Снайперська гвинтівка укорочена
| ОЦ-03 СГУ ОЦ-03 СВУ | |
|---|---|
 Снайперська гвинтівка укорочена | |
| Тип | Снайперська гвинтівка |
| Походження |
 Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1994-досі |
| Оператори | Див. Оператори |
| Війни | Перша Чеченська війна |
| Історія виробництва | |
| Виробник | ЦКДБ СМЗ[1] |
| Варіанти | ОЦ-03А (СГУ-А) |
| Характеристики | |
| Вага | 3.6 кг (порожня без прицілу) |
| Довжина | 87 см |
| Довжина ствола | 52 см (4 канавки, 1 оберт нарізу вправо на 245 мм) |
|
| |
| Набій | 7,62×54 мм R |
| Дія | Відведення порохових газів, поворотний затвор з трьома бойовими упорами |
| Темп вогню |
30 (бойова)[1] 650 (технічна, СГУ-А та СГУ-АС)[2] |
| Дульна швидкість | 830 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 1200 м |
| Система живлення | Коробчатий магазин на 10 або 20 набоїв |
| Приціл | Відкидний діоптричний приціл та кріплення під оптичний приціл, в т. ч. ПСО-1 |
|
| |
Снайперська гвинтівка укорочена у Вікісховищі | |
Снайперська гвинтівка укорочена (рос. Снайперская винтовка укороченная) — снайперська гвинтівка конфігурації буллпап розроблена на основі снайперської гвинтівки Драгунова в 1970-х роках в ЦКДБ СМЗ конструктором Л. В. Бондаревим.
Історія[ред. | ред. код]
Розробка укороченої снайперської гвинтівки на базі СГД, призначеної для десантних військ, почалася в ЦКДБ СМЗ в 1970-х роках, проте до промислового виробництва справа тоді не дійшла. На початку 1990-х гвинтівку запропонували Міністерству внутрішніх справ РФ як снайперську зброю для міських умов. МВС РФ прийняло СГУ на озброєння, а також зажадало розробити варіант з можливістю стрільби безперервними чергами (СГУ-А після прийняття на озброєння).[2]
Опис[ред. | ред. код]
За купчастості стрільби на малі та середні відстані СГУ приблизно аналогічна СГД. Стрільба чергами в СГУ-А і СГУ-АС — призначена тільки для надзвичайних випадків (наприклад, в ближньому бою, що створює реальну загрозу життю снайперу), оскільки використання потужного набою і невелика маса гвинтівки призводять до значного відбою при стрільбі чергами, а невеликий магазин не дозволяє вести тривалий вогонь.[2]
Внутрішній устрій гвинтівки в цілому аналогічний СГД, за винятком рішень, що випливають з використовуваного компонування, наприклад, довгої тяги, що з'єднує ударно-спусковий механізм і спусковий гачок. У СГУ-А і СГУ-АС використано модифікований ударно-спусковий механізм, що дозволяє вести стрільбу як поодинокими пострілами (при короткому натисканні на спусковий гачок), так і чергами (при натисканні до упора або при увімкненні спеціального перемикача). Ствол оснащений масивним дульним гальмом — полум'ягасником.[2]
Фурнітура виконана з поліаміду.[3]
Варіанти[ред. | ред. код]
- СГУ (СВУ) — базовий варіант.
- СГУ-А (СВУ-А) — варіант з можливістю стрільби чергами.[2]
- СГУ-АС (СВУ-АС) — варіант СГУ-А, що має двоногі сошки, що кріпляться до ствольної коробки за допомогою спеціального кронштейну. Завдяки шарніру, їх можна повертати на 90 градусів для опори об стіну або дерево. Телескопічні сошки мають 4 регулювання по висоті (найбільша — 320 мм).[3]
Примітки[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- M-7,62x54 - прототип української модифікації СГД в компонуванні булл-пап.
- Снайперська гвинтівка Драгунова
Посилання[ред. | ред. код]
- ОЦ-03 [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті виробника.
- СГУ [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті weaponplace.ru
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |