Смолянка (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Смолянка — місцевість у південно-східній частині Житомира.

Смолянка
Житомир
Загальна інформація
Район Корольовський район
Поштовий індекс 10002, 10009, 10019
Головні вулиці Велика Бердичівська вулиця, вулиця Івана Гонти, вулиця Селецька
Транспорт
Автобус 23
Тролейбус 1А, 1Б, 2, 3, 4, 4А, 15, 15А
Мапа

Розташування[ред. | ред. код]

Смолянка знаходиться в Корольовському адміністративному районі міста. Місцевість обмежена наступними природними і штучними рубежами: з південного заходу — річкою Тетерів, з південного сходу — річкою Великою Путятинкою, протікаючою в трубопроводах, з північного сходу — залізницею у напрямку Козятина. Крізь місцевість також протікає річка Мала Путятинка та впадає у цьому ж районі у Тетерів. Смолянка розташована вздовж вулиць Великої Бердичівської, Івана Гонти та Селецької. У центрі місцевості знаходиться Смолянський майдан. Смолянка межує зі Східним мікрорайоном на півночі, Станишівським Порубом на південному сході, на заході — районом музичної фабрики («Музикалкою»), що має історичну назву Липки та на північному заході з місциною Путятинкою.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Назва пов'язана з тим, що на цьому місці займалися смолокурінням (давній промисел жителів лісових районів). Обрубки лісу для смолокуріння діставали з лісів, що оточували колишній хутір Станишівський Поруб, розташований на південний схід від Смолянки та показаних на трьохверстовій мапі 1867-1875рр.

Місцевість почала заселюватися у 1850-х роках, коли міська Дума виділила землі для поселення відставних солдат з числа так званої інвалідної команди.[1]

Протягом тривалого проміжку часу Смолянка перебувала за межами міста. До складу Смолянки входять декілька менших історичних місцевостей, що до моменту об'єднання з Житомиром являли собою окремі слободи, поступово приєднані до Житомира протягом першої половини ХХ ст. Таким чином, Смолянка складається з колишніх передмість Перша Смолянка, Кривий Брід, Друга Смолянка та невеликого хутора Селець.

Наприкінці ХІХ ст. на Смолянці, на основі невеликого цвинтаря Богоугодних закладів утворене православне кладовище. Там же в 1896 році збудовано дерев'яну Миколаївську церкву — пам'ятку архітектури місцевого значення[2][3]. Також навпроти Смолянського православного кладобища розташоване Смолянське військове кладовище.[4], засноване у 1944 році[1].

У 1897 році, згідно з переписом населення, передмістя Смолянка Перша налічувало 484 особи, передмістя Кривий Брід — 418 осіб, передмістя Смолянка Друга — 376 осіб.

На початку ХХ ст. передмістя Перша Смолянка та Кривий Брід увійшли до межі Житомира. Друга Смолянка з 1923 до 1930 року перебувала у складі Станишівської сільської ради Левківського (пізніше — Іванківського) району Волинської округи, а 1930 року передана в управління Житомирській міській раді.[5] В 1934 році хутір Смолянку Другу приєднано до міської смуги міста Житомира.[6][7]

У другій половині ХХ ст. на східній околиці Смолянки, зокрема, колишнього хутора Селець здійснювалось як індивідуальне житлове будівництво, так і будівництво промислових підприємств та баз. Також, у 1950-х роках на Смолянці, по вулиці Селецькій, споруджено комплекс ремісничого училища механізації сільського господарства. У районі Смолянки в 1950-1970рр. розташовувалася барахолка, відома містянам за назвою «Товкучка».[1]

В 1955 році з району музичної фабрики до Смолянки продовжено трамвайну колію. Колія була односторонньою з роз'їздом. У 1963 році по Великій Бердичівській вулиці з центру міста до Смолянки здійснено будівництво тролейбусної лінії з подальшим улаштуванням кільця на Смолянському майдані.[8] У 1981 році тролейбусні лінії продовжено від Смолянської площі по вулицях Івана Гонти (у тому числі крізь колишню Другу Смолянку) та Селецькій (у напрямку нинішньої Польової площі). У 1980-х роках на сусідніх від мікрорайону Східного територіях, відбувалося багатоквартирне житлове будівництво.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-084-X.
  2. Борис Дубман. «Древние и старые кладбища Житомира»
  3. Перелік пам'яток культурної спадщини міста Житомира - Набори даних - Портал відкритих даних.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ЗЗРРСУУ/1930/1/23 Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління.
  6. Кондратюк Р.Ю., Самолюк Д.Я., Табачник Б.Ш. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 - 2006: Довідник: Офіційне видання. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-090-4.
  7. ЗЗРРСУУ/1934/27 Постанова Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Про розширення міської смуги м. Житомира.
  8. Мокрицький, Георгій (2007). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. ISBN 966-7390-54-3.

Посилання[ред. | ред. код]