Смолянка (Житомир)
Смолянка — місцевість у південно-східній частині Житомира.
| Смолянка Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Район | Корольовський район | |
| Поштовий індекс | 10002, 10009, 10019 | |
| Головні вулиці | Велика Бердичівська вулиця, вулиця Івана Гонти, вулиця Селецька | |
| Транспорт | ||
| Автобус | 23 | |
| Тролейбус | 1А, 1Б, 2, 3, 4, 4А, 15, 15А | |
Розташування[ред. | ред. код]
Смолянка знаходиться в Корольовському адміністративному районі міста. Місцевість обмежена наступними природними і штучними рубежами: з південного заходу — річкою Тетерів, з південного сходу — річкою Великою Путятинкою, протікаючою в трубопроводах, з північного сходу — залізницею у напрямку Козятина. Крізь місцевість також протікає річка Мала Путятинка та впадає у цьому ж районі у Тетерів. Смолянка розташована вздовж вулиць Великої Бердичівської, Івана Гонти та Селецької. У центрі місцевості знаходиться Смолянський майдан. Смолянка межує зі Східним мікрорайоном на півночі, Станишівським Порубом на південному сході, на заході — районом музичної фабрики («Музикалкою»), що має історичну назву Липки та на північному заході з місциною Путятинкою.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Назва пов'язана з тим, що на цьому місці займалися смолокурінням (давній промисел жителів лісових районів). Обрубки лісу для смолокуріння діставали з лісів, що оточували колишній хутір Станишівський Поруб, розташований на південний схід від Смолянки та показаних на трьохверстовій мапі 1867-1875рр.
Місцевість почала заселюватися у 1850-х роках, коли міська Дума виділила землі для поселення відставних солдат з числа так званої інвалідної команди.[1]
Протягом тривалого проміжку часу Смолянка перебувала за межами міста. До складу Смолянки входять декілька менших історичних місцевостей, що до моменту об'єднання з Житомиром являли собою окремі слободи, поступово приєднані до Житомира протягом першої половини ХХ ст. Таким чином, Смолянка складається з колишніх передмість Перша Смолянка, Кривий Брід, Друга Смолянка та невеликого хутора Селець.
Наприкінці ХІХ ст. на Смолянці, на основі невеликого цвинтаря Богоугодних закладів утворене православне кладовище. Там же в 1896 році збудовано дерев'яну Миколаївську церкву — пам'ятку архітектури місцевого значення[2][3]. Також навпроти Смолянського православного кладобища розташоване Смолянське військове кладовище.[4], засноване у 1944 році[1].
У 1897 році, згідно з переписом населення, передмістя Смолянка Перша налічувало 484 особи, передмістя Кривий Брід — 418 осіб, передмістя Смолянка Друга — 376 осіб.
На початку ХХ ст. передмістя Перша Смолянка та Кривий Брід увійшли до межі Житомира. Друга Смолянка з 1923 до 1930 року перебувала у складі Станишівської сільської ради Левківського (пізніше — Іванківського) району Волинської округи, а 1930 року передана в управління Житомирській міській раді.[5] В 1934 році хутір Смолянку Другу приєднано до міської смуги міста Житомира.[6][7]
У другій половині ХХ ст. на східній околиці Смолянки, зокрема, колишнього хутора Селець здійснювалось як індивідуальне житлове будівництво, так і будівництво промислових підприємств та баз. Також, у 1950-х роках на Смолянці, по вулиці Селецькій, споруджено комплекс ремісничого училища механізації сільського господарства. У районі Смолянки в 1950-1970рр. розташовувалася барахолка, відома містянам за назвою «Товкучка».[1]
В 1955 році з району музичної фабрики до Смолянки продовжено трамвайну колію. Колія була односторонньою з роз'їздом. У 1963 році по Великій Бердичівській вулиці з центру міста до Смолянки здійснено будівництво тролейбусної лінії з подальшим улаштуванням кільця на Смолянському майдані.[8] У 1981 році тролейбусні лінії продовжено від Смолянської площі по вулицях Івана Гонти (у тому числі крізь колишню Другу Смолянку) та Селецькій (у напрямку нинішньої Польової площі). У 1980-х роках на сусідніх від мікрорайону Східного територіях, відбувалося багатоквартирне житлове будівництво.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Борис Дубман. «Древние и старые кладбища Житомира»
- ↑ Перелік пам'яток культурної спадщини міста Житомира - Набори даних - Портал відкритих даних.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ЗЗРРСУУ/1930/1/23 Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління.
- ↑ Кондратюк Р.Ю., Самолюк Д.Я., Табачник Б.Ш. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 - 2006: Довідник: Офіційне видання. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-090-4.
- ↑ ЗЗРРСУУ/1934/27 Постанова Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Про розширення міської смуги м. Житомира.
- ↑ Мокрицький, Георгій (2007). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. ISBN 966-7390-54-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Смолянський майдан [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Житомирская топонимика [Архівовано 28 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
| |||||||||||||||||||
| |||||