Снітків
село Снітків | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Громада | Мурованокуриловецька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1320[1] |
Населення | 582 |
Площа | 2,101 км² |
Густота населення | 284.7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23417 |
Телефонний код | +380 4356 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д. / 48.80972° пн. ш. 27.63278° сх. д.Координати: 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д. / 48.80972° пн. ш. 27.63278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
263 м |
Водойми | Караєць |
Відстань до районного центру |
21 км |
Найближча залізнична станція | Котюжани |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23400, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Сні́тків — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Відстань до центру громади — 21 км. Найближча залізнична станція Котюжани за 8 км.
Географія, клімат[ред. | ред. код]
Село Снітків лежить в південно-західній частині Вінницької області, межує з селом Супівка Копайгородської селищної громади. Клімат у селі помірний. Розташоване на горбистій місцевості (околиці теж гористі). Зі східної сторони села росте ліс, а з півночі яблуневий сад. Через село протікає річка Караєць, яка є притокою Дністра. Неподалік центру села є невеликий став, і за селом теж кілька ставків. В селі росте багато дерев: яблунь, груш, сливові та вишневі садки, кущі смородини та малини, морозостійкий виноград. Вздовж доріг та на межах зростають високі дерева ясеня, акації, липи.
Історична довідка[ред. | ред. код]
Населення станом на січень 2023 року становить 582 осіб.
В часи Речі Посполитої — з 1720 року містечко у Летичівському повіті Подільського воєводства. В 1765 р. в Сніткові і сусідніх селах проживав 281 представник єврейської громади.
На рубежі 18-19 століть в селі була збудована Теодором Дзержеком садиба палацу у класичному стилі. Проіснувала до 1917 року.[2]
За переписом 1897 р. жителів у Сніткові 2886, серед яких 1126 євреїв. У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади.[4]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мурованокуриловецького району, селище увійшло до складу Могилів-Подільського району.[5]
Пам'ятки та їх історія[ред. | ред. код]
- Старі частини польського-католицького, єврейського, православного кладовищ
- Каплиця-усипальниця (костьол) роду Дзєржків (1800 р.)
- Могили ксьондзів Антонія Кулеши і Яна Завадського (католицьке кладовище)
- Склеп маршалка Йозефа Красовського
- Склеп хіміка Вінценти Стадніцького
- Могили жертв чуми 1798 р.
- Костьол збудований 1857 р., з 1966 р. Будинок культури[6]
- Земська (Біла)школа
- Будинок єврейського купця Зібельберга («червона» школа) 1907 р.
- Братська могила жертв нацизму, західна околиця села (1944)
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій, дерев'яний хрест (2008)
- Пам'ятник встановлений на місці снітківського гетто, де були розстріляні тисячі людей 21 серпня 1942 р. (встановлено 21 серпня 2014 р.)
У 2000 році у Сніткові працювала експедиція на єврейському кладовищі очолювана Борисом Хаймовичем. У експедиції працювала і кандидат архітектури, науковий співробітник, викладач Європейського університету в Санкт-Пертербурзі Алла Соколова. Фотографії мацейв снітківського кладовища були прочитані колегою Соколової Мариною Брук. Було розшифровано щонайменше 9 епітафій.[7]
-
Снітківська (Червона) школа 1907р.
-
Земська (Біла) школа
-
Біла школа
-
панський став в центрі села
-
Церква 1990р.
-
Склеп маршалка Юзефа Крафсовського
-
Єврейське кладовище (2019)
-
Пам'ятник на місці снітківського гетто
- Пам'ятник воїнам, загиблим під час Другої світової (2015 р.)
-
-
-
-
-
Обеліск пам'яті 12 жителям села, розстріляних нацистами
Економіка[ред. | ред. код]
ТОВ «Тріада-МК» займається вирощуванням суниці, малини, ожини, лохини, вишні, яблук на площі понад 700 га.[8][9]
На полях за селом фермерські господарства вирощують пшеницю, жито, цукровий буряк, соняшник. Ґрунти села родючі. Мешканці вирощують картоплю та різні овочі. На полях і пагорбах зростає багато медоносних рослин і трав, тому тут мешканці займаються і бджільництвом. Багато домогосподарств вирощують корів та свиней.


