Снаряд з ядерною боєголовкою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрільба ядерним боєприпасом з 280-мм гаубиці M65 на ядерному випробувальному полігоні в штаті Невада. 25 травня 1953
Американські вчені над макетом снаряда з ядерною боєголовкою

Ядерний снаряд або Снаряд з ядерною боєголовкою — різновид артилерійського снаряда спеціального призначення, уражаюча дія якого базується на використанні енергії вибуху ядерного заряду.

Пристрій ядерного снаряда[ред. | ред. код]

Основними елементами ядерного снаряда є: корпус, ядерний заряд, система автоматики підриву, підривний пристрій і джерело живлення.

Корпус служить для компонування всіх елементів боєприпасу, оберігання їх від механічних і теплових ушкоджень та іншого впливу зовнішнього середовища, а також для підвищення коефіцієнта використання ядерного пального. В головних (бойових) частинах артилерійських снарядів, корпус виконує додаткові функції, пов'язані із забезпеченням необхідного характеру руху під час польоту снаряда по траєкторії.

Ядерний заряд являє собою пристрій, у якому здійснюється вибуховий процес виділення внутріядерної енергії.

Система автоматики підриву ядерного снаряда забезпечує безпеку своїх військ при зберіганні, транспортуванні та бойовому застосуванні ядерного боєприпасу, а також вибух ядерного заряду в необхідний момент часу або в заданій точці траєкторії.

Підривний пристрій призначений для подання команди системі автоматики на вибух ядерного боєприпасу по досягненні їм заданих координат відносно цілі. В залежності від типу ядерного снаряда і характеру цілі використовуються контактні, неконтактні і дистанційні (тимчасові) підривні пристрої.

Контактні датчики спрацьовують у момент зустрічі боєприпасу з перешкодою, а дистанційні — на заданій висоті (глибині) від поверхні землі (води).

Дистанційні датчики в залежності від типу і призначення ядерного боєприпасу можуть бути тимчасовими, інерційними, барометричними, радіолокаційними, гідростатичними тощо.

Джерелами живлення для ядерного боєприпасу слугують акумуляторні батареї різних типів. Потужність ядерного снаряда характеризується тротиловим еквівалентом.

Ядерні заряди[ред. | ред. код]

Пристрої, що призначені для здійснення вибухового процесу вивільнення внутрішньоядерної енергії, називаються ядерними зарядами.

Розрізняють два основних види ядерних зарядів:

  1. заряди, енергія вибуху яких обумовлена ​​ланцюговою реакцією речовин, що поділяються, переведених в надкритичний стан, — атомні заряди;
  2. заряди, енергія вибуху яких обумовлена ​​термоядерною реакцією синтезу ядер, — термоядерні заряди.

Основним елементом атомних зарядів є речовина (ядерна вибухова речовина), що ділиться.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]