Сніжків
| село Сніжків | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Тер. громада | Валківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020030810022135 
|
| Облікова картка | Сніжків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1746[1] |
| Населення | 1594 |
| Площа | 40,13 км² |
| Густота населення | 39,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63042 |
| Телефонний код | +380 5753 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′36″ пн. ш. 35°30′28″ сх. д. / 49.79333° пн. ш. 35.50778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
198 м |
| Водойми | річка Грузька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16 |
| Карта | |
  Сніжків | |
 Сніжків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сні́жків (в минулому — Сніжків Кут, Іванівка) — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 1594 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Сніжківська сільська рада.
У селі бере початок річка Грузька. На відстані в 1 км розташоване село Вільхівське, за 7 км м. Валки. До села прилягає ліс Заданський (дуб).
Поруч проходить автомобільний шлях М03 (E40).
Село засноване як Сніжків Кут, а 1902 року перейменоване на Сніжків.
Назва села пояснюється тим, що у дубових урочищах майже до липня місяця лежав сніг і у них влітку була прохолода.[2]
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району[4].
- 1737 — дата заснування як село Сніжків Кут пов'язано із переселенням українських селян з Правобережної України на землі чугуївського полковника Андрія Аксентьєва, які після його серті успадкував його брат липецький сотник Іван Аксентьєв.
- 1743 — у слободі було 50 дворів[5]
- 1746 — заснований перший храм у селі[6].
- 1902 — перейменоване в Сніжків, але ще довго, за традицією, називалося Сніжків Кут.
- 1917 — Маєток Задонської[7].
За даними на 1864 рік у власницькому селі Сніжків Кут, центрі Сніжківської волості Валківського повіту, мешкало 1366 осіб (647 чоловічої статі та 619 — жіночої), налічувалось 260 дворових господарств, існували православна церква, винокуренний та цегельний заводи, відбувалось 6 щорічних ярмарків[8].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4510 осіб[9].
У травні 1920 року у селі відбувся бій між повстанцями та більшовиками.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 226 жителів села[10].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1521 | 95.42% |
| російська | 67 | 4.20% |
| вірменська | 3 | 0.19% |
| білоруська | 2 | 0.13% |
| болгарська | 1 | 0.06% |
| Усього | 1594 | 100% |
- Несольоний Михайло Михайлович (1988—2022) — український військовий, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Герой України.
- ↑ Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 245
- ↑ Твердохлеб Е. И. Будни села Снежкова. — Х.: Прапор, 1981. — С. 5.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Історія міст та сіл Української РСР. Харківська область. Сніжків, Валківський район.
- ↑ Каталог православних споруд — описи та авторські фотографії православних монастирів, храмів, соборів, церков, каплиць.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — С. 70 - 348с. — ISBN 978-966-2918-15-11.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Сніжків. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
- Історія міст та сіл Української РСР. Харківська область. Сніжків, Валківський район.
- Погода в селі Сніжків
| Повітове місто | _(1781).png) | |
|---|---|---|
| Волості | ||
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Адринка • Високопілля • Знам'янське • Кантакузове • Караван • Ковега • Коломак • Люботин • Нова Водолага • Новий Мерчик • Огульці • Олексіївка • Очеретове • Перекіп • Просяна • Сніжків Кут • Стара Водолага • Старий Мерчик • Черемушна | |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
