Смігунов Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Смігунов
Особові дані
Повне ім'я Смігунов Віктор Іванович
Народження 28 січня 1962(1962-01-28) (57 років)
  Донецьк, СРСР
Зріст 182 см
Вага 79 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1980—1981 СРСР «Будівельник» Ч 63 (1)
1982—1986 СРСР «Шахтар» Д 9 (0)
1986—1987 СРСР «Шахтар» Г 87 (5)
1988—1991 СРСР «Таврія» 155 (7)
1992—1994 Україна «Шахтар» Д 84 (2)
1995—2000 Україна «Таврія» 137 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 квітня 2014.

Смігуно́в Ві́ктор Іва́нович (нар. 28 січня 1962, Донецьк, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі сімферопольської «Таврії» та донецького «Шахтаря». Володар Кубка України (1994/95), срібний призер чемпіонату України (1993/94). Майстер спорту СРСР, майстер спорту України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Віктор Смігунов народився в Донецьку, де й почав займатися футболом у 1972 році. Шість років потому потрапив до дубля донецького «Шахтаря», однак пробитися до основи було вкрай важко, тож молодий захисник поїхав набиратися досвіду до Череповця, де виступав у складі місцевого «Будівельника». Провівши в команді два сезони, Смігунов повернувся до рідного міста, однак через травму заграти у «Шахтарі» так і не зумів, виступаючи переважно за дублюючий склад «гірників».

У 1986 році перейшов до іншого «Шахтаря» — з Горлівки. Саме там два роки потому його помітив Анатолій Заяєв, що запропонував Смігунову перейти до складу сімферопольської «Таврії». За 4 сезони Віктор провів у кримському клубі більше 150 матчів, зарекомендувавши себе не лише як надійний захисник, а й як гравець, що уміло діяв при «стандартах» у штрафному майданчику суперників.

Перший чемпіонат незалежної України Смігунов знову розпочав у донецькому «Шахтарі». За іронією долі саме того року «Таврія» стала чемпіоном країни, а Смігунову ця висота так і не підкорилася. Втім, у сезоні 1993–1994 йому вдалося разом з «гірниками» здобути «срібло» чемпіонату та взяти участь у розіграші Кубка УЄФА 1994/95, де донеччани за сумою двох матчів поступилися норвезькому «Ліллестрему» (у першому матчі Смігунов отримав червону картку, через що у другому не грав). Цей сезон став для Віктора останнім у «помаранчево-чорній» формі «Шахтаря», після чого він повернувся до «Таврії», відгукнувшись на пропозицію Віталія Шаличева.

Смігунов виступав за сімферопольський клуб до 2000 року, допоки тодішній тренер «Таврії» Володимир Мунтян не запропонував йому перейти на тренерську роботу. Після роботи у тренерському штабі першої команди, Смігунов працював з дублем сімферопольців та командою ТНУ. Згодом зайнявся підготовкою гравців юнацького складу «Таврії».

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні трофеї
Особисті здобутки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відіграв 3 матчі у розіграші трофея у складі донецького «Шахтаря», що став переможцем. Другу половину сезону провів у «Таврії».

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю