Сміле (Роменський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Сміле
Smile selo coa 1740.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Роменський
Рада/громада Смілівська сільська рада
Код КОАТУУ 5924188801
Облікова картка Сміле 
Locator Dot2.gif
Розташування села Сміле
Основні дані
Населення 2166
Поштовий індекс 42033
Телефонний код +380 5448
Географічні дані
Географічні координати 50°55′28″ пн. ш. 33°35′11″ сх. д. / 50.92444° пн. ш. 33.58639° сх. д. / 50.92444; 33.58639Координати: 50°55′28″ пн. ш. 33°35′11″ сх. д. / 50.92444° пн. ш. 33.58639° сх. д. / 50.92444; 33.58639
Середня висота
над рівнем моря
153 м
Водойми р. Бишкінь
Відстань до
обласного центру
86 км
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Ромни
Відстань до
залізничної станції
21 км
Місцева влада
Адреса ради 42033, с. Сміле, вул. Леніна, 56; тел. 9-11-24, smilsrad@sm.ukrtel.net
Карта
Сміле is located in Україна
Сміле
Сміле
Сміле is located in Сумська область
Сміле
Сміле

Смі́ле — село в Україні, в Роменському районі Сумської області. Населення становить 2166 осіб. Орган місцевого самоврядування — Смілівська сільська рада.

Розташовано на півночі Роменського району на річці Бишкінь.

Географія[ред.ред. код]

Село знаходиться на березі річки Бишкінь, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Сулими, нижче за течією примикає село Томашівка (Недригайлівський район). На півночі межує з селом Ярове Буринського району. На річці і пересихаючих струмках є кілька кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 1916.

Історія[ред.ред. код]

1649 — козаки Паволоцького полку, які переселилися з Правобережної України (тепер Вінницька область, де й до цього часу є село Сміла), заклали фортецю Сміле. Було сотенним містечком Лубенського полку. З 1730-х рр. відома міська печатка Смілого з гербом — зображенням двох перехрещених стріл, під якими хрест у сяйві, поставлений на півмісяці.

Зі Смілим пов'язані життя й діяльність козацько-старшинських родів Гамалій, Громек, Полетик.

Містечко мало 6 церков, деякі з яких, як писав Стефан Таранушенко в книзі «Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України», є шедеврами «українського (козацького) бароко» (зокрема, П'ятницька церква, Покровська церква). П'ятницька церква побудована у 1718 році, відбудована у 1817 році козаком Іваном Босиком. У XVIII столітті священиком Миколаївської церкви в Смілому був брат останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського — Семен.

У XIX столітті Сміле було чималим торговельно-ремісничим центром, що за кількістю населення перевершував повітове місто Ромни.

1917 — місцевий учитель Олександр Костянтинович Ціолковський (син видатного вченого Костянтина Ціолковського) балотувався від виборців містечка до Установчих зборів.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 та 1946—1947 роках[1].

До 1960 року село було районним центром. В ньому працювали два заводи, хлібопекарня, молокозавод, м'ясозавод, сітоцех, велика кількість магазинів з різноманітною продукцією, 4 великих колгоспи із спільною назвою «Прогрес».

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 1 червня 1960 року Смілівський район було розформовано.

Экономіка[ред.ред. код]

  • Смілівська ділянка ТОВ"Урожайна Країна"
  • ТОВ «Смілівське інкубаторне підприємство».
  • Смілівська ділянка ТОВ(РТП)

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Дитячий садочок.
  • Школа.
  • Будинок культури.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народилися:

  • Березанцев Пилип Іванович -доцент- лікар-фармаколог, кандидат медичних наук.
  • Пархоменко, Владимир Александрович (1880—1942) — історик.
  • Сахно Феодосій Іванович (1918—1988) — автор книги «Історія Смілого»

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]