Соболенко Орина Сергіївна

Орина Соболенко
біл. Арына Сяргееўна Сабаленка
Громадянство	Білорусь
Місце проживання	Маямі,  США
Дата народження	5 травня 1998(1998-05-05) (28 років)
Місце народження	Мінськ, Білорусь
Зріст	182 см
Вага	80 кг
Початок кар'єри	2015
Робоча рука	права
Бекхенд	дворучний
Тренер	Антон Дубров
Призові, USD	45 397 966
Одиночний розряд
Матчів в/п	479-200
Титулів	22
Найвища позиція	1 (11 вересня 2023)
Поточна позиція	1 (20 жовтня 2025)
Мейджори
Австралія	П (2023, 2024)
Ролан Гаррос	Ф (2025)
Вімблдон	ПФ (2021, 2023, 2025)
США	П (2024, 2025)
Парний розряд
Матчів в/п	90-67
Титулів	6
Найвища позиція	1 (22 лютого 2021)
Мейджори
Австралія	П (2021)
Ролан Гаррос	ПФ (2019)
Вімблдон	ЧФ (2019)
США	П (2019)
Мікст
Вімблдон	2к (2019)
Востаннє картку оновлено: 27 січня 2026

Орина Сергіївна Соболенко (біл. Арына Сяргееўна Сабаленка; нар. 5 травня 1998) — білоруська професійна тенісистка. Станом на травень 2026 року чинна перша ракетка світу в одиночному розряді і колишня перша ракетка світу в парному розряді за версією WTA. Соболенко здобула на турнірах WTA 24 титули в одиночному розряді, зокрема чотири титули Великого шлему — по два на Відкритому чемпіонаті Австралії та Відкритому чемпіонаті США, а ще перемогла на 11 турнірах WTA 1000. Крім того, вона здобула шість титулів у парному розряді, серед яких Відкритий чемпіонат США 2019 і Відкритий чемпіонат Австралії 2021, обидва — у парі з Елісе Мертенс.

Увагу до себе Соболенко привернула 2017 року, коли разом із Олександрою Соснович вивела збірну Білорусі до фіналу Кубка Федерації, хоча на той момент обидві тенісистки перебували поза межами топ-75 світового рейтингу. 2018 і 2019 роки вона завершила на 11-му місці світового рейтингу в одиночному розряді. 2021 року двічі виходила до півфіналу турнірів Великого шлему в одиночному розряді, підійнявшись на другу сходинку світового рейтингу, однак у 2022 році їй не вдалося стабільно підтримувати такий рівень результатів. 2023 року вона виграла свій перший титул Великого шлему в одиночному розряді — Відкритому чемпіонаті Австралії, дійшла до фіналу Відкритого чемпіонату США та вперше стала першою ракеткою світу.

2024 року Соболенко захистила титул на Відкритому чемпіонаті Австралії й виграла свій третій турнір Великого шлему в одиночному розряді — Відкритий чемпіонат США, уперше завершивши сезон у статусі першої ракетки світу. У 2025 році вона захистила свій титул на Відкритому чемпіонаті США та стала фіналісткою Відкритого чемпіонату Австралії і Відкритого чемпіонату Франції, утримуючи перше місце світового рейтингу упродовж усього сезону. 2026 року вона вийшла до свого восьмого фіналу турніру Великого шлему в одиночному розряді — Відкритого чемпіонату Австралії та оформила «Сонячний дубль» на турнірах в Індіан-Веллсі та Маямі (перемоги на Індіан-Веллс і Маямі поспіль). Того ж 2026 року Соболенко здобула премію Laureus World Sports Awards у номінації «Спортсменка року».

У парному розряді Соболенко почала регулярно виступати 2019 року. У парі із Мертенс вона одразу досягла успіху, вигравши того ж року «Сонячний дубль» на турнірах в Індіан-Веллсі та Маямі (Індіан-Веллс і Маямі). Пізніше того сезону вони перемогли на Відкритому чемпіонаті США, а Соболенко вперше кваліфікувалася до Підсумкового турніру WTA. Після того як вона та Мертенс виграли свій другий турнір Великого шлему — Відкритий чемпіонат Австралії 2021, Соболенко стала першою ракеткою світу в парному розряді, а далі зосередилася суто на виступах в одиночному розряді.

Соболенко неодноразово зустрічалася з білоруським диктатором Олександром Лукашенком та підписала листа на його підтримку.

Як представниця підсанкційної Білорусі, Соболенко виступає у "нейтральному статусі", без прапора країни біля прізвища.

Ранні роки та особисте життя

Соболенко народилася в Мінську, столиці Білорусі. Її батько, Сергій (помер 2019 року), був гравцем у хокей із шайбою. Соболенко почала грати в теніс випадково. З її слів: «Одного дня тато просто віз мене кудись машиною й дорогою побачив тенісні корти. Тож він привіз мене туди. Мені це сподобалося, я діставала задоволення — так усе й почалося». Вона почала тренуватися в Національній тенісній академії в Мінську після її відкриття 2014 року. 2015 року Білоруська федерація тенісу переконала Соболенко та її команду зосередитися на виступах у професійних турнірах нижчого рівня замість юніорських змагань, хоча вона ще мала право брати участь у юніорському турі.

Кар'єра

Юніорські роки

Соболенко пізно розпочала виступи в юніорському турі ITF, а натомість у молодшому віці брала участь у турнірах Tennis Europe у категоріях до 14 і до 16 років. Вона не брала участі в основній сітці жодного турніру ITF до 2013 року, коли у 15 років зіграла на турнірі низької категорії Grade 4 Tallink Cup в Естонії. Соболенко ніколи не виступала на юніорських турнірах Великого шлему чи будь-яких інших престижних змаганнях категорій Grade A та Grade 1. Через відсутність великої кількості рейтингових очок, які можна було здобути на таких турнірах, найвищою позицією в її юніорському рейтингу стало лише 225-те місце. Наприкінці 2013 року Соболенко здобула свій перший титул ITF у парному розряді на турнірі найнижчої категорії Grade 5 Alatan Tour Cup у Білорусі разом зі співвітчизницею Вірою Лапко. У 2014 році вона успішно виступала на турнірах категорії Grade 4. У червні дійшла до свого першого фіналу в одиночному розряді на Estonian Junior Open, а в жовтні виграла свій перший одиночний титул на MTV Total Junior Cup у Фінляндії. Наприкінці сезону Соболенко захистила свій титул у парному розряді на Alatan Tour Cup, цього разу разом зі співвітчизницею Нікою Шитковською, а також виграла одиночний турнір. 2015 року вона взяла участь лише в одному турнірі — юніорському чемпіонаті Європи. Як турнір категорії Grade B1, це були найпрестижніші юніорські змагання в її кар'єрі. У другому колі вона поступилася першій сіяній Маркеті Вондроушовій.

2012—2016: початок професійної кар'єри та дебют у Кубку Федерації

Соболенко почала виступати в жіночому турі ITF 2012 року — ще до того, як дебютувала в юніорському турі ITF. Її перші п'ять турнірів відбулися в рідному Мінську упродовж двох років, однак вона не виграла жодного матчу в основній сітці. Першу перемогу на професійному рівні Соболенко здобула наприкінці 2014 року в Стамбулі. Наступного сезону, у жовтні, вона виграла свої перші два титули поспіль у Анталії, обидва — на турнірах із призовим фондом 10 тисяч доларів. Останнього тижня року Соболенко здобула ще й титул категорії $25k. Завдяки цій перемозі вона вперше увійшла до топ-300 рейтингу WTA на початку 2016 року. У квітні того року вона дебютувала в Кубку Федерації, програвши свій єдиний матч. Крім того, Соболенко виграла два найбільші на той момент титули у своїй кар'єрі — на турнірах категорії $50k. Перший, у Тяньцзіні, дозволив їй у травні ввійти до топ-200, а другий, у Тойоті, у листопаді допоміг завершити рік на 137-му місці світового рейтингу.

2017: титул WTA 125 і входження до топ-100

Соболенко на Washington Open 2017

Попри певні успіхи в Кубку Федерації на початку сезону, Соболенко доволі тихо розпочала рік. У лютому вона вперше потрапила до основної сітки турніру WTA, подолавши кваліфікацію на Dubai Open. Однак свою першу перемогу в основній сітці турніру WTA вона здобула лише в липні на Вімблдоні. На дебютному для себе турнірі Великого шлему Соболенко знову подолала кваліфікацію, а в першому колі перемогла Ірину Хромачову. Після цього вона здобула ще одну важливу перемогу на Washington Open, обігравши 34-ту ракетку світу Лорен Девіс, фіналістку турніру 2016 року та найрейтинговішу суперницю, яку їй вдавалося перемогти на той момент.

Після поразки у кваліфікації Відкритого чемпіонату США Соболенко вперше в кар'єрі дійшла до півфіналу турніру WTA — на Tashkent Open, де дорогою перемогла третю сіяну та 53-тю ракетку світу Тетяну Марію. Через кілька тижнів вона приїхала на Tianjin Open у статусі 119-ї ракетки світу, але змогла дійти до свого першого фіналу турніру WTA. Там її суперницею стала кумир дитинства Марія Шарапова, однак Соболенко зрештою поступилася у двох напружених сетах. Завдяки цьому результату вона піднялася на 76-те місце рейтингу й уперше увійшла до топ-100. Після прикрої поразки у фіналі Кубка Федерації від збірної США, Соболенко завершила сезон найбільшим на той момент титулом у своїй кар'єрі — перемогою на Mumbai Open, турнірі категорії WTA 125. Цей титул дозволив їй завершити рік на 78-му місці світового рейтингу.

2018: прорив року та титул Premier 5

Соболенко на Вімблдоні 2018

Після відносно невеликої кількості турнірів WTA у 2017 році Соболенко завдяки підвищенню в рейтингу провела сезон 2018 року винятково на рівні туру WTA. На початку року вона двічі досягала чвертьфіналів, однак на Відкритому чемпіонаті Австралії програла вже в першому колі найкращій австралійській тенісистці та 18-й ракетці світу Ешлі Барті. Першу частину сезону на хардових кортах вона завершила своїми першими перемогами на турнірі категорії Premier, дійшовши до третього кола Indian Wells Open. Зокрема, Соболенко перемогла 19-ту ракетку світу Світлану Кузнецову.

