Смородськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Смородськ
Вказівник
Вказівник
Вказівник
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Миляцька сільська громада
Облікова картка с Смородськ 
Основні дані
Засноване 1715[джерело?]
Населення 591 (01.01.2011)[1]
Площа 0,8[джерело?] км²
Густота населення 868,75[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34113[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°46′56″ пн. ш. 26°43′12″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
137[джерело?] м
Водойми річка Горинь[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34113, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Удрицьк, вул. Центральна[джерело?]
Карта
Смородськ. Карта розташування: Україна
Смородськ
Смородськ
Смородськ. Карта розташування: Рівненська область
Смородськ
Смородськ
Мапа
Мапа

CMNS: Смородськ у Вікісховищі

Сморо́дськ — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади.[2] Населення становить 591 особа (2011).[1][3]

Назва[ред. | ред. код]

Церква Різдва Богородиці 1905 року

Є декілька версій походження топоніма Смородськ. Одна з них стверджує, що на схід від села були великі застійні болота, які влітку нагріваючись, давали неприємний запах. Отже, можливо від слова сморід і походить назва села.[джерело?]

За другою версією, назва Смородськ походить від слова «смородина». У північних і північно-східних околицях села, розповідають старожили, росло дуже багато кущів багаторічної чагарникової смородини. Ще й зараз в урочищі «Межиріччя», у заплавах річки Горинь, можна знайти багато таких кущів, що й підтверджує гіпотезу походження назви нашого села Смородськ від слова «смородина». Існує також припущення, що назва села пов'язана з побудовою Церква Різдва Богородиці і школи, яку побудував за свої кошти протоієрей Смородський. [4]

Коли і ким побудована ця церква, достеменно невідомо. Стверджувати лише можна, що вона споруджена князями Соломарецькими за часів древнього православ'я наприкінці XV чи на початку XVI ст. До цієї думки наштовхує те, що за таким планом і такий вигляд мали церкви в сусідніх приходах у селі Висоцьк та Удрицьк. Названі села складали володіння Соломарецьких.[5]

Польською мовою згадується як Smorodzk.[6]

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Горинь, на півночі Сарненського району, за 39 км від міста Дубровиця та 5 км від залізничної станції Удрицьк. Поблизу села в Горинь впадає річка Сирень (притока Горині).[джерело?]

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «сприятлива».[7]

Сусідні населені пункти:[джерело?]

Компасна роза Тумень Городище Бухличі Компасна роза
Бродець Пн
Зх    Смородськ    Сх
Пд
Висоцьк Удрицьк Хочин

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[8] Опадів 614 мм на рік.[8] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[8] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[8] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[8] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[8] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[8]

Клімат Смородська
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,2 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,7 −4,6 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,2 7,7 2,2 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,8 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 42 56 89 82 65 57 45 42 42 614
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Смородськ на мапах
Смородськ[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Смородськ[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

В 1640 році село згадується при розділі земель, який відбувся після смерті останнього потомка князів Соломарецьких. Серед десятків сіл, які були розділені між дочками князя, зазначено село Смородськ.[9]

Біля 1897 року поблизу села за річкою Горинь, на її лівому березі засновується хутір. Хутір називається «Острів». Засновниками хутора був дід Микита (Леоновець Микита Миколайович). Він першим збудував там хату і жив із своєю сім'єю.[4]

Поромна переправа через річку Горинь

У 1921 році село входило до складу гміни Теребежів Лунинецького повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[6]

Дід Микита мав свого млина, який був розміщений на річці мав також багато землі. Пізніше в 1920-х–1930-х роках почалося заселення хутора «Острів» іншими сім'ями. Люди перевозили хати із села на хутір і поселялися в різних урочищах. Ще й зараз збереглися назви цих урочищ: Бродець, Ольос, Причине, Люте, Закота та інші. Поступово «Острів» перетворився на невеличке село, в якому перед війною нараховувалось вже 24 подвір'я.[4]

