Снітин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Снітин
Snityn gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Лубенський район
Рада Снітинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53040030470092188
Основні дані
Населення 940
Поштовий індекс 37530
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 50°06′24″ пн. ш. 33°14′27″ сх. д. / 50.10667° пн. ш. 33.24083° сх. д. / 50.10667; 33.24083Координати: 50°06′24″ пн. ш. 33°14′27″ сх. д. / 50.10667° пн. ш. 33.24083° сх. д. / 50.10667; 33.24083
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради 37530, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Снітин
Карта
Снітин. Карта розташування: Україна
Снітин
Снітин
Снітин. Карта розташування: Полтавська область
Снітин
Снітин
Мапа

CMNS: Снітин у Вікісховищі

Сні́тин — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 940 осіб. Орган місцевого самоврядування — Снітинська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Снітин знаходиться на берегах річки Сула, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Снітине, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Литвяки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені місцевості.

Історичні дані[ред. | ред. код]

Снітин відомий з 988 року як літописне місто Кснятин, одне з укріплень Посульської оборонної лінії. У 1106 р. в районі Снітина руські князі розбили половецького хана Кобяка, зруйнований ордами Батия.

Згодом значиться серед володінь Вишнивецького. Універсалом гетьмана Мазепи від 12.01.1689 р. Снітин віддано охочекомонному полковникові Іллі Новицькому. За генеральним слідством про маєтності 1729—1730 рр. Снітин входив до Лубенської сотні Лубенського полку. Володіли ним Іван та Яків Новицькі. З 1796 р. у складі Малоросійської, 1802 р. Полтавської губернії.

У 1904—1905 рр. відбулись селянські заворушення. 17.09.1943 р. час німецько-фашисткої окупації.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • «Кснятин», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Будинок культури.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1101 особа, з яких 449 чоловіків та 652 жінки[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа[2].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,77 %
російська 1,49 %
молдовська 0,64 %
вірменська 0,11 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Архітектура[ред. | ред. код]

Воскресенська церква, 1805 рік. Пам'ятка культурної спадщини, зразок архітектури перехідного етапу від бароко до класицизму.

Вхід з боку.jpg Вівтарна частина.jpg
Вхід з боку
Вівтарна частина

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]