Смирнова Дая Євгенівна
| Смирнова Дая Євгенівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
28 листопада 1934[1] Київ, Українська СРР, СРСР | |||
| Померла |
29 березня 2012[1] (77 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | Введенське кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка, журналістка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Роки діяльності | з 1955 | |||
| IMDb | nm0807068 | |||
|
| ||||
Дая Євгенівна Смирнова (нар. 28 листопада 1934 — пом. 29 березня 2012) — радянська і російська актриса кіно, журналіст, кінознавець.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчалася на акторському відділенні ВДІКу (курс С. Герасимова, Т. Макарової), потім перейшла на сценарний факультет до Євгена Габриловича. Дебютувала в кіно на першому курсі в дилогії про Івана Бровкіна.
Була виключена з інституту через «політичний» скандал в числі шістьох студентів-сценаристів, ВДІК заочно, у Олексія Каплера.
Зіграла близько тридцяти ролей у кіно, переважно другого плану: «Солдат Іван Бровкін» (1955, Любаша), «Іван Бровкін на цілині» (1958), «Дівчина з гітарою» (1958, Катя), «Якщо любиш...» (Марина), «Катя-Катюша» (Зіна), «Чорноморочка» (1959, Одарка), «Квітка на камені» (1962), «Зелений вогник», «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» (1964), «Гукати всіх нагору!» (1970), «Інтерни» (2010, т/с) та ін.
Повернулася в кіно під час перебудови, як кіножурналіст співпрацювала з виданнями «Мистецтво кіно», «Екран», «Культура», «Екран і сцена». Працювала на телебаченні, знімалася в серіалах.
Похована на Введенському кладовищі в Москві.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Посилання[ред. | ред. код]
- Смирнова Дая Евгеньевна [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
