Смілка татарська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смілка татарська
Lepnica tatarska (1).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Триба: Sileneae
Рід: Смілка (Silene)
Вид: Смілка татарська
Біноміальна назва
Silene tatarica
(L.) Pers., 1805
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Silene tatarica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Silene tatarica
EOL logo.svg EOL: 5200927
IPNI: 158497-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39917

Смілка татарська[1][2] (Silene tatarica) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae), поширений у Європі й західному Сибіру.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 40–70 см заввишки. Запушення розсіяне, внизу з кучерявих волосків. У пазухах нижніх стеблових листків є укорочені вегетативні пагони. Чашечки голі, 7–10 мм завдовжки. Пелюстки зеленувато-білі, з глибоко-2-роздільними пластинками[2]. Суцвіття — довга, вузька, багатоквіткова, рідка, часто одностороння китиця. Квіти: віночок ≈ 2 см шириною, пелюстків 5; чашечка 5-листочкова; тичинок 10. Плід — циліндрична коробочка довжиною 8–10 мм[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у північній, центральній і східній Європі та в західному Сибірі[4][5][6].

В Україні вид зростає біля берегів річок, серед чагарників, на узліссях лісу — на всій території, спорадично; крім південного Степу й гірських районів[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Silene tatarica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 76. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 14.06.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 14.06.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 14.06.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 14.06.2019.  (англ.)