Сезон на ґрунтових кортах Соболенко розпочала на Ladies Open Lugano виходом до другого фіналу у своїй кар'єрі, де поступилася 20-й ракетці світу Елісе Мертенс. Завдяки цьому успіху вона вперше ввійшла до топ-50. Однак до завершення ґрунтового сезону Соболенко більше не виграла жодного матчу; зокрема, в першому колі Відкритого чемпіонату Франції вона поступилася 22-й ракетці світу Кікі Бертенс. Натомість на траві результати були значно кращими: перед Вімблдоном вона три тижні поспіль брала участь у підготовчих турнірах. Соболенко дійшла до чвертьфіналу Rosmalen Grass Court Championships та фіналу турніру категорії Premier — Eastbourne International. На останньому вона виграла п'ять поспіль трисетових матчів, зокрема три — проти суперниць із топ-20, а також здобула свою першу перемогу над тенісисткою з першої десятки, перемігши чинну чемпіонку та сьому ракетку світу Кароліну Плішкову. У фіналі Соболенко програла другій ракетці світу Каролін Возняцкі. Водночас на третьому поспіль турнірі Великого шлему вона вибула вже в першому колі — цього разу на Вімблдоні.

Під час північноамериканської літньої серії турнірів на хардових кортах Соболенко суттєво піднялася в рейтингу. Виступила на двох турнірах категорії Premier 5, де досягла третього кола Canadian Open та півфіналу Cincinnati Open. На Canadian Open вона взяла реванш у другої ракетки світу Возняцкі за попередню поразку, здобувши найбільшу перемогу у своїй кар'єрі на той момент і виконавши 64 віннери за матч. На Cincinnati Open вона здобула ще дві перемоги над тенісистками з топ-10 — восьмою ракеткою світу Плішковою та п'ятою ракеткою світу Каролін Ґарсією, перш ніж поступилася першій ракетці світу Сімоні Халеп. Уже за тиждень, на турнірі категорії Premier — Connecticut Open, Соболенко виграла свій перший титул туру WTA, перемігши в півфіналі дев'яту ракетку світу Юлію Ґерґес, а у фіналі — Карлу Суарес Наварро. Проводячи вже четвертий турнірний тиждень поспіль, вона завершила цю частину сезону своїм найкращим на той момент результатом на турнірах Великого шлему — виходом до четвертого кола Відкритого чемпіонату США. Зокрема, у третьому колі Соболенко сенсаційно перемогла п'яту ракетку світу Петру Квітову, після чого поступилася майбутній чемпіонці Наомі Осаці. Вона стала єдиною тенісисткою на турнірі, якій вдалося виграти сет у Осаки.

Після Відкритого чемпіонату США Соболенко вперше отримала перший номер посіву на Tournoi de Québec, однак програла вже стартовий матч. Попри це, невдовзі вона виграла Wuhan Open, що належав до категорії Premier 5 — найбільший титул у своїй кар'єрі на той час. У другому колі Соболенко перемогла шосту ракетку світу Еліну Світоліну, а в останніх чотирьох матчах не програла жодного сету. Наступного тижня вона дійшла до чвертьфіналу China Open, де, зокрема, перемогла чинну чемпіонку та четверту ракетку світу Каролін Ґарсію — це була вже її восьма перемога над тенісисткою з топ-10 у сезоні. Успішний виступ у Китаї дозволив їй піднятися на 11-те місце світового рейтингу. Наприкінці сезону Соболенко кваліфікувалася на WTA Elite Trophy, де потрапила до групи з Ґарсією та Ешлі Барті. Вона перемогла Барті в першому матчі групи, але в останньому поєдинку поступилася Ґарсії. Барті, яка обіграла Ґарсію, вийшла з групи завдяки меншій кількости програних геймів й завершила сезон Соболенко. Попри це, завдяки блискучим результатам в першому повному сезоні на турі WTA, Соболенко було визнано новачкою року WTA.

2019: топ-10 в одиночному розряді та № 2 у парному

Одиночний розряд: перемога на Elite Trophy та три титули

Соболенко знову мала труднощі на турнірах Великого шлему, однак завдяки трьом здобутим у Китаї титулам, вона знову завершила рік на тій самій позиції, що й 2018-го. Сезон вона розпочала перемогою на Shenzhen Open, де у напруженому трисетовому фіналі перемогла Алісон Ріск. Це був третій титул WTA у її кар'єрі. Через дощові затримки на попередніх стадіях їй довелося зіграти і півфінал, і фінал в один день. Однак розвинути цей успіх у першій половині сезону їй не вдалося. На Відкритому чемпіонаті Австралії та Відкритому чемпіонаті Франції Соболенко, відповідно в третьому та другому колах, поступилася у двох сетах 17-річній Аманді Анісімовій. Причому перед Australian Open її вважали третьою головною фавориткою турніру. Попри цю поразку, після турніру вона дебютувала в топ-10 світового рейтингу. На Вімблдоні Соболенко виступила ще гірше, програвши вже в першому колі 139-й ракетці світу Магдалені Рибариковій. Між турнірами Великого шлему її найкращим результатом став півфінал у лютому турніру категорії Premier — St. Petersburg Trophy, де вона програла восьмій ракетці світу Кікі Бертенс. Крім того, вона дійшла до четвертого кола Indian Wells Open. Найкращим результатом на ґрунті став півфінал Internationaux de Strasbourg у травні.

Другу половину сезону Соболенко провела набагато успішніше. На першому для себе турнірі після Вімблдону — Silicon Valley Classic, що належав до категорії Premier — вона дійшла до фіналу, де поступилася Чжен Сайсай. Водночас на двох турнірах категорії Premier 5 у серпні та на Відкритому чемпіонаті США вона виступила невдало, програвши на останньому з них уже в другому колі. Після US Open Соболенко повернулася до Китаю та показала сильні результати на трьох із чотирьох турнірів. Після чвертьфіналу Zhengzhou Open вона захистила титул на турнірі категорії Premier 5 — Wuhan Open. Під час турніру вона в третьому колі перемогла восьму ракетку світу Кікі Бертенс, а в півфіналі — першу ракетку світу Ешлі Барті. Це була її перша перемога над чинною першою ракеткою світу. У фіналі вона перемогла Алісон Ріск. Наприкінці сезону Соболенко другий рік поспіль кваліфікувалася на WTA Elite Trophy. У груповому етапі вона перемогла Марію Саккарі та свою партнерку в парному розряді Елісе Мертенс. У плей-оф вона перемогла Кароліну Мухову та Бертенс, здобувши свій п'ятий титул загалом у кар'єрі й третій титул за рік у Китаї.

Парний розряд: титул US Open, Sunshine Double

Мертенс і Соболенко на Відкритому чемпіонаті Франції 2019

Рік Соболенко розпочинала на 73-му місці в парному рейтингу. У січні вона почала виступати в парі з Елісе Мертенс. На Відкритому чемпіонаті Австралії дует поступився в третьому колі першим сіяним — Барборі Крейчиковій та Катержині Сіняковій. Їхній прорив стався в березні на двох турнірах категорії Premier Mandatory. Всього на своєму другому спільному турнірі, Індіан-Веллс, Соболенко й Мертенс здобули перемогу. На шляху до титулу вони перемогли три з п’яти найсильніших сіяних пар, зокрема уже в першому колі здолали других сіяних — Тімеа Бабош і Крістіну Младенович, а у фіналі — перших сіяних Крейчикову та Сінякову. На наступному турнірі, Miami Open, пара повторила цей успіх, оформивши Sunshine Double. Вони здолали три з шести найсильніших сіяних пар, зокрема у другому колі перемогли третіх сіяних — Сє Шувей і Барбору Стрицову. У фіналі вони перемогли шостих сіяних Саманту Стосур та Чжан Шуай. Завдяки цим двом титулам Соболенко піднялася на 21-ше місце у світовому рейтингу.

Соболенко й Мертенс і далі виступали разом упродовж усього року, зігравши на одинадцяти турнірах до підсумкового чемпіонату сезону. Хоча в одиночному розряді Соболенко не мала значних успіхів на турнірах Великого шлема, у парному розряді вона виступала набагато краще. На Відкритому чемпіонаті Франції Соболенко й Мертенс дійшли до півфіналу, де поступилися другим сіяним — Бабош і Младенович. Згодом вони вийшли до чвертьфіналу Вімблдону, де програли третім сіяним — Сє та Стрицовій. Це були перші випадки, коли Соболенко дісталася щонайменше чвертьфіналу турніру Великого шолома. Найкращого результату в сезоні дует досяг на Відкритому чемпіонаті США. Як четверті сіяні, вони пробилися до фіналу, не зустрівшись із жодною іншою парою з топ-10 посіву. У фіналі їм протистояли восьмі сіяні — Вікторія Азаренко та Ешлі Барті, яка роком раніше виграла титул у парі з Коко Вандевей. Соболенко й Мертенс перемогли Азаренко та Барті у двох сетах і здобули свої перші титули Великого шлема в будь-якому розряді. Завдяки цьому титулу Соболенко вперше увійшла до топ-10 парного рейтингу, посівши шосте місце у світі.

Того року Соболенко й Мертенс ще раз зіграли у фіналі — на Wuhan Open, де поступилися, а Соболенко на тому турнірі перемогла в одиночному розряді. Три великі титули дозволили їм очолити перегони до Шеньчженя й кваліфікуватися на Підсумковий турнір WTA під першим номером посіву. Перед турніром Соболенко та Мертенс піднялися відповідно на друге й третє місця рейтингу, поступаючись лише першій ракетці світу в парному розряді Барборі Стрицовій. На Підсумковому турнірі WTA пара потрапила до групи з третіми сіяними Бабош і Младенович, п’ятими сіяними Чжань Хаоцін та Латішою Чжань, а також восьмими сіяними Анною-Леною Ґренефельд і Демі Схюрс. У стартовому матчі вони несподівано поступилися Ґренефельд і Схюрс на матчевому тайбрейку. Після перемоги над сестрами Чжань Соболенко й Мертенс програли Бабош і Младенович знову на матчевому тайбрейку. У підсумку вони не змогли вийти з групи.

