерій Миколайович, Міфи та легенди давньої України див. тут

Крім того, зустрічаються й інші уособлення смерті. Зокрема, образ смерті як птиці-качки, що перетинає водне плесо, зустрічається в тужливій народній пісні Пливе кача по Тисині, яка стала широковідомою під час реквієму за загиблими учасниками Революції гідності.

Смерть у релігії[ред.ред. код]

У багатьох цивілізаціях функції смерті виконували окремі божества. Зазвичай у кожній релігії існував бог-психопомп, провідник душ у царство смерті і бог-господар підземного світу.

Християнство[ред.ред. код]

У Біблії смерть являє собою янгола, якого Бог відправив на землю і наділив значною силою[джерело?]. Єдиний з очевидно персоніфікованих у тексті вершників Апокаліпсису.

Див. також[ред.ред. код]

Масова культура[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Войтович, Валерій Миколайович (2005). Міфи та легенди давньої України. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. с. 392. 
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 152.