Смотрицький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Смотрицький замок - споруда, оборонного призначення, побудована литовсько-руськими князами з династії Коріятовичів, була розташована в м. Смотрич (нині селище міського типу Дунаєвецького району, Хмельницької області). Ймовірний період існування з XV-XVII ст. [1].

Історія[ред. | ред. код]

Після перемоги над татарами князь Ольгерд призначив панувати на Поділлі своїх племінників, синів Коріята: Юрія, Олександра та Константина.

"...Коріятовичі порозумілися з місцевими громадами, обороняли населення від татар, будували фортеці..." [2].

У Русько-литовському літописі оповідається, що князі перше віднайшли "твердну на р. Смотричу" і тут "нарядили" собі "город" Смотрич, яке за літописною оповіддю стало першим містом відбудованим Коріятовичами. Незважаючи на те, що у літописі не згадується про споруду, проте історики вважають, що слово "нарядження", означало укріплення поселення замком [3]. 1393 р., після боротьби Федора (останнього з Коріятовичів) із Вітовтом, Подільські землі перейшли під владу другого, а невдовзі до Ягайла, який передав землі у володіння своєму найближчому приятелю та помічнику Спитку з Мельштина.

"В грамоті, що Ягайло видав Спитку , говориться, що Західне Поділля даеться Спитку із замками: Камянцем, Смортичом, Бакотою, Скалою і Червоногородом." [3]

Від Спитка Західне Поділля у 1400 р. перейшло у володіння Свидригайла, 1402 р. - повертається до Ягайла, 1411 р. - до Вітовта. У всіх документах про передачу прав володіння згадується "Замок Смотрич". [4]

Після захоплення Поділля 1430 р. польським військом, у документах знову зустрічається згадка про Смотрицький замок.

1431 р., за дослідженнями подільського історика Євфимія Сіцінського, Смотрицький замок було зруйновано, в процесі боротьби прихильників Свидригайла із "поляками". Проте, під час однорічного перемир'я, зруйнований замок перейшов у володіння других. Його було відновлено і під впливом Магдебурзького права замок набув статусу "королівського чи державного".

Історик також припускає, що замок було зруйновано знову до 1518 р., оскільки було віднайдено дозвіл короля Сигізмунда на побудову у Смотричі замку, для захисту мешканців від набігів татар. Проте, чи скористались дозволом люди - невідомо, у кінці XVIII ст., за історичними джерелами, замок вже не існував [3].

Опис будови[ред. | ред. код]

Замок був розташований на горбі, на межі злиття двох річок - Смотрича й Яромирки. За розмірами невеликий, мав мало озброєння. В описі 1494 р. йдеться про те, що:

"Цей замок має в собі з одного боку небезпечні та давні будівлі, а з іншого боку будівлі наново зведені з добрих дубових колод, в яких міщани і шляхта тої місцевості мають камери для зберігання своїх речей в час небезпеки та займають майже половину замку."[5]

Замок складався із таких частин:

  • Брама - місце, де розміщувалась зброя.
  • Чорна хата - стояла вище замкової брами, укріплена старовинним муром.
  • Спіжарня - приміщення, де розміщувалися барбениці із порохом та продуктовими запасами.
  • Пивниця - приміщення з напоями та рідинами для приготування.

На території замку розташовувалися млин, став із рибним господарством та фільварок, землі якого не оброблялись, а будинки пустували.

До замку належали села: Біла, Чермна Хуста, Окнина, Личків, Татарський Макарів, Трихівці, Лосківці.[5]

Література[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія українознавства. Т. 8 (укр.). Париж, Нью-Йорк. 1976. с. 2913–2924. 
  2. Полонська-Василенко, Наталія (1993). Історія України: у 2 т. Т. 1 (укр.). Київ: Либідь. с. 640, С. 311. ISBN 5-325-00425-5. 
  3. а б в Сіцінський, Євфимій (2003). Смотрицький замок (укр.). Хмельницький: Хмельницький обласний краєзнавчий музей. с. 23. 
  4. Грушевський, Михайло (1998). Історія України-Руси (укр.). Київ: Наукова думка. с. 191–192. ISBN 5-12-003310-5. 
  5. а б Боровський, Андрій (14.12.2018). Опис замку в Смотричі 1494 року. Літопис Скали (укр.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18.10.2021. 

Посилання[ред. | ред. код]