2020: Три титули туру, топ-10

Соболенко продовжила успішну серію, яка розпочалася наприкінці попереднього сезону, дійшовши до півфіналу в Аделаїді. Вона відігралася після відставання у вирішальному сеті в матчі проти Сє Шувей, а потім перемогла Бернарду Перу й сенсаційно у двох сетах здолала другу сіяну Сімону Халеп, у якої раніше не вигравала жодного сету. У півфіналі вона поступилася майбутній фіналістці Даяні Ястремській у двох сетах. Попри вдалий старт сезону, Соболенко несподівано програла Карлі Суарес Наварро на двох тайбрейках уже в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії. У парному розряді вона мала помірний успіх: разом із Мертенс дійшла до чвертьфіналу, де вони поступилися сестрам Чжань. Наступним турніром для неї став Dubai Tennis Championships, де вона вийшла до чвертьфіналу, перемігши Марію Саккарі та свою партнерку по парному розряду Елісе Мертенс. Там Соболенко зустрілася із Сімоною Халеп. Попри виграний перший сет, повторити попередню сенсацію вона не змогла й поступилася майбутній чемпіонці у трьох сетах. Натомість на Qatar Open Соболенко дісталася фіналу, здобувши перемоги над Анетт Контавейт, Марією Саккарі, Чжен Сайсай і Світланою Кузнецовою. У фіналі вона перемогла Петру Квітову у двох сетах і здобула свій третій титул категорії Premier 5. Після відновлення в серпні тенісного сезону, який перервався був через пандемію COVID-19, Соболенко була другою сіяною на турнірі в Лексінгтоні, де в трьох сетах здолала Медісон Бренґл, однак далі поступилася 16-річній Коко Ґофф у напруженому трисетовому матчі. Її результати й надалі не вражали: бувши п’ятою сіяною вона вибула вже в другому колі турнірів у Цинциннаті та Нью-Йорку, програвши Джессіці Пеґулі та Вікторії Азаренко, яка повернула колишню форму. У парному розряді вона показала помірні результати, діставшись чвертьфіналів обох турнірів. В одиночному розряді її результати почали поліпшуватися на ґрунтовому покритті: Соболенко дійшла до півфіналу в Страсбурзі та третього кола Відкритого чемпіонату Франції, де поступилася відповідно Еліні Світоліній та Унс Джабір. Ця поразка стала для Соболенко останньою в сезоні. В Остраві вона пермогла Ґофф у трьох сетах після програного першого, взявши реванш за поразку в Лексінгтоні, а в чвертьфіналі проти Сари Соррібес Тормо програла перші десять геймів, після чого виграла наступні дванадцять. У фіналі вона взяла реванш за поразку на US Open у Азаренко, перемігши співвітчизницю у двох сетах. Згодом Соболенко ще й виграла турнір у Лінці, здолавши у фіналі Елісе Мертенс. Це дозволило їй уперше завершити сезон у топ-10 світового рейтингу.

2021: № 1 у парному розряді, №2 в одиночному

Соболенко на Відкритому чемпіонаті Франції 2021

2021 рік Соболенко розпочала серією з дев’яти перемог поспіль і як четверта сіяна взяла участь у своєму першому турнірі — Abu Dhabi Open. Вона перемогла Полона Герцог у двох сетах, відігравшись із рахунку 2–5 у першому сеті, а потім здолала Айлу Томлянович та Унс Джабір, також у двох сетах, і вийшла до чвертьфіналу. Далі вона перемогла Єлену Рибакіну у чвертьфіналі, де вперше за тиждень програла сет, після чого у півфіналі у двох сетах здолала Марію Саккарі. У фіналі Соболенко перемогла дебютантку фіналу Вероніку Кудерметову у двох сетах, програвши загалом лише чотири гейми. Цей шлях до титулу в Абу-Дабі подовжив її переможну серію до 15 матчів і підняв її на нову позицію — 7-ме місце рейтингу.

На Відкритий чемпіонат Австралії Соболенко вирушила з метою вперше у кар’єрі вийти до чвертьфіналу турніру Великого шолома в одиночному розряді. У матчі четвертого кола вона поступилася у трьох сетах 23-разовій чемпіонці турнірів Великого шлема Серені Вільямс. Соболенко виграла парний турнір разом із Елізе Мертенс. Після цієї перемоги вона вперше в кар’єрі 22 лютого 2021 року піднялася на 1-ше місце світового парного рейтингу.

Як чинна чемпіонка Qatar Open у Досі, пропустивши перше коло, Соболенко програла свій стартовий матч майбутній фіналістці Гарбінє Мугурусі у трьох сетах. На Dubai Tennis Championships, який для Соболенко і Мертенс був першим турніром після виходу на 1-ше місце парного рейтингу, вони отримали пропуск першого кола, однак програли стартовий матч дуету Джессіки Пеґули та Бетані Маттек-Сендс. В одиночному розряді Соболенко впевнено вийшла до чвертьфіналу, перемігши серед інших 15-ту сіяну Аннет Контавейт, проте вдруге за два тижні поступилася Мугурусі — знову у трьох сетах.

Соболенко здобула титул на Madrid Open, здолавши у фіналі Ешлі Барті. Це був матч-реванш фіналу porsche Tennis Grand Prix 2021, який відбувся за два тижні до того, коли Соболенко поступилася тодішній першій ракетці світу. Завдяки здобуттю четвертого титулу WTA 1000 вона вперше увійшла до топ-5 світового одиночного рейтингу, піднявшись на 4-те місце.

Соболенко разом із співвітчизницею Вікторією Азаренко виграла парний турнір на German Open, перемігши перший номер посіву — пару Демі Схурс та Ніколь Меліхар.

Сіяна другою на Wimbledon, Соболенко вперше в кар’єрі дійшла до півфіналу турніру Великого шлома, перемігши 18-ту сіяну Олену Рибакіну та 21-шу сіяну Унс Джабір у двох сетах. У півфіналі вона в трьох сетах поступилася Кароліні Плішковій. Завдяки цьому результату вона піднялася на найвищу в кар’єрі позицію — 3-тє місце світового рейтингу WTA. Соболенко стала третьою білоруською тенісисткою, яка вийшла до півфіналу Вімблдону після Наташі Звєрєвої (1998) та Вікторії Азаренко (2011, 2012).

Наступним турніром для Соболенко став Canadian Open у Монреалі. Вона дійшла до півфіналу, де поступилася Кароліні Плішковій у двох сетах. Після цього вона програла Паулі Бадосі свій стартовий матч на Cincinnati Open. Попри поразку, Соболенко піднялася на найвищу в кар’єрі позицію — 2-ге місце світового рейтингу.

На US Open Соболенко дійшла до свого другого поспіль (і загалом другого) півфіналу турніру Великого шлома, перемігши Даніель Коллінз, Елізе Мертенс та Барбору Крейчикову. У півфіналі вона поступилася Лейлі Фернандес у трьох сетах.

Через позитивний тест на COVID-19 Соболенко не змогла виступити на Indian Wells.

2022: фіналістка Підсумкового турніру WTA та півфіналістка US Open

Сезон 2022 Соболенко розпочала як друга сіяна на adelaide International 1. Після пропуску першого кола вона програла в другому раунді Каї Юван у двох сетах. Соболенко зробила 18 подвійних помилок і лише п’яти ейсів. Згодом Соболенко отримала вайлдкард для участі в Adelaide International 2, де була першою сіяною, однак у першому колі поступилася у трьох сетах кваліфаєрці, 93-й ракетці світу Ребецці Петерсон. Вона знову мала проблеми з подачею, виконавши 21 подвійне помилку за матч.

На Відкритому чемпіонаті Австралії Соболенко була другою сіяною. Попри труднощі з подачею, вона зуміла здобути перемоги в трьох сетах над 128-ю ракеткою світу Сторм Сандерс, 100-ю ракеткою світу Ван Сіньюй та 41-ю ракеткою світу Маркетою Вондроушовою, вдруге в кар’єрі вийшовши до четвертого кола Australian Open. Там вона зустрілася з «грозою фавориток» Каєю Канепі, яка в першому колі вибила 16-ту сіяну Анджелік Кербер. Канепі перемогла в напруженому матчі з трьох сетів, який завершився супертайбрейком у вирішальному сеті. Упродовж матчу Соболенко відіграла чотири матчболи, але водночас припустилася 15 подвійних помилок проти чотирьох у Канепі.

Набравши форму, Соболенко дійшла до півфіналу Qatar Ladies Open, перемігши Алізе Корне та Джил Тайхманн, після чого поступилася майбутній чемпіонці Ізі Свьонтек. Після ранніх вильотів на Indian Wells, Miami та Charleston вона вийшла до свого першого фіналу 2022 року на Stuttgart Open, здолавши Б'янку Андреєску, шосту ракетку світу Анетт Контавейт та нову другу ракетку світу Паулу Бадосу, однак у фіналі знову поступилася першій ракетці світу Свьонтек. На Madrid Open, де вона захищала титул, Соболенко вибула вже в першому колі, програвши Аманді Анісімовій. На Italian Open після перемог над Чжан Шуай, Амандою Анісімовою та Джессікою Пегулою вона втретє за 2022 рік програла Свьонтек у півфіналі. На Відкритому чемпіонаті Франції Соболенко програла в третьому колі Камілі Джорджі у трьох сетах.

Трав’яний сезон Соболенко розпочала як перша сіяна на Libéma Open, де дійшла до фіналу, поступившись у ньому Катерині Олександровій. Потім вона під третім номером посіву виступила на German Open, однак програла вже в першому колі Вероніці Кудерметовій. Через рішення Вімблдону щодо російських і білоруських гравців, пов'язане з російським вторгненням в Україну, Соболенко заборонили брати участь у турнірі, тож її трав’яний сезон завершився достроково.

Американську серію турнірів на хардовому покритті вона розпочала на Silicon Valley Classic, де у чвертьфіналі програла Дарії Касаткіній. Потім Соболенко зіграла на Canadian Open, поступившись у третьому колі Коко Ґофф. Найкращий результат після Штутгарта вона показала на Cincinnati Open, де як шоста сіяна дійшла до півфіналу, перемігши Ганну Калінську, Шелбі Роджерс та Чжан Шуай, перш ніж програти в трьох сетах майбутній чемпіонці Каролін Ґарсії. Далі на Відкритому чемпіонаті США вона показала свій найкращий результат сезону. Посіяна під шостим номером, Соболенко перемогла Кетрін Гаррісон, Каю Канепі, Клару Бюрель, 19-ту сіяну Даніель Коллінз та 22-гу сіяну й колишню першу ракетку світу Кароліну Плішкову, вийшовши до півфіналу й повторивши свій найкращий результат 2021 року. У матчі другого кола проти Канепі Соболенко відігралася після програного першого сету та відставання в другому, здобувши перемогу в трьох сетах і врятувавши два матчболи. У півфіналі вона вчетверте за сезон програла першій ракетці світу Ізі Свьонтек.

На San Diego Open Соболенко перемогла Слоун Стівенс у трьох сетах, після чого у чвертьфіналі програла Донні Векич. Пропустивши перше коло у Гвадалахарі, у другому вона програла Людмилі Самсоновій. Попри це, Соболенко вдруге поспіль кваліфікувалася на Підсумковий турнір WTA. Там вона дійшла до фіналу, здолавши третю ракетку світу Джессіку Пеґулу та другу ракетку світу Унс Джабір на груповому етапі, а також першу ракетку світу Ігу Свьонтек у півфіналі, однак у фіналі програла Каролін Ґарсії у двох сетах. Вона стала четвертою тенісисткою, якій вдалося перемогти першу, другу та третю ракеток світу в межах одного турніру, долучившись до Штеффі Граф (French Open 1999 року), Серени Вільямс (Miami Open 2002 року) та Вінус Вільямс (Підсумковий турнір WTA 2008 року).

2023: чемпіонка Australian Open та перша ракетка світу

Соболенко на US Open 2023

Виступи на Adelaide 1 Соболенко розпочала під другим номером посіву. На шляху до свого першого фіналу сезону вона здолала Людмилу Самсонову, Маркету Вондроушову та Ірину-Камелію Бегу. У фіналі вона перемогла чеську тенісистку, кваліфаєрку Лінду Носкова, здобувши свій перший титул після Madrid Open 2021 року та 11-й титул у кар’єрі, не програвши при цьому жодного сету.

На Australian Open Соболенко приїхала як п’ята сіяна й одна з головних претенденток на титул. Вона перемогла Терезу Мартінцову, Шелбі Роджерс, свою колишню партнерку в парному розряді та 26-ту сіяну Елізе Мертенс, а також чемпіонку Adelaide 2 попереднього тижня й десяту ракетку світу Белінду Бенчич, уперше в кар’єрі досягнувши чвертьфіналу Australian Open. Далі вона здолала Донну Векич і вчетверте в кар’єрі дісталася півфіналу турніру Великого шлема, а перемога над Магда Лінетт у півфіналі стала для неї десятою поспіль і забезпечила перший у кар’єрі фінал мейджора. У фіналі вона перемогла чинну чемпіонку Вімблдону Олену Рибакіну у трьох сетах і здобула свій перший титул турніру Великого шлема. Вона стала другою білоруською володаркою титулу турніру Великого шлема в одиночному розряді після Вікторії Азаренко, якій це вдалося десятьма роками раніше. Після перемоги в Мельбурні Соболенко повернулася на другу сходинку рейтингу WTA.

У Дубаї Соболенко перемогла Лорен Девіс та Олену Остапенко, вийшовши до чвертьфіналу, де в трьох сетах поступилася майбутній чемпіонці Барборі Крейчиковій. Наступним для неї став турнір в Indian Wells, де вона перемогла Євгенію Родіну, а також взяла реванш у Крейчикової за свою попередню поразку, здолавши її в трьох сетах. Далі вона перемогла Коко Ґофф та Марію Саккарі, уперше вийшовши до фіналу Indian Wells, де поступилася Олені Рибакіній у повторенні фіналу Australian Open 2023 року. На Miami Open Соболенко перемогла Шелбі Роджерс, Маріє Боузкову та Крейчикову — усіх у двох сетах — і дійшла до чвертьфіналу, де поступилася Сорані Кирсті.

Сезон на ґрунті Соболенко розпочала в Штутгарті, де перемогла Крейчикову, Паулу Бадосу та Анастасію Потапову, вийшовши до свого четвертого фіналу року. У фіналі, який став повторенням торішнього фінального поєдинку, вона знову програла першій ракетці світу Ізі Свьонтек у двох сетах. На Madrid Open Соболенко вдруге дійшла до фіналу цього турніру, перемігши Сорану Кирстю, Камілу Осоріо, Мірру Андрєєву, Маяр Шеріф та Марію Саккарі, програвши в цих матчах лише один сет. У фіналі вона знову зустрілася зі Свьонтек і здобула свій третій титул сезону, перемігши в трьох сетах. На Italian Open Соболенко зазнала своєї першої ранньої поразки за сезон, поступившись у двох сетах колишній чемпіонці турніру Великого шлема Софії Кенін. На French Open вона дійшла до півфіналу, не програвши жодного сету в поєдинках з Мартою Костюк, Іриною Шиманович, Каміллою Рахімовою, Слоун Стівенс та Еліну Світоліну. У півфіналі Соболенко програла Кароліні Муховій у трьох сетах, попри перевагу 5–2 та матчбол.

Трав’яний сезон Соболенко розпочала в Берліні з перемоги над Вірою Звонарьовою, після чого програла Вероніці Кудерметовій. Далі вона виступила на Вімблдоні, де четвертий мейджор поспіль дійшла до півфіналу. Вона перемогла Панну Удварді, Варвару Грачову, Ганну Блінкову, Катерину Александрову та Медісон Кіз, але в півфіналі поступилася Унс Джабір, попри виграний перший сет і взяту подачу суперниці в другому.

Наступним для Соболенко став турнір у Монреалі, де вона перемогла Петру Мартич, але потім у трьох сетах програла майбутній фіналістці Людмилі Самсоновій. Далі вона дійшла до півфіналу в Цинциннаті, здолавши Енн Лі, Дарію Касаткіну та Унс Джабір, після чого знову програла Кароліні Муховій у трьох сетах. На Відкритому чемпіонаті США Соболенко дійшла до півфіналу, перемігши у двох сетах Марину Заневську, Джоді Барредж, Клару Бюрель, Дарію Касаткіну та Чжен Ціньвень і віддавши у п’яти матчах лише 21 гейм. Завдяки цим перемогам Соболенко стала першою тенісисткою після Серени Вільямс у 2016 році, якій вдалося дійти до півфіналу всіх чотирьох мейджорів за один сезон. У півфіналі вона зустрілася з Медісон Кіз і відігралася після програного сету та програних власних подач. У двох останніх сетах вона чотири рази подавала на те, щоб залишитися в грі. У своєму другому за той сезон фіналі турніру Великого шлема Соболенко зустрілася з Коко Ґофф і програла в трьох сетах. Позаяк у четвертому колі перша ракетка світу Іґа Свьонтек зазнала поразки, то після завершення турніру Соболенко вперше в кар’єрі стала першою ракеткою світу. Соболенко стала 29-ю тенісисткою, яка очолювала рейтинг WTA, і другою після Вікторії Азаренко білорускою. Крім того, вона стала лише восьмою тенісисткою Відкритої ери, яка впродовж кар’єри була першою ракеткою світу як в одиночному, так і в парному розряді.

Після Відкритого чемпіонату США Соболенко дійшла до чвертьфіналу China Open, де програла Рибакіній. На Підсумковому турнірі WTA вона на груповому етапі перемогла Рибакіну та Саккарі, але поступилася Пеґулі. У півфіналі Соболенко програла Свьонтек, яка згодом виграла турнір. Унаслідок цього Свьонтек повернула собі статус першої ракетки світу, а Соболенко завершила сезон на другій позиції рейтингу. У грудні Соболенко визнали чемпіонкою світу ITF.

2024: Два титули Великого шлема, перша ракетка світу за підсумками року

Соболенко на Відкритому чемпіонаті США 2024

У січні Соболенко дійшла до фіналу Brisbane International, перемігши у півфіналі Вікторію Азаренко, однак у матчі за титул поступилася Олені Рибакіній.

Соболенко виграла Australian Open, не віддавши суперницям жодного сету, і стала першою тенісисткою після Вікторії Азаренко у 2013 році, якій вдалося захистити титул на цьому турнірі. У фіналі вона перемогла 12-ту сіяну Чжен Ціньвень, перед цим здолавши Еллу Зайдель, Бренду Фругвіртову, 28-му сіяну Лесю Цуренко, Аманду Анісімову, дев’яту сіяну Барбору Крейчикову та четверту сіяну Коко Ґофф.

У Штутгарті вона дійшла до чвертьфіналу, де зазнала поразки від Маркети Вондроушової. Як чинна чемпіонка Мадрида, вона перемогла Магду Лінетт, Робін Монтґомері, Даніель Коллінз та Мірру Андреєву, а в півфіналі в напруженому трисетовому матчі здолала четверту ракетку світу Олену Рибакіну. Загалом на шляху до фіналу вона провела чотири трисетові матчі й віддала 60 геймів — найбільше серед фіналісток одиночного розряду в Мадриді. У фіналі, як і за рік перед тим, вона знову зустрілася з Ігою Свйонтек. Соболенко мала три матчболи, однак зрештою зазнала поразки. У Римі вона відіграла три матчболи у матчі четвертого кола проти Еліни Світоліної та, попри травму поперека, перемогла суперницю у трьох сетах. У чвертьфіналі вона здобула третю перемогу над тенісисткою топ-10 WTA за сезон, перегравши Олену Остапенко. Після цього у півфіналі вона перемогла Даніель Коллінз, але у фіналі знову поступилася Ізі Свйонтек, цього разу у двох сетах.

На Відкритий чемпіонат Франції Соболенко прибула як друга сіяна і в двох сетах перемогла Еріку Андреєву, Моюку Учіджіму, Паулу Бадосу та 22-гу сіяну Емму Наварро. У чвертьфіналі через проблеми зі шлунком вона в трьох сетах програла Міррі Андреєвій.

У червні Соболенко зазнала травми правого плеча, через яку була змушена знятися під час чвертьфінального матчу проти Анни Калінської на Berlin Ladies Open, а згодом відмовилася від участі у вімблдонський турнір 2024, позаяк не встигла відновитися. У серпні вона виграла Cincinnati Open, здобувши перемоги над Ігою Свйонтек у півфіналі та Джессікою Пегулою у фіналі.

У вересні Соболенко виграла Відкритий чемпіонат США, здолавши кваліфаєрку Прісциллу Гон, Лучію Бронцетті, 29-ту сіяну Катерину Александрову, колишню партнерку у парному розряді Елізе Мертенс, олімпійську чемпіонку та сьому сіяну Чжен Ціньвень та 13-ту сіяну Емму Наварро, а у фіналі перемогла шосту сіяну Джессіку Пеґулу у двох сетах і здобула свій третій титул Великого шлема.

Соболенко з трофеєм US Open 2024 в одиночному розряді

Успіхи Соболенко тривали на China Open у Пекіні, де вона перемогла Мананчаю Саванґкаев, Ешлін Крюгер та Медісон Кіз у двох сетах, довівши свою переможну серію до 15 матчів. Однак у чвертьфіналі Соболенко програла Кароліні Муховій у трьох сетах.

На Wuhan Open, де Соболенко здобувала титули поспіль у 2018 та 2019 роках, перш ніж через пандемію COVID-19 турнір не проводили у 2020 до 2023 роках, вона у стартовому матчі перемогла у двох сетах Катержину Сінякову. У наступному колі вона відігралася після програного першого сету в матчі проти Юлії Путінцевої й вийшла до чвертьфіналу. Там вона здолала Магдалена Френх. У півфіналі Соболенко зустрілася з четвертою сіяною Коко Ґофф і, поступаючись сетом та брейком, зуміла переломити хід матчу й утретє вийти до фіналу. У фіналі вона перемогла п’яту сіяну Чжен Ціньвень у трьох сетах і здобула свій третій титул Wuhan Open та другий титул WTA 1000 у сезоні 2024 року.

У жовтні, після 11 місяців поза вершиною рейтингу, вона повернула собі звання першої ракетки світу WTA. Після перемог над Чжен Ціньвень та Жасмін Паоліні у перших двох матчах групового етапу Підсумкового турніру WTA, а також поразки Свйонтек від Коко Ґофф, Соболенко вперше завершила рік на першому місці світового рейтингу. Свій останній матч у групі Соболенко програла Олені Рибакіні, а в півфіналі поступилася Ґофф.

У грудні Соболенко визнали тенісисткою року WTA.

2025: титул на US Open і перша ракетка світу за підсумками року

Сезон 2025 року Соболенко розпочала перемогою на Brisbane International, здолавши Ренату Сарасуа, Юлію Путінцеву, Марію Боузкову та Мірру Андрєєву, а в фіналі проти Поліни Кудерметової відігралася після програного першого сету й здобула 18-й одиночний титул у кар'єрі.

Соболенко розпочала спробу втретє поспіль виграти Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, перемігши в першому колі у двох сетах колишню третю ракетку світу Слоун Стівенс. Далі вона перемогла Джессіку Боузас Манейро, Клару Таусон ,Мірру Андрєєву, Анастасію Павлюченкову та Паулу Бадосу й утретє поспіль вийшла до фіналу турніру. У фіналі Соболенко поступилася Медісон Кіз у трьох сетах; американка здобула свій перший титул Великого шлема.

На Qatar Ladies Open вона програла в першому колі Катерині Александровій у трьох сетах. На Dubai Championships Соболенко спочатку перемогла Вероніку Кудерметову у двох сетах. В 1/8 фіналу вона зустрілася з Кларою Таусон, з якою вже грала раніше того року на Відкритому чемпіонаті Австралії, однак цього разу програла у двох сетах. Після поразки в Дубаї Соболенко виступила на Indian Wells, де перемогла у двох сетах Маккартні Кесслер. Далі вона здолала Бронцетті і в четвертому колі зустрілася з «лакі-лузеркою» Соней Картал, знову здобувши перемогу у двох сетах. До півфіналу вона вийшла після перемоги над Людмилою Самсоновою. Наступною суперницею стала Медісон Кіз, яка раніше того року перемогла її у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії. Соболенко взяла реванш і вийшла до фіналу, де програла Міррі Андрєєвій у трьох сетах.

Соболенко продовжила сезон на Miami Open. У другому колі вона перемогла Вікторію Томову у двох сетах і вийшла до третього кола. Далі Соболенко зустрілася з Елена-Габрієла Русе й виграла матч після того, як Русе знялася через травму. У четвертому колі Соболенко перемогла чинну чемпіонку Даніель Коллінз. Вона продовжила серію перемог у двох сетах над Чжен Ціньвень та Жасмін Паоліні й вийшла до фіналу. Там Соболенко перемогла Пегулу у двох сетах і здобула свій перший титул Miami Open.

Соболенко на пресконференції Miami Open 2025

На Stuttgart Open Соболенко мала зіграти проти Анастасії Потапової, але Потапова знялася після перемоги у своєму першому матчі. Соболенко перемогла Елісе Мертенс у чвертьфіналі та п'яту сіяну Жасмін Паоліні у півфіналі, вийшовши до свого п'ятого за сезон фіналу. У ньому вона програла несіяній Олені Остапенко. То була її четверта поразка у фіналі цього турніру.

У другому колі Mutua Madrid Open Соболенко перемогла Анну Блінкову у двох сетах. У матчі проти Елісе Мертенс вона відігралася після програного першого сету й вийшла до четвертого кола. Після перемог у двох сетах над Пейтон Стернс та Мартою Костюк вона вийшла до півфіналу, де перемогла Еліну Світоліну й вчетверте в кар'єрі вийшла до фіналу турніру в Мадриді. Перемігши у фіналі Коко Ґофф, Соболенко здобула свій третій титул Madrid Open й стала третьою тенісисткою, яка подолала позначку в 11 000 очок у рейтингу WTA.

На Italian Open у Римі Соболенко виграла у двох сетах матч другого кола проти Анастасії Потапової. У третьому колі проти Софії Кенін вона відігралася після програного першого сету й здобула перемогу. У четвертому колі вона зустрілася з Мартою Костюк, з якою вже грала раніше в Мадриді; Соболенко перемогла Костюк у двох сетах і вийшла до чвертьфіналу, де програла Чжен Ціньвень.

На Відкритому чемпіонаті Франції Соболенко у двох сетах перемогла Каміллу Рахімову, Джил Тайхманн, Ольгу Данилович та Аманду Анісімову і вийшла до чвертьфіналу, де зустрілася з Чжен Ціньвень та взяла реванш за поразку на Italian Open. У півфіналі Соболенко перемогла чинну чемпіонку Іґу Свйонтек, однак у фіналі поступилася Коко Ґофф.

Наступним для Соболенко став Berlin Open. У матчі другого кола вона перемогла у двох сетах Ребеку Масарову. У чвертьфіналі вона зустрілася з Оленою Рибакіною й здолала суперницю, відігравшись з рахунку 2–6 на тайбрейку вирішального сету й врятувавши чотири матчболи. У півфіналі вона поступилася Маркеті Вондроушовій у двох сетах.

Після Берліна Соболенко виступила на Вімблдонському турнірі. Там вона досягнула півфіналу, перемігши Карсон Бранстін, Марію Боузкову, Емму Радукану, Елісе Мертенс та Лауру Зіґемунд. У півфіналі спортсменка програла Аманді Анісімовій.

Соболенко знялася з National Bank Open через втому.

Далі Соболенко виступила на Cincinnati Open. У другому колі вона зустрілася з Маркетою Вондроушовою й перемогла у двох сетах. У третьому колі Соболенко грала проти Емма Радукану, здобувши перемогу у трьох сетах. У четвертому колі Соболенко перемогла у двох сетах Джессіку Боузас Манейро і вийшла до чвертьфіналу. Там вона поступилася у двох сетах Олені Рибакіній.

Після Цинциннаті Соболенко виступила на Відкритому чемпіонаті США. Вона перемогла Ребеку Масарову, Поліну Кудерметову, Лейла Фернандес та Крістіна Букша, вийшовши до свого дванадцятого поспіль чвертьфіналу турніру Великого шлема. Її суперниця по чвертьфіналу Маркета Вондроушова знялася через травму, і Соболенко без гри вийшла до півфіналу. У півфіналі Соболенко зустрілася з Джессікою Пеґулою в повторенні фіналу 2024 року, здобула перемогу у трьох сетах і втретє поспіль вийшла до фіналу US Open. У фіналі Соболенко зустрілася з Амандою Анісімовою в повторенні їхнього вімблдонського півфіналу. Соболенко виграла фінал у двох сетах, здобувши свій четвертий титул Великого шлема та другий поспіль титул Відкритого чемпіонату США. Завдяки цій перемозі вона стала першою тенісисткою, яка захистила титул US Open після того, як Серена Вільямс виграла турнір 2014 року.

Соболенко знялася з Beijing Open через травму.

Далі Соболенко виступила на Wuhan Open, де була чинною триразовою чемпіонкою. У другому колі Соболенко відігралася після програного першого сету в матчі проти Ребекки Шрамкової й вийшла до третього кола. Там вона перемогла Людмилу Самсонову у двох сетах. У чвертьфіналі Соболенко перемогла у двох сетах Олену Рибакіну. У півфіналі Соболенко програла Джессіці Пеґулі, перервавши свою 20-матчеву переможну серію в Ухані.

Після Уханя Соболенко виступила на Підсумковому турнірі WTA. На груповому етапі Соболенко виграла всі три матчі, перемігши Жасмін Паоліні, Джессіку Пеґулу та Коко Ґофф, і вийшла до півфіналу, де зустрілася з Амандою Анісімовою. Соболенко перемогла Анісімову у трьох сетах і вийшла до фіналу, де поступилася у двох сетах Олені Рибакіній.

За підсумками сезону 2025 року Соболенко вдруге поспіль завершила рік на першому місці світового рейтингу WTA, а крім того вдруге поспіль була визнана тенісисткою року WTA.

28 грудня 2025 року Соболенко (перша ракетка світу в жіночому одиночному розряді) та Нік Киріос (671-ша ракетка світу в чоловічому одиночному розряді) провели на арені Coca-Cola Arena у Дубаїпоказовий матч, який рекламувався як Битва статей. Організатором заходу виступила їхня спільна менеджерська агенція Evolve. Матч проходив у форматі до двох виграних сетів за модифікованими правилами: розміри половини корту Соболенко було зменшено на 9%, а обидва гравці мали право лише на одну подачу в кожному розіграші. У разі нічиєї мав бути проведений матчевий тайбрейк до 10 очок. Зі слів представників Evolve, зміна розмірів корту мала «відобразити середню різницю в швидкості пересування між чоловіками та жінками». Киріос переміг Соболенко у двох сетах — 6–3, 6–3.

2026: «Сонячний дубль» і фінал Відкритого чемпіонату Австралії

Соболенко розпочала сезон 2026 року з успішного захисту титулу на Brisbane International, здолавши Крістіна Букша, Сорана Кирстя, Медісон Кіз та Кароліна Мухова, завдяки чому вийшла до фіналу, де перемогла Костюк Марта Олегівна. Упродовж турніру в Брісбені Соболенко не програла жодного сету.

На Відкритому чемпіонаті Австралії Соболенко перемогла Тьянтсоа Сара Ракотоманга Ражаона, Бай Чжосюань, Потапова Анастасія Сергіївна, та Вікторія Мбоко, завдяки чому вийшла до свого 13-го поспіль чвертьфіналу турніру Великого шолома. У чвертьфіналі вона перемогла Іва Йович, а в півфіналі — Світоліна Еліна Михайлівна, вийшовши до свого четвертого поспіль фіналу Відкритого чемпіонату Австралії та сьомого поспіль фіналу хардового мейджора. У фіналі Соболенко поступилася Рибакіна Олена Андріївна у трьох сетах — у повторенні фіналів Відкритого чемпіонату Австралії 2023 та Підсумкового турніру WTA 2025.

Після Відкритого чемпіонату Австралії Соболенко пропустила близькосхідну серію турнірів, знявшись із Qatar Open та Dubai Open через втому. Вона повернулася на корт на Indian Wells Open, де отримала перепустку до другого кола, а згодом дійшла до фіналу, перемігши Хімено Сакацуме, Жаклін Крістіан, Наомі Осака, Вікторія Мбоко, та Лінда Носкова. У фіналі Соболенко зустрілася з Рибакіна Олена Андріївна у повторенні фіналів Відкритого чемпіонату Австралії 2026 року та Indian Wells Open 2023. Вона перемогла Рибакіну на тайбрейку третього сету, відігравши один матчбол.

Соболенко на Miami Open 2026

Соболенко розпочала Miami Open як чинна чемпіонка та отримала перепустку до другого кола. Потім вона перемогла Ann Li, Кеті Макнеллі, Чжен Ціньвень, Гейлі Баптіст, та Рибакіна Олена Андріївна, вийшовши до фіналу. У фіналі вона перемогла Коко Ґофф, здобувши другий поспіль титул Miami Open та оформивши «Сонячний дубль». Вона стала першою тенісисткою з 2022 року, якій підкорився «Сонячний дубль», а загалом — п’ятою жінкою, що досягла цього в одиночному розряді. Крім того, вона стала першою тенісисткою — як серед жінок, так і серед чоловіків, — якій вдалося оформити це досягнення і в одиночному, і в парному розряді, адже раніше вона вже вигравала «Сонячний дубль» у парі на Miami Open 2019.

Через травму Соболенко знялася зі Штутгарта, де попереднього року була фіналісткою. Ґрунтовий сезон вона розпочала з перепустки до першого кола в Мадриді. Потім вона перемогла Пейтон Стернс та 29-ту сіяну Жаклін Крістіан, вийшовши до четвертого кола. У четвертому колі вона відігралася після програного сету та брейка й перемогла Наомі Осака, вийшовши до свого 17-го поспіль чвертьфіналу в Турі WTA. У чвертьфіналі вона поступилася Гейлі Баптіст, попри шість матчболів. У Римі вона отримала перепустку до першого кола, після чого перемогла Барбора Крейчикова у двох сетах, але в третьому колі поступилася 26-й сіяній Сорана Кирстя, хоча вела із сетом і брейком. Через цю поразку завершилася її серія з 17 поспіль чвертьфіналів у Турі WTA.

Виступи за збірну

Кубок Федерації

Перші виступи

Соболенко представляла Білорусь на юніорському Кубку Федерації 2014 року, де команда посіла шосте місце. У квітні 2016 року вона дебютувала за дорослу збірну Білорусі в Кубку Федерації, програвши парний матч без турнірного значення проти збірної Росії. Попри це, білоруська команда на чолі з Вікторією Азаренко та Олександрою Саснович виграла протистояння й уперше у своїй історії кваліфікувалася до Світової групи на наступний сезон.

2017: Неочікуване друге місце у дебютному сезоні у Світовій групі

Збірна Білорусі дебютувала у Світовій групі Кубка Федерації та зрештою дісталася фіналу, хоча в усіх трьох протистояннях вважалася аутсайдером. Від команди мало чого очікували, оскільки її досвідчена лідерка Азаренко пропустила перші два матчеві протистояння через декретну відпустку, а фінал — через судову суперечку щодо опіки над дитиною. Без неї Білорусь очолили Соболенко та Саснович, і до фіналу жодна з них ніколи не підіймалася вище 76-ї позиції у світовому рейтингу. Водночас перевагою білорусок було те, що всі свої матчеві протистояння вони проводили вдома, у Мінську.

Чвертьфінальне протистояння проти Нідерландів у лютому та півфінал проти Швейцарії у квітні розвивалися за однаковим сценарієм. Соболенко програла стартові матчі першим ракеткам суперниць — Кікі Бертенс та Тімеа Бачинскі відповідно, але Соснович щоразу забезпечувала Білорусі перевагу 2:1. Після цього Соболенко приносила команді підсумкову перемогу, здолавши Міхаеллу Крайчек та 54-ту ракетку світу Вікторію Голубич відповідно. На момент півфіналу вона посідала лише 125-те місце у рейтингу й не мала жодної перемоги в матчах основного туру поза Кубком Федерації.

"Я ніколи не відчувала стільки емоцій під час матчу. Коли граєш удома, поступаєшся 0:1 і мусиш перемагати, борешся сама із собою... Я просто почала плакати, бо це був надзвичайно важливий матч."

— Соболенко про свою перемогу над Стівенс у матчі Кубка Федерації.

У перший день фіналу проти США Соболенко сенсаційно перемогла чинну чемпіонку US Open і 13-ту ракетку світу Слоун Стівенс, зрівнявши рахунок у протистоянні після поразки Соснович від 10-ї ракетки світу Коко Вандевей. Наступного дня Соболенко програла Вандевей, але Саснович знову зрівняла рахунок, здолавши Стівенс. Вирішальний парний матч за титул Кубка Федерації довірили Соболенко та Саснович, однак вони без шансів поступилися Вандевей і Шелбі Роджерс.

Попри поразку у фіналі, успішний виступ Білорусі в Кубку Федерації сприяв популяризації жіночого тенісу в країні та приніс Соболенко й Саснович міжнародне визнання. Саснович сказала: «Коли ми грали чвертьфінал і півфінал у Мінську, на наші матчі приходило багато людей. Вони вперше побачили теніс наживо, і це справді популяризує спорт... Я хочу, щоб теніс у моїй країні розвивався ще більше, бо, гадаю, Білорусь здатна досягти ще більшого».

2018–19: Збереження місця у Світовій групі та ще один півфінал

Білорусі не вдалося повторити успіх Кубка Федерації 2017 року в сезоні 2018. Чвертьфінальне протистояння проти Німеччини відбулося в Мінську. Хоча Соболенко виграла обидва свої одиночні матчі, Соснович і Віра Лапко програли свої зустрічі, через що долю протистояння вирішував парний матч. Для нього обрали Соболенко та спеціалістку парної гри Лідію Морозову, причому Соболенко вийшла на корт майже без відпочинку одразу після свого останнього одиночного матчу. Вигравши перший сет у Анна-Лена Гренефельд та Татьяни Марії, вони зрештою програли і матч, і все протистояння.

Наступне протистояння знову проходило в Мінську — у межах плей-оф Світової групи, де Словаччина боролася за право посісти місце Білорусі у Світовій групі наступного сезону. Соболенко й Саснович поділили перемоги у своїх двох одиночних матчах, причому Соболенко несподівано поступилася Вікторії Грунчаковій. На вирішальний парний матч обрали спеціалісток парної гри Лапко та Марозаву, і вони здобули перемогу, зберігши для Білорусі місце у Світовій групі на 2019 рік.

У Кубку Федерації 2019 Білорусь вдруге поспіль зустрілася з Німеччиною у чвертьфіналі. Після того як Саснович виграла стартовий матч у Марії, Соболенко перемогла в обох своїх одиночних зустрічах проти Андреа Петкович та Лаура Зігемунд, забезпечивши команді загальну перемогу. У півфіналі білоруски зустрілися з Австралією. Від кожної команди виступали лише по дві тенісистки: Соболенко та Азаренко за Білорусь, а також Ешлі Барті та Саманта Стосур за Австралію. І Соболенко, і Азаренко перемогли Стосур, але поступилися Барті. У вирішальному парному матчі Барті та Стосур виграли у трьох сетах і вибили Білорусь із турніру.

Суперництва

Олена Рибакіна

Соболенко та Рибакіна Олена Андріївна провели між собою 17 матчів починаючи з 2019 року. Соболенко веде в особистих зустрічах із рахунком 10–7, тоді як Рибакіна має перевагу у фіналах — 4–2. Обидві тенісистки відомі агресивним стилем гри на задній лінії, через що їхні матчі вирізняються високим темпом та напруженою боротьбою.

Вони зустрічалися у двох фіналах турнірів Великого шлему: у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії 2023, який виграла Соболенко, та у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії 2026, де перемогла Рибакіна.

Серед інших помітних матчів між ними — фінал BNP Paribas Open 2023, півфінал Madrid Open 2024, фінал Підсумкового турніру WTA 2025, а також фінал BNP Paribas Open 2026.

Іга Свьонтек

Соболенко та Іга Свьонтек зустрічалися 13 разів починаючи з 2021 року, і Свьонтек має перевагу в особистих зустрічах — 8–5. Їхнє суперництво вважають одним із найвидатніших у сучасному жіночому тенісі. Найбільше схвальних відгуків отримали фінали Madrid Open 2024, де Свьонтек перемогла чинну чемпіонку Соболенко у трьох сетах за 3 години 11 хвилин, відігравши три матчболи, а також Madrid Open 2023, де Соболенко здобула перемогу у трьох сетах за 2 години 25 хвилин і виграла свій другий титул у Мадриді. Соболенко та Свьонтек також зустрічалися на Відкритому чемпіонаті Франції 2025, де Соболенко перемогла у трьох сетах.

Коко Ґофф

Соболенко та Коко Ґофф зустрічалися 13 разів починаючи з 2020 року, і Соболенко має мінімальну перевагу в особистих зустрічах — 7–6. Вони неодноразово грали одна проти одної на турнірах Великого шлему, вперше — у фіналі US Open 2023. Соболенко програла той матч, попри виграний перший сет. На шляху до захисту титулу Соболенко перемогла Ґофф у півфіналі Відкритого чемпіонату Австралії 2024. Соболенко та Ґофф знову зустрілися у фіналі відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2025, де Ґофф здобула свій перший титул чемпіонки Відкритого чемпіонату Франції та другий титул Великого шлему загалом, перемігши Соболенко. Згодом Соболенко взяла реванш, вибивши Ґофф, чинну чемпіонку турніру, з Підсумкового турніру WTA 2025. Уперше у 2026 році Соболенко та Ґофф зустрілися у фіналі Miami Open, де Соболенко перемогла у трьох сетах, вдруге вигравши турнір у Маямі, а також оформивши «Сонячний дубль».

Джессіка Пегула

У Соболенко склалося доволі принципове суперництво з Джессікою Пегулою. Завдяки стабільним виступам на хардових кортах тенісистки часто зустрічаються на пізніх стадіях турнірів. Починаючи з 2020 року вони провели між собою 12 матчів, і Соболенко веде в особистих зустрічах із рахунком 9–3. Пегула виграла їхню першу зустріч — у третьому колі Western & Southern Open 2020 — у трьох сетах. Згодом вони зустрілися у фіналі US Open 2024, де Соболенко перемогла з рахунком 7–5, 7–5 і здобула свій перший титул US Open. Тенісистки знову зіграли одна проти одної — цього разу в півфіналі US Open 2025, де Соболенко виграла напружений трисетовий матч 4–6, 6–3, 6–4 на шляху до захисту титулу. У наступному матчі між ними, на турнірі в Ухані, Пегула перервала 20-матчеву переможну серію Сабалєнки, а також її серію перемог на тайбрейках у 2025 році, здобувши вольову перемогу 2–6, 6–4, 7–6^(7–2). Вони ще раз зустрілися на Підсумковому турнірі WTA 2025 в Ер-Ріяді, де Соболенко перемогла у трьох сетах.

Жасмін Паоліні

Соболенко також має тривале суперництво з Жасмін Паоліні, у якому веде з рахунком 6–2. Уперше тенісистки зустрілися на Ilkley Trophy 2017, де Паоліні перемогла Соболенко у трьох сетах. Пізніше італійка здобула ще одну помітну перемогу на bNP Paribas Open 2022, вигравши матч із рахунком 2–6, 6–3, 6–3. В інших матчах перевага переважно була на боці Сабалєнки, яка перемагала Паоліні на турнірах у Пекіні, Miami Open, Штутгарті та на Підсумковому турнірі WTA. Їхні матчі протиставляли силову гру Соболенко на задній лінії швидкості, мобільності та вмінню Паоліні затягувати розіграші.

Аманда Анісімова

Соболенко також має принципове суперництво з Аманда Анісімова. Тенісистки провели між собою 11 матчів, і Соболенко поступається в особистих зустрічах із рахунком 5–6. Вони шість разів грали одна проти одної на турнірах Великого шлему, зокрема тричі поспіль у 2025 році; загальний рахунок у цих матчах — 3–3. Анісімова перемогла Соболенко на шляху до свого першого півфіналу турніру Великого шлему на Відкритому чемпіонаті Франції 2019. та у півфіналі Вімблдону 2025,. завдяки чому вперше вийшла до фіналу турніру Великого шлему. Тенісистки зустрілися у фіналі US Open 2025, де Соболенко перемогла з рахунком 6–3, 7–6^(7–3) і здобула свій четвертий титул Великого шлему. У 2025 році вони знову зіграли між собою — у півфіналі Підсумкового турніру WTA, який виграла Соболенко.

Стиль гри

Соболенко подає на Sydney International 2019

Соболенко — агресивна тенісистка задньої лінії, чию гру вирізняють потужна подача та не менш потужні удари після відскоку. Її стиль ґрунтується на прагненні контролювати розіграші та здатності перетворювати захисні позиції на атакувальні можливості. Через агресивну манеру гри вона зазвичай виконує велику кількість як віннерів, так і невимушених помилок, а її удари після відскоку вирізняються стабільно високою швидкістю та глибиною. На US Open 2024 середня швидкість її форгенду становила 129 км/год (80 миль/год). Потужна подача є центральним елементом її гри: у 2024 році вона виграла 62,7 % очок на власній подачі — п’ятий показник у турі, а також перемогла у 78,5 % своїх геймів на подачі.

Поліпшення стабільності подачі стало ключовим чинником, який дозволив Соболенко піднятися на вершину рейтингу WTA. У минулому вона мала проблеми з нестабільною подачею, через що часто припускалася подвійних помилок; у 2020 році вона виконала 166 подвійних помилок — найбільше серед усіх тенісисток туру. Особливо помітно вона страждала від їпсу наприкінці сезону 2021 року та на початку 2022 року: у 11 матчах вона виконала 152 подвійні помилки — у середньому 14 за матч. Після Canadian Open 2022 вона запросила фахівця з біомеханіки Ґевіна Макміллана, щоб перебудувати свою подачу. Загалом у 2022 році Соболенко виконала 440 подвійних помилок, однак уже у 2023 році під керівництвом Макміллана її подача помітно поліпшилася й відтоді стала надійною зброєю.

У міру розвитку гри Соболенко почала краще обирати моменти для атак і додала більше різноманітності. На початку кар’єри її інколи описували як тенісистку, яка намагалася бити максимально сильно в кожному розіграші. Влітку 2018 року її тренер Турсунов Дмитро Ігорович зазначав, що її гра вже еволюціонує: «Найголовніше — вона перестала намагатися виграти очко кожним ударом». Соболенко дедалі охочіше урізноманітнює удари після відскоку та частіше завершує розіграші біля сітки. Під час ґрунтового сезону 2024 року вона почала частіше використовувати укорочені удари, які добре поєднуються з її потужною грою на задній лінії.

Соболенко насамперед відома своїми успіхами на кортах з твердим покриттям. Дев’ятнадцять із її двадцяти двох титулів в одиночному розряді, зокрема всі чотири титули Великого шлему, вона виграла саме на харді, який добре підходить її стилю завдяки передбачуваному відскоку та швидкому темпу гри. Водночас її також вважають стабільною претенденткою на високі результати на трав’яних і ґрунтових турнірах. Особливо успішно вона виступає на швидких ґрунтових кортах, таких як Madrid Open, де здобула титули у 2021, 2023 та 2025 роках. Крім того, у 2025 році вона вперше дісталася фіналу турніру Великого шлему на ґрунті — Відкритого чемпіонату Франції.

Соболенко також стала відомою завдяки своїй здатності вигравати тайбрейки. У 2025 році вона встановила рекорд в історії тенісу за кількістю виграних тайбрейків жінкою протягом одного сезону — 22 перемоги у 25 тайбрейках. Серед іншого, це була серія з дев’ятнадцяти поспіль виграних тайбрейків у період із лютого до жовтня. У 2026 році Соболенко виграла свій двадцятий тайбрейк поспіль. Попри репутацію тенісистки, яка вдало грає у вирішальні моменти тайбрейків, вона також програла чимало напружених важливих матчів, зокрема фінали Відкритого чемпіонату Франції 2025 та Відкритого чемпіонату Австралії 2026. Загалом її баланс у фіналах одиночного розряду становить 22 перемоги та 20 поразок (52 %).

Соболенко часто супроводжує свої удари гучними стогонами. Вона казала: «Чесно кажучи, коли я граю, то навіть не чую себе». Також вона висловлювала сподівання, що її вигуки не заважають суперницям. На Відкритому чемпіонаті Австралії 2018 року глядачі насміхалися з цієї звички під час її матчу проти Ешлі Барті. На корті вона вирізняється емоційною поведінкою.

Тренери

Соболенко працювала з Халілом Ібраґімовим протягом двох років — до початку 2018 року. Тоді вона розпочала співпрацю зі шведськими колишніми професійними тенісистами Магнус Норман і Магнус Тідеман. Турсунов Дмитро Ігорович став її основним тренером напередодні трав'яної частини сезону 2018 року. Після Відкритого чемпіонату США 2019 року Соболенко ненадовго припинила співпрацю з Турсуновим. Хоча пізніше вони знову об’єдналися, наприкінці сезону вона остаточно завершила співпрацю з ним. Згодом Соболенко короткий час працювала з Дітер Кіндльманн, після чого змінила тренера на свого багаторічного спаринг-партнера й співвітчизника Антона Дуброва, якому тоді було 25 років. У 2025 році білоруський колишній професійний тенісист і 10-разовий чемпіон турнірів Великого шлему в парному розряді Мирний Максим Миколайович приєднався до тренерської команди Соболенко як консультант.

Станом на 2025, до її тренерської команди входять Дубров, Мирний, фітнес-тренер Джейсон Стейсі — фахівець із бойових мистецтв, а також спаринг-партнер Андрій Василевський.

Спонсорство

Соболенко, яку спонсорують Nike (спортивний одяг) та Wilson (ракетки)

Соболенко співпрацює з Nike, який забезпечує її спортивним одягом і взуттям, від початку професійної кар’єри. Починаючи з Відкритого чемпіонату США 2023 року, Nike почав створювати для Соболенко індивідуальні комплекти форми. Вона ще й співпрацює з Wilson, користуючись ракетками серії Wilson Blade.

У червні 2025 року Соболенко стала глобальною амбасадоркою й міноритарною акціонеркою IM8 — бренду харчових добавок, співзасновником якого є колишній футболіст Девід Бекхем.

