Снігур (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Снігур
Снігур (Pyrrhula pyrrhula)
Снігур (Pyrrhula pyrrhula)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Рід: Снігур (Pyrrhula)
Brisson, 1760
Види
Див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pyrrhula
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pyrrhula
EOL logo.svg EOL: 34701
ITIS logo.svg ITIS: 179180
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37607

Снігу́р (Pyrrhula) — рід птахів родини в'юркових ряду горобцеподібних.

Снігурі мають блискучо-чорні крила і хвіст та біле надхвістя. Ноги тілесно-коричневі. Дзьоб короткий та масивний, добре пристосований до живлення бруньками, чорного кольору (крім P. nipalensis, у якого він зеленувато-сірий). Самці відрізняються від самок помаранчевим або червоним кольором грудей. Деякі види мають чорну шапочку.

Представники роду поширені в Палеарктиці. Шість видів зустрічаються в Азії, серед яких два — тільки в Гімалаях та один вид, P. pyrrhula, зустрічається також в Європі. P. murina належить до видів на межі зникнення (залишилось близько 120 пар), зустрічається на острові Сан-Мігел в Азорському архіпелазі.

Аналіз мітохондріальної ДНК цитохрому b показав, що найближчим родичем снігурів є смечерчник (Pinicola enucleator)[1]. Еволюція снігурів розпочалася після дивергенції спільного предка для снігурів і смеречника в Середньому Міоцені (близько 10 млн років тому). Адаптивна радіація снігурів розпочалася з Гімалаїв.[2]

Етимологія: назву роду латиною надано через яскраве забарвлення цих птахів — Pyrrhula у перекладі з латинської мови — «вогняний».

Назву роду Pyrrhula було введено французьким зоологом Жаком Бріссоном у 1760 році[3][4]. Вона походить він біноміальної назви снігура Loxia pyrrhula, яку було запропоновано Карлом Ліннеєм у 1758 році[4][5].

Види[ред. | ред. код]

До складу роду включають 7 сучасних видів та 1 вимерлий[6]:

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Arnaiz-Villena, A (2001). Phylogeography of crossbills, bullfinches, grosbeaks, and rosefinches. Cellular and Molecular Life Sciences 58 (8): 1159–1166. PMID 11529508. doi:10.1007/pl00000930. 
  2. Marten, Jill A. & Johnson, Ned K. (1986). Genetic relationships of North American cardueline finches. Condor 88 (4): 409–420. doi:10.2307/1368266. 
  3. Brissons, M.J. (1760). Ornithologie, Volume 1. Paris: Chez C.J.-B. Bauche. с. 36. 
  4. а б Paynter, Raymond A. Jnr., ред. (1968). Check-list of birds of the world, Volume 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 293. 
  5. Linnaeus, C. (1758). Systema Naturæ per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis, Volume 1 (Latin) (вид. 10th). Holmiae:Laurentii Salvii. с. 171–172. 
  6. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 5.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 5 June 2015.