Відомі люди[ред. | ред. код]
- Антоній Кулеша — ксьондз, збудував в 1857 р. костьол в Сніткові
- Іона Семенович Мельниченко — земський лікар
- Олена Семенівна Мельниченко — учителька
- Онуфрій Антонович Трачук — учитель
- Мар'ян Соколовський (1897—1988) — ксьондз у Сніткові з 1921 по 1927
- Мельниченко О. С. — учитель
- Трачук О. А. — учитель
- Кучинський Йосип Антонович — доктор католицької соціології[10]
- Вінсентій Стадніцький (1835 - 1869) — польський поміщик, хімік, похований на католицькому кладовищі
Власники села[ред. | ред. код]
- Катажина Чурило — власниця Сніткова XVI ст.
- Ян Богуш — власник Сніткова XVI ст.
- Ієронім Язловецький(~1570 — 1607) — подільський воєвода(1605–1607), власник Сніткова
- Олександр Дідушицький (каштелян)(1600—1653) — власник маєтку в Сніткові, гербу Сас, каштелян любачівський у 1646—1653 рр.
- Адам Дзєржек(? — 1663) — власник Сніткова, маршалок шляхти Могилівського повіту
- Франциск Богуш — власник спадкового маєтку в Сніткові, отримав від польського короля Августа у 1720 р. Привілей на розбудову містечка Снітків за магдебурським правом.
- Рафал Дзержек(1738-?) — власник Сніткова, генерал-майор, кавалер ордена св. Станіслава, маршалок Летичівського сеймику
- Теодор Дзержек() — брат Рафала Дзєржека, власник Сніткова, полковник, кавалер ордена св. Станіслава, маршалок шляхти Могилівського повіту
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Джєк Фрейгер — журналіст, емігрував у США. Надрукував спогади про Снітків.
- Іуд Ламед Маламут — журналіст, поет, гуморист. У 1930 р. написав книгу «Снітків. Моє містечко» на ідиш.
- Марк Львович Кац (1906—1990) — доктор фізичних наук, професор, декан фізичного факультету Саратовського університету
- Гнат Опольський (1885—1937) — ксьондз репресований. Розстріляний в Соловецькій тюрмі. Реабілітований 1989 р.
- Констянтин Сафронович Славінський (1882—1942) — архімандрит
- Верхацький І. Т. — комбайнер
- Грінченко Й. Д. — учасник жовтневого перевороту 1917 р.
- Гуцол Михайло Андрійович — музикант, Заслужений працівник культури України, керівник Зразкового дитячого духового оркестру «Партеніт» (АР Крим).
Учасники російсько-української війни
- Генделяк Сергій Олександрович (25.09.1992 — 31.10.2023, Первомайське Донецька область) — солдат Збройних сил України[11].
- Синчак Анатолій Анатолійович (1972—2015) — молодший сержант Збройних сил України.
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
На північний захід за селом розмістилась цікава місцина ботанічний заказник місцевого значення, яка захоплює багатьох під час цвітіння диких жовтих ірисів — «Долина ірисів».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
- ↑ Роман Афтаназі, Історія резиденцій на колишньому кордоні Речі Посполитої, — вид. друге переглянуто та доповнено, т. 9: Подільське воєводство, Вроцлав: Національний інститут ім Оссолінських, 1996, ст. 366—371, ISBN 83-04-04268-1, ISBN 83-04-03701-7 (усі).
- ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Костелы и каплицы Украины. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Ревуцький, Володимир (2013). Снітків Історія без акцентів (українська). Київ: ПрАТ "Інститут передових технологій". с. 512. ISBN 978-966-455-103-5.
- ↑ У селі Снітків на 300 га успішно вирощують ягоди. Zemliak (укр.). 5 лютого 2022. Процитовано 19 липня 2023.
- ↑ «Тріада-МК» розширює вишневі сади на Вінниччині. AgroTimes. Процитовано 19 липня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Плачуть очі, ридає душа… Іще один Герой нашої громади відійшов на небо…, Мурованокуриловецька селищна рада, 02.11.2023
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Ревуцький В. Снітків: Історія без акцентів. — Київ, 2013. — 512 с.
- Каталог-довідник: Пам'ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2015. — 482 с. [Електронний ресурс] ст. 280
- Сні́тків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.467
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт громади; https://www.1ua.com.ua/snitkiv/foto/ua [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]#
- Погода в селі Снітків [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Село Снітків [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Долина ірисів [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |