Смілка нічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смілка нічна
Silene noctiflora Sturm20.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Триба: Sileneae
Рід: Смілка (Silene)
Вид: Смілка нічна
Біноміальна назва
Silene noctiflora
L., 1753
Синоніми
Elisanthe noctiflora (L.) Rupr.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Silene noctiflora
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Silene noctiflora
EOL logo.svg EOL: 481087
IPNI: 304203-2
ITIS logo.svg ITIS: 20091
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39899

Смілка нічна[1], елізанта ночецвіта як Elisanthe noctiflora[2] (Silene noctiflora) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae), поширений у Європі й західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна чи дворічна трав'яниста рослина 30–80 см заввишки. Чашечки циліндричні, 20–25 мм завдовжки, з гострими шилоподібними зубцями. Пелюстки рожеві або білуваті, 22–28 мм завдовжки, з дуже короткими придатками. Коробочки яйцеподібні, 15–17 мм завдовжки, на голих карпофорах[2]. 2n = 24[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європі (крім Піренейського п-ва, островів і півночі) й західній Азії (від Туреччини до західного Сибіру й Сіньцзяну (півночі Тянь-Шаня)); натуралізований у північній Європі, Канаді, США[4][5][6].

В Україні вид зростає в чагарниках, на узліссях лісів — на всій території, спорадично; у південних районах, рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Silene noctiflora // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 77. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 13.06.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 13.06.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 13.06.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.06.2019.  (англ.)