Під час німецько-радянської війни в 1944 році на хуторі були окопні укріплення радянських військ.[4]

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[10] Загалом встановлено 5 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 1 загинув, 3 було репресовано.[11]

Після війни переселення на хутір продовжується. Хуторяни обробляли землю. На «Острові» був агрегат для обробки льону, була цегельня, де виробляли цеглу. Була тут і колгоспна ферма на якій відгодовували молодняк ВРХ. Стояли тут і корови, молоко від яких в село перевозили човнами.[4]

У 1947 році села Смородськ, Негодуль, Острів, Половиче та хутір Луки підпорядковувалися Смородській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[12]

В кінці 60-х років побудували поромну переправу через річку Горинь. В кінці 60-х років село було електрифіковано, а на хутір його не провели, тому хуторяни поступово почали переселятися назад в село. Хутір «Острів» поступово опустів і зраз там ніхто не живе.[4]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[13] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][15] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,1 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,94 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,68 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 216 мбер, з якої: зовнішнього — 66 мбер, загальна від радіонуклідів — 150 мбер (з них Cs — 139 мбер).[16]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1921[6] 809
1989[17] 811 +0.2%
1993[16] 781 −3.7%
2001[18] 691 −11.5%
2011[1] 591 −14.5%
2017[19] 643 +8.8%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 591 особа.[1]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 126 будинків та 809 мешканців, з них: 411 чоловіків та 398 жінок; 761 православний та 48 юдеїв; 783 особи записані білорусами та 26 євреями.[6]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 811 осіб, з яких 390 чоловіків та 421 жінка.[17] На кінець 1993 року в селі мешкало 781 жителів, з них 208 — дітей.[16]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 691 особа.[18]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[20]

Мова Відсоток
українська 98,99 %
білоруська 0,72 %
російська 0,29 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[21]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 56 60 116
18-39 86 73 159
40-59 79 70 149
60+ 69 98 167
Разом 290 301 591

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[22]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 591
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
194 24 107 17 301 42 88 14 135 22 223 37
Зайнятість (станом на 2011 рік)[23]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 591
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
20 20 9 9 29 28 9 8 4 4 13 13
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[24]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
488 137 220 - - 38 20 - - 10 33 - - -

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[25] У селі розташована виборча дільниця № 560297.[25] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 472 особи.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Смородський сільський клуб на 220 місць.[26] Діє Смородська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 9336 книг та яка має 14 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[27]

Релігія[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії Сарненської єпархії УПЦ (МП) 25 вересня 1991 40 Церква [28]
     — православні.

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Смородська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[29] У 2011 році в ній навчалося 50 учнів (із 220 розрахованих) та викладало 16 учителів.[29]

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Смородський дошкільний навчальний заклад „Дзвіночок“», у якому станом на 2011 рік навчалося 22 дитини і працювало 3 учителі та вихователі.[30]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. рос. Смороцкъ, 45 дворів.
  2. нім. Smorodzk, 93 двори.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[14]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. а б в с Смородськ // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  4. а б в г д е Історична довідка про село Смородськ [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Миляцької об'єднаної територіальної громади.
  5. Дубровицька ЦСПШБ. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 28 квітня 2012.
  6. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 42. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
  7. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  8. а б в г д е ж Smorodsk climate: Average Temperature, weather by month, Smorodsk weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  9. В. Л. Вярэніч ПАЛЕСКІ АРХІЎ Лінгвістычныя, этнаграфічныя і гістарычныя матэрыялы
  10. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  11. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 233. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
  13. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  14. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  15. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  16. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  17. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  22. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  23. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  24. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  25. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011.
  29. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
  31. Мосієвич Олександр Степанович [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] матеріал газети суспільно-політичний журнал «УКРАЇНА» [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  32. Двічі реприсований [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] матеріал газети «День»

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]