Смільне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Смільне
Церква Святителя Миколая
Церква Святителя Миколая
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Бродівський район
Рада/громада Смільнівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620386401
Основні дані
Засноване 600
Населення 662
Площа 0,553 км²
Густота населення 1197,11 осіб/км²
Поштовий індекс 80643[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°04′39″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.07750° пн. ш. 25.11278° сх. д. / 50.07750; 25.11278Координати: 50°04′39″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.07750° пн. ш. 25.11278° сх. д. / 50.07750; 25.11278
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Місцева влада
Адреса ради 80643, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Сидинівка, тел. 34-4-09
Карта
Смільне. Карта розташування: Україна
Смільне
Смільне
Смільне. Карта розташування: Львівська область
Смільне
Смільне

Смільне́ — село Бродівського району Львівської області, розташоване на віддалі 2 км від районного центру.

Історія[ред. | ред. код]

Перші письмові відомості пов'язані з Сеньком Смоленським і датуються 1431 роком, коли відбувалася відома оборона Олеська (боротьба проти польської експансії), учасником якої і був згаданий чоловік. Враховуючи особливості творення прізвищ в даний період, можна стверджувати його походження з с. Смільна. На схожість твірної основи вказує також назва сусіднього населеного пункту — Гаї-Смоленські, заснованого вихідцями с. Смільна. В 1511 р. навколишні села біля Бродів і село Смільно опиняється у власності родини Каменецьких. 1580 р. село було продано белзькому воєводі Станіславу Жолкевському. Його син Лукаш Жолкевський згодом перепродує Смільно Станіславу Конецпольському. З XVIII cт. власником села була родина Валевських, а з 1723 року по 1834 р. незміний господар Смільна був рід Потоцьких.

Видатні особистості[ред. | ред. код]

  • З селом пов'язане ім'я відомого українського діяча Івана Тиктора. Тут проживала його дружина Марія Хом'як. Подружжя брало шлюб у місцевій церкві(1923 р.), і проживало деякий час (під час відпусток) у Смільному. Тиктор співпрацював з місцевою читальнею «Просвіти», постачаючи книги свого видавництва.
  • У селі народився о. Юліян Дзерович (1871—1943) — останній голова товариства «Просвіта» у Львові, священик УГКЦ

Визначні місця[ред. | ред. код]

В селі є ботанічний заказник Кемпа.

Церква Святителя Миколая поч. XX ст.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Стрільчук В. Були тут тартаки і фабрики...(З історії с. Смільно) // Голос відродження. — Броди, 4 грудня 2007 р. — № 96(1891) — С. 1, 3.
  • Smolno, rus. Smilno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.). — S. 912. (пол.)