Перейти до вмісту

Снітків

Координати: 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д. / 48.80972° пн. ш. 27.63278° сх. д. / 48.80972; 27.63278
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Снітків
Снітків церква
Снітків церква
Снітків церква
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Тер. громада Мурованокуриловецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA05080070420063503
Основні дані
Засноване 1320
Населення 582
Площа 2,101 км²
Густота населення 284.7 осіб/км²
Поштовий індекс 23417
Телефонний код +380 4356
Географічні дані
Географічні координати 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д. / 48.80972° пн. ш. 27.63278° сх. д. / 48.80972; 27.63278
Середня висота
над рівнем моря 		263 м
Водойми Караєць
Відстань до
районного центру 		21 км
Найближча залізнична станція Котюжани
Відстань до
залізничної станції 		8 км
Місцева влада
Адреса ради 23400, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с-ще Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45
Карта
Снітків. Карта розташування: Україна
Снітків
Снітків
Снітків. Карта розташування: Вінницька область
Снітків
Снітків
Мапа
Мапа

CMNS: Снітків у Вікісховищі

Сні́тків  — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Відстань до центру громади — 21 км. Найближча залізнична станція Котюжани за 8 км.

Географія, клімат

[ред. | ред. код]

Село Снітків лежить в південно-західній частині Вінницької області, межує з селом Супівка Копайгородської селищної громади. Клімат у селі помірний. Розташоване на горбистій місцевості (околиці теж гористі). Зі східної сторони села росте ліс, а з півночі — яблуневий сад. Через село протікає річка Караєць, яка є притокою Дністра. Неподалік центру села є невеликий став, і за селом — теж кілька ставків. У селі росте багато дерев: яблунь, груш, сливові та вишневі садки, кущі смородини та малини, морозостійкий виноград. Обабіч доріг та на межах зростають високі дерева ясеня, акації, липи.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Населення станом на січень 2023 року становить 582 осіб.

За часів Речі Посполитої — з 1720 року — містечко в Летичівському повіті Подільського воєводства. 1765 року в Сніткові і сусідніх селах проживав 281 представник єврейської громади.

На рубежі 18-19 століть у селі була збудована Теодором Дзержеком садиба палацу в класичному стилі. Проіснувала до 1917 року.[1]

За переписом 1897 року, жителів у Сніткові — 2886, серед яких 1126 євреїв. У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї.[2]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади.[3]

17 липня 2020 року, внаслідок адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мурованокуриловецького району, селище увійшло до складу Могилів-Подільського району.[4]

Пам'ятки та їхня історія

[ред. | ред. код]
  • Старі частини польського-католицького, єврейського, православного кладовищ;
  • Каплиця-усипальниця (костел) роду Дзержків (1800 р.);
  • Могили ксьондзів Антонія Кулеши і Яна Завадського (католицьке кладовище);
  • Склеп маршалка Йозефа Красовського;
  • Склеп хіміка Вінценти Стадніцького;
  • Могили жертв чуми 1798 р.;
  • Костел, збудований 1857 р., з 1966 року — Будинок культури;[5]
  • Земська ("біла") школа;
  • Будинок єврейського купця Зібельберга ("червона" школа) 1907 р.;
  • Братська могила жертв нацизму, західна околиця села (1944);
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій, дерев'яний хрест (2008);
  • Пам'ятник, встановлений на місці снітківського гетто, де були розстріляні тисячі людей 21 серпня 1942 року (встановлено 21 серпня 2014 р.).

У 2000 році в Сніткові працювала експедиція на єврейському кладовищі, очолювана Борисом Хаймовичем. В експедиції працювала й кандидат архітектури, науковий співробітник, викладач Європейського університету в Санкт-Пертербурзі Алла Соколова. Фотографії мацейв снітківського кладовища були прочитані колегою Соколової Мариною Брук. Було розшифровано щонайменше 9 епітафій.[6]

Економіка

[ред. | ред. код]

ТОВ «Тріада-МК» займається вирощуванням суниці, малини, ожини, лохини, вишні, яблук на площі понад 700 га.[7][8]

На полях за селом фермерські господарства вирощують пшеницю, жито, цукровий буряк, соняшник. Ґрунти села родючі. Мешканці вирощують картоплю та різні овочі. На полях і пагорбах зростає багато медоносних рослин і трав, тому тут мешканці займаються бджільництвом. Багато домогосподарств вирощують корів та свиней.

Снітків, ФАП
Сільський садочок

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Власники села

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці та мешканці

[ред. | ред. код]
  • Джєк Фрейгер — журналіст, емігрував у США. Надрукував спогади про Снітків.
  • Іуд Ламед Маламут — журналіст, поет, гуморист. У 1930 р. написав книгу «Снітків. Моє містечко» на ідиш.
  • Марк Львович Кац (1906—1990)  — доктор фізичних наук, професор, декан фізичного факультету Саратовського університету
  • Гнат Опольський (1885—1937) — ксьондз репресований. Розстріляний в Соловецькій тюрмі. Реабілітований 1989 р.
  • Констянтин Сафронович Славінський (1882—1942) — архімандрит
  • Верхацький І. Т. — комбайнер
  • Грінченко Й. Д. — учасник жовтневого перевороту 1917 р.
  • Гуцол Михайло Андрійович — музикант, Заслужений працівник культури України, керівник Зразкового дитячого духового оркестру «Партеніт» (АР Крим).

Учасники російсько-української війни

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

На північний захід за селом розмістилась цікава місцина ботанічний заказник місцевого значення, яка захоплює багатьох під час цвітіння диких жовтих ірисів — «Долина ірисів».

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Снітківська (Червона) школа 1907 р.
    Снітківська (Червона) школа 1907 р.
  • Земська (Біла) школа
    Земська (Біла) школа
  • Біла школа
    Біла школа
  • Панський став у центрі села
    Панський став у центрі села
  • Церква 1990 р.
    Церква 1990 р.
  • Склеп маршалка Юзефа Крафсовського
    Склеп маршалка Юзефа Крафсовського
  • Єврейське кладовище (2019)
    Єврейське кладовище (2019)
  • Пам'ятник на місці снітківського гетто
    Пам'ятник на місці снітківського гетто
  • Пам'ятник воїнам, загиблим під час Другої світової (2015 р.)
  • Обеліск пам'яті 12 жителям села, розстріляним нацистами
    Обеліск пам'яті 12 жителям села, розстріляним нацистами

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Роман Афтаназі, Історія резиденцій на колишньому кордоні Речі Посполитої, — вид. друге переглянуто та доповнено, т. 9: Подільське воєводство, Вроцлав: Національний інститут ім Оссолінських, 1996, ст. 366—371, ISBN 83-04-04268-1, ISBN 83-04-03701-7 (усі).
  2. ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Костелы и каплицы Украины. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 16 грудня 2019.
  6. ↑ Ревуцький, Володимир (2013). Снітків Історія без акцентів (українська) . Київ: ПрАТ "Інститут передових технологій". с. 512. ISBN 978-966-455-103-5.
  7. ↑ У селі Снітків на 300 га успішно вирощують ягоди. Zemliak (укр.). 5 лютого 2022. Процитовано 19 липня 2023.
  8. ↑ «Тріада-МК» розширює вишневі сади на Вінниччині. AgroTimes. Процитовано 19 липня 2023.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Плачуть очі, ридає душа… Іще один Герой нашої громади відійшов на небо…, Мурованокуриловецька селищна рада, 02.11.2023
  11. ↑ Мурованокуриловецька громада, На війні загинув Захисник з села Снітків ОЛЕКСІЙ ЦИМБАЛЮК, 16.01.2024
  12. ↑ Мурованокуриловецька громада, Цимбалюк Олексій Вікторович, 27.02.2024

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ревуцький В. Снітків: Історія без акцентів. — Київ, 2013. — 512 с.
  • Каталог-довідник: Пам'ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2015. — 482 с. [Електронний ресурс] ст. 280
  • Сні́тків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.467
  • Ревуцький Володимир. Снітків. Історія без акцентів (Про с. Снітків Мурованокуриловецького району). — Вінниця, Твори, 2018. — 528 с. (Випуск 26)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Снітків&oldid=43873142