Смілка широколиста
| Смілка широколиста | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Silene latifolia Poir., 1789 |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Silene latifolia subsp. alba(Mill.) Greuter& Burdet Silene latifolia subsp. eriocalycina(Boiss.) Greuter& Burdet Silene latifolia subsp. mariziana(Gand.) Greuter& Burdet |
||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| див. текст | ||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Смілка широколиста (Silene latifolia (Poir.), синоніми: Смілка біла (Silene alba), Меландріум білий (Melandrium album Mill., Оберна широколиста (Oberna behen L.)), народні назви: кукіль, куколиця, сліпак) — дворічна дводомна рослина родини гвоздичних.
Зміст
Морфологія[ред. • ред. код]
Стебло — висотою 40-100 см, висхідне, у верхній частині розгалужене. Листки — супротивні, еліптичні або еліптично-ланцетні, притиснутоволосисті, нижні коротко- черешкові, верхні-сидячі. Суцвіття — квітки зібрані в суцвіття у вигляді напівзонтика, що формується з центрального стебла і бічних розгалужень. Пелюстки білі, іноді блідо-рожеві. Корінь — стрижневий.
Розвиток[ред. • ред. код]
Сходить — у березні — травні, а також в кінці літа — на початку осені. Цвіте — на перший або другий рік життя з травня по серпень. Плодоносить — в червні — вересні. Плід — багатонасінна коробочка. Форма плоду — відкрита яйцеподібна. Форма насінини — нирко-видноовальна . Колір насіння — сірий з сизуватим відтінком. Розмір — довжина 1,25-1,75, ширина 1-1,25, товщина 0,75 мм, маса 1000 нас. — 0,5-0,7 г
Біологічні особливості[ред. • ред. код]
Глибина проростання — не більше 1,5-2 см. Максимальна плодючість — до 14700 насінин.
Екологія[ред. • ред. код]
Росте на луках, узліссях, вздовж лісосмуг, серед чагарників, як бур'ян у посівах, на городах, садах.
Поширення[ред. • ред. код]
Європейсько-середньоазіатський вид. Поширений по всій Україні, засмічувач багаторічних трав і плодових насаджень.
Хімічний склад[ред. • ред. код]
В корінні містяться сапоніни, вуглевод лактозиноза, в листі — 80 мг% аскорбінової кислоти, 26,5 мг% каротину; в наземній частині до цвітіння — близько 18% білка, 3,5% жиру, 16,5% клітковини.
Використання[ред. • ред. код]
Рослина охоче поїдається на пасовищі великою рогатою худобою, та вівцями. В народній медицині коріння використовували при тахікардії, ревматизмі, хворобах нирок, безсонні, шлункових коліках, зубному болі, для припарок до затведлих фурункулів, гемороїдальних вузлів та пухлинах залоз з метою їх розм'ягчування і зняття больових відчуттів. Декоративний.
Синоніми[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. код]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Silene latifolia |
