Очікує на перевірку

Снаряд з ядерною боєголовкою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрільба ядерним боєприпасом з 280-мм гаубиці M65 на ядерному випробувальному полігоні в штаті Невада. 25 травня 1953
Американські вчені над макетом снаряда з ядерною боєголовкою
203 мм ядерний боєзаряд РД5-1 для гаубиці Б-4М потужністю 2 кілотонни у тротиловому еквіваленті.
152 мм ядерний боєзаряд РД5-1 для гармати-гаубиці Д-20 потужністю 2,5 кілотонни у тротиловому еквіваленті.

Ядерний снаряд або Снаряд з ядерною боєголовкою — різновид артилерійського снаряда спеціального призначення, уражаюча дія якого базується на використанні енергії вибуху ядерного заряду.

Пристрій ядерного снаряда

[ред. | ред. код]

Основними елементами ядерного снаряда є: корпус, ядерний заряд, система автоматики підриву, підривний пристрій і джерело живлення.

Корпус служить для компонування всіх елементів боєприпасу, оберігання їх від механічних і теплових ушкоджень та іншого впливу зовнішнього середовища, а також для підвищення коефіцієнта використання ядерного пального. В головних (бойових) частинах артилерійських снарядів, корпус виконує додаткові функції, пов'язані із забезпеченням необхідного характеру руху під час польоту снаряда по траєкторії.

Ядерний заряд являє собою пристрій, у якому здійснюється вибуховий процес виділення внутріядерної енергії.

Система автоматики підриву ядерного снаряда забезпечує безпеку своїх військ при зберіганні, транспортуванні та бойовому застосуванні ядерного боєприпасу, а також вибух ядерного заряду в необхідний момент часу або в заданій точці траєкторії.

Підривний пристрій призначений для подання команди системі автоматики на вибух ядерного боєприпасу по досягненні їм заданих координат відносно цілі. В залежності від типу ядерного снаряда і характеру цілі використовуються контактні, неконтактні і дистанційні (тимчасові) підривні пристрої.

Контактні датчики спрацьовують у момент зустрічі боєприпасу з перешкодою, а дистанційні — на заданій висоті (глибині) від поверхні землі (води).

Дистанційні датчики в залежності від типу і призначення ядерного боєприпасу можуть бути тимчасовими, інерційними, барометричними, радіолокаційними, гідростатичними тощо.

Джерелами живлення для ядерного боєприпасу слугують акумуляторні батареї різних типів. Потужність ядерного снаряда характеризується тротиловим еквівалентом.

Ядерні заряди

[ред. | ред. код]

Пристрої, що призначені для здійснення вибухового процесу вивільнення внутрішньоядерної енергії, називаються ядерними зарядами.

Розрізняють два основних види ядерних зарядів:

  1. заряди, енергія вибуху яких обумовлена ​​ланцюговою реакцією речовин, що поділяються, переведених в надкритичний стан, — атомні заряди;
  2. заряди, енергія вибуху яких обумовлена ​​термоядерною реакцією синтезу ядер, — термоядерні заряди.

Основним елементом атомних зарядів є речовина (ядерна вибухова речовина), що ділиться.

Ядерні снаряди СРСР/Росії

[ред. | ред. код]
Тип снаряду Застосовується Примітка
406-мм ядерний снаряд «Конденсатор» Для гармати СМ-54 (2А3 «Конденсатор») Експериментальний, не пішов у серію
420-мм ядерна міна «Трансформатор» Самохідна 420-мм мінометна установка 2Б1 «Ока» Експериментальний, не пішов у серію
152-мм ядерний снаряд 3БВ3 САУ: 2С19 Мста-С, 2С3 Акація;
152-мм гармата-гаубиця Д-20, 2С5 Гіацинт.
Потужність ядерного заряду 2,5 кт в тротиловому еквіваленті, дальність пострілу 17,4 км. Розроблено РФЯЦ-ВНДІТФ ім. академіка Є. І. Забабахіна у місті Сніжинську.
180-мм снаряд ЗБВ1 180-мм гармата С-23;
МК-3-180 (берегова артилерія, раніше флот)
Дальність пострілу до 45 км.
203-мм снаряд 3БВ2 САУ 2С7 «Піон»,
203-мм гаубиця Б-4М (Індекс ГРАУ — 52-Г-625М)
Дальність пострілу від 18 до 30 км.
240-мм міни 3БВ4 240-мм буксований міномет М-240 зразка 1950 року (Індекс ГРАУ — 52-М-864),
240-мм самохідна мінометна установка 2С4 «Тюльпан»
Дальність пострілу у звичайному виконанні 9,5 км.
в активно-реактивному 18 км.

Особливістю російського підходу до ядерної артилерії є те, що спецбоєприпаси уніфіковані в стандартних лінійках боєкомплектів і не потребують спеціалізованої адаптації для їх використання. При цьому були свої секретні таблиці стрілянини. Без яких і без того невелика точність стрільб була нульовою.

Ядерні снаряди США

[ред. | ред. код]


W54 — для Гармати M65 «Атомна Енні» з перемикаємою потужністю 10-20 кілотонн у тротиловому еквіваленті
XM454 — 155-мм снаряд. Потужність ядерного заряду - 0,08 кт в тротиловому еквіваленті. Наразі знятий з озброєння.
XM785 — 155-мм активно-реактивний ядерний снаряд. Потужність ядерного заряду 1,5 кт у тротиловому еквіваленті.
M422 — 203,2-мм снаряд. Потужність ядерного заряду 2 кт у тротиловому еквіваленті.
XM753 — 203,2-мм активно-реактивний ядерний снаряд. Потужності ядерного заряду 1 кт (нейтронний снаряд із підвищеним виходом початкової радіації) та 2,2 кт у тротиловому еквіваленті.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 653-654. — ISBN 00101-150. (рос.)
  • Принципы устройства и действия ядерных боеприпасов

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]