Особисте життя

На лівій руці Соболенко має татуювання тигра, через що отримала прізвисько «Тигриця», яким і сама себе називає. Вона навчалася у Білоруському державному університеті за програмою, пов’язаною зі спортом. Її кумирами в тенісі в дитинстві були Серена Вільямс і Шарапова Марія Юріївна. Її батько Сергій, колишній хокеїст, раптово помер у 2019 році у віці 43 років. Він хворів на менінгіт.

Колишній хлопець Соболенко, Кольцов Костянтин Євгенович, помер у березні 2024 року внаслідок ймовірного самогубства у віці 42 років. 3 березня 2026 року вона заручилася з бразильським підприємцем Георгіосом Франґулісом.

Політичні погляди

У серпні 2020 року під час протести в Білорусі (2020—2021) Соболенко розкритикувала владу Олександра Лукашенка за розгін мирних протестів і закликала до ненасильства, однак зазнала критики з боку білоруської опозиції за те, що не використала свою платформу для підтримки цілей протестного руху. Окремо вона висловила похвалу білоруській владі за «все, що робиться для країни загалом і для спорту зокрема». У 2020 році, під час масових протестів після спірних виборів, Соболенко підписала відкритого листа, в якому стверджувалося, що спорт має залишатися поза політикою. Білоруські медіа розцінили цей лист як підтримку Лукашенка, оскільки він з’явився після відкритого листа спортсменів, які вимагали визнати вибори недійсними.

Після початку Російське вторгнення в Україну (з 2022) Соболенко висловила підтримку українському народу та використанню стрічок у кольорах України: «Я відчуваю, що людям потрібна наша підтримка. Я просто сподіваюся, що вони розуміють, що ми всі справді стурбовані. Думаю, навіть “сум” — це не зовсім те слово». У січні 2023 року, коментуючи війну та відсторонення російських і білоруських гравців від вімблдонський турнір 2022, Соболенко заявила: «Я просто розумію, що це не моя провина». Її висловлювання щодо російського вторгнення та ситуації українських тенісисток зазнали критики з боку тренера Лесі Цуренко Нікіти Власова та колишнього українського гравця Сергія Стаховського за брак змістовності та емпатії. Пізніше Соболенко заявила, що підтримує завершення війни в Україні, зазначивши: «Якби я могла зупинити війну, я б це зробила, але, на жаль, це не в моїх руках. Я просто сподіваюся на мир».

Під час пресконференції на відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2023, відповідаючи на запитання української журналістки Дар'ї Мещерякової, вона заявила: «Ніхто у світі, ні російські, ні білоруські спортсмени, не підтримують війну. Ніхто. Як можна підтримувати війну? Ніхто, нормальні люди ніколи її не підтримують». Згодом вона додала: «Я не хочу, щоб моя країна була в жодному конфлікті, я не підтримую війну, тобто не підтримую Лукашенка зараз».

Телебачення і кіно

Соболенко з’являється у документальному серіалі Брейкпойнт, який вийшов на Netflix 13 січня 2023 року.

Значні фінали

Фінали турнірів Великого слема

Одиночний розряд: 4 титули

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Супротивниця	Рахунок
Перемога	2023	Australian Open	Хард	Олена Рибакіна	4–6, 6–3, 6–4
Поразка	2023	US Open	Хард	Коко Гофф	6–2, 3–6, 2–6
Перемога	2024	Australian Open	Хард	Чжен Ціньвень	6–3, 6–2
Перемога	2024	US Open	Хард	Джессіка Пегула	7–5, 7–5
Поразка	2025	Australian Open	Хард	Медісон Кіз	6–3, 2–6, 5–7
Поразка	2025	French Open	Ґрунт	Коко Гофф	7–6(7–5), 2–6, 4–6
Перемога	2025	US Open	Тверде	Аманда Анісімова	6–3, 7–6(7–3)
Поразка	2026	Australian Open	Тверде	Олена Рибакіна	6–4, 4–6, 6–4

Парний розряд: 2 титули

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Партнерка	Супротивниці	Рахунок
Перемога	2019	US Open	Хард	Елісе Мертенс	Вікторія Азаренко Ешлі Барті	7–5, 7–5
Перемога	2021	Australian Open	Хард	Елісе Мертенс	Барбора Крейчикова Катержина Сінякова	6–2, 6–3

Фінали WTA Elite Trophy

Одиночний розряд: 1 титул

Результат	Рік	Місто	Поверхня	Супротивниця	Рахунок
Перемога	2019	WTA Elite Trophy, КНР	Хард (зала)	Кікі Бертенс	6–4, 6–2

Турніри WTA Premier

Одиночний розряд: 7 титули

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Супротивниця	Рахунок
Перемога	2018	Wuhan Open	Хард	Анетт Контавейт	6–3, 6–3
Перемога	2019	Wuhan Open (2)	Хард	Алісон Ріск	6–3, 3–6, 6–1
Перемога	2020	Qatar Total Open	Хард	Петра Квітова	6-3, 6-3
Перемога	2021	Madrid Open	Ґрунт	Ешлі Барті	6–0, 3–6, 6–4
Поразка	2023	Indian Wells Open	Хард	Олена Рибакіна	6–7(11–13), 4–6
Перемога	2023	Madrid Open (2)	Ґрунт	Іга Свьонтек	6–3, 3–6, 6–3
Поразка	2024	Madrid Open	Ґрунт	Іга Свьонтек	5–7, 6–4, 6–7(7–9)
Поразка	2024	Italian Open	Ґрунт	Іга Свьонтек	2–6, 3–6
Перемога	2024	Cincinnati Open	Хард	Джессіка Пегула	6–3, 7–5
Перемога	2024	Wuhan Open (3)	Хард	Чжен Ціньвень	6–3, 5–7, 6–3
Поразка	2025	Indian Wells Open	Хард	Мірра Андреєва	6–2, 4–6, 3–6
Перемога	2025	Miami Open	Хард	Джессіка Пегула	7–5, 6–2
Перемога	2025	Madrid Open	Ґрунт	Коко Гофф	6–3, 7–6(7–3)

Парний розряд: 3 (2 титули)

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Партнерка	Супротивниці	Рахунок
Перемога	2019	Indian Wells Open	Хард	Елізе Мертенс	Барбора Крейчикова Катержина Сінякова	6–3, 6–2
Перемога	2019	Miami Open	Хард	Елізе Мертенс	Саманта Стосур Чжан Шуай	7–6(7–5), 6–2
Поразка	2019	Wuhan Open	Хард	Елізе Мертенс	Дуань Інін Вероніка Кудерметова	6–7(3–7), 2–6

Фінали туру WTA

Одиночний розряд: 44 (24 титули, 20 поразок)

Легенда Турніри Великого шлему (4–4) Фінал WTA (0–2) WTA Elite Trophy (1–0) Турніри WTA 1000 (Турніри WTA Premier) (11–4) Турніри WTA 500 (Турніри WTA Premier) (6–6) Турніри WTA 250 (Турніри WTA International) (2–3)

Фінали за покриттям Тверде (21–10) Ґрунт (3–7) Трава (0–2)

Результат	В-П	Дата	Турнір	Tier	Покриття	Опонент	Рахунок
Поразка	0–1	Жов 2017	Tianjin Open, КНР	International	Тверде	Марія Шарапова	5–7, 6–7(8–10)
Поразка	0–2	Кві 2018	Ladies Open Lugano, Швейцарія	International	Ґрунт	Елісе Мертенс	5–7, 2–6
Поразка	0–3	Чер 2018	Eastbourne International, Велика Британія	Premier	Трава	Каролін Возняцкі	5–7, 6–7(5–7)
Перемога	1–3	Сер 2018	Connecticut Open, США	Premier	Тверде	Карла Суарес Наварро	6–1, 6–4
Перемога	2–3	Вер 2018	Wuhan Open, КНР	Premier 5	Тверде	Анетт Контавейт	6–3, 6–3
Перемога	3–3	Січ 2019	WTA Shenzhen Open, КНР	International	Тверде	Алісон Ріск	4–6, 7–6(7–2), 6–3
Поразка	3–4	Сер 2019	Silicon Valley Classic, США	Premier	Тверде	Чжен Сайсай	3–6, 6–7(3–7)
Перемога	4–4	Вер 2019	Wuhan Open, КНР (2)	Premier 5	Тверде	Алісон Ріск	6–3, 3–6, 6–1
Перемога	5–4	Жов 2019	WTA Elite Trophy, КНР	Elite	Тверде (i)	Кікі Бертенс	6–4, 6–2
Перемога	6–4	Лют 2020	Qatar Ladies Open, Катар	Premier 5	Тверде	Петра Квітова	6–3, 6–3
Перемога	7–4	Жов 2020	Ostrava Open, Чехія	Premier	Тверде (i)	Вікторія Азаренко	6–2, 6–2
Перемога	8–4	Лис 2020	Linz Open, Австрія	International	Тверде (i)	Елісе Мертенс	7–5, 6–2
Перемога	9–4	Січ 2021	Abu Dhabi Open, UAE	WTA 500	Тверде	Вероніка Кудерметова	6–2, 6–2
Поразка	9–5	Кві 2021	Porsche Tennis Grand Prix, Німеччина	WTA 500	Ґрунт (i)	Ешлі Барті	6–3, 0–6, 3–6
Перемога	10–5	Тра 2021	Мастерс Мадрид, Іспанія	WTA 1000	Ґрунт	Ешлі Барті	6–0, 3–6, 6–4
Поразка	10–6	Кві 2022	Stuttgart Open, Німеччина	WTA 500	Ґрунт (i)	Іга Свьонтек	2–6, 2–6
Поразка	10–7	Чер 2022	Rosmalen Grass Court Championships, Нідерланди	WTA 250	Трава	Катерина Олександрова	5–7, 0–6
Поразка	10–8	Лис 2022	Фінал WTA, США	Фінали	Тверде (i)	Каролін Гарсія	6–7(4–7), 4–6
Перемога	11–8	Січ 2023	Adelaide International, Австралія	WTA 500	Тверде	Лінда Носкова	6–3, 7–6(7–4)
Перемога	12–8	Січ 2023	Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Австралія	Grand Slam	Тверде	Олена Рибакіна	4–6, 6–3, 6–4
Поразка	12–9	Бер 2023	Indian Wells Open, США	WTA 1000	Тверде	Рибакіна Олена Андріївна	6–7(11–13), 4–6
Поразка	12–10	