Снятинський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Снятинський повіт
пол. Powiat śniatyński
Місто Снятин
Найбільше місто Снятин
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 9
Населення
 - повне 78 000 (1931)
 - густота 138
Площа
 - повна 567 км²
Дата заснування 1867
POL powiat śniatyński map.svg

Снятинський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Адміністративним центром повіту було місто Снятин.

У складі ЗУНРу[ред.ред. код]

Повітовим комісаром ЗУНРу в 1918–1919 роках був Гнат Мартинець.

У складі Станіславського воєводства[ред.ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 70 поселень (з них 2 міста, 39 сільських гмін і 28 фільварків) з 18 296 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 79 224 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 082 — греко-католики, 6 346 — римо-католики, 7 369 — юдеї, 427 — інших визнань. Площа повіту — 604 км².

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Снятинський повіт

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ[1] на сільські гміни шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред.ред. код]

  1. м. Снятин
  2. містечко Заболотів - місто з 1934 р.

Сільські ґміни[ред.ред. код]

Кількість:

1920-1934 рр. - 37

1934-1939 рр. - 7

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Волчковце Волчковце (Вовчківці), Кєліхув (Келихів)Любковце (Любківці)Олєшкув (Олешків)Орелєц (Орелець)Тулава (Тулова)Тулукув (Тулуків) 7
2 Ґміна Джурув Джурув (Джурів)Новосєліца (Новоселиця)Попєльнікі (Попельники)Руднікі (Рудники)Тучапи 5
3 Ґміна Заблотув Борщув (Борщів)Ілліньце (Іллінці)Тросцянєц (Тростянець)Труйца (Тройця), Хлєбичин Польни (Хлібичин) 5
4 Ґміна Задубровце Альбінувка (Альбінівка)БелелуяГаньковце (Ганьківці)Задубровце (Задубрівці)Зебранувка (Зібранівка), Красноставце (Красноставці) 6
5 Ґміна Залуче Драгасимув (Драгасимів)Залуче (Залуччя)Завалє (Завалля), Княже 4
6 Ґміна Мікуліньце Будилув (Будилів)Відинув (Видинів), Карлув (Карлів)КулачинМікуліньце (Микулинці)Усцє (Устя) 6
7 Ґміна Стецова Подвисоке (Підвисоке)Поточек (Потічок)Русув (Русів)Стецова (Стецева) 4

Населення[ред.ред. код]

Українці-грекокатолики становили 80% населення повіту (1907)[2].

У 1939 році в повіті проживало 80 250 мешканців (65 575 українців-грекокатоликів — 81,71 %, 1 965 українців-латинників — 2,45 %, 4 955 поляків — 6,17 %, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,12 %, 7 195 євреїв — 8,97 % і 460 німців та інших національностей — 0,57 %)[3].

Радянський період[ред.ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[4].

В 1940 р. повіт ліквідовано і територію поділено на Заболотівський і Снятинський райони.

Джерела[ред.ред. код]

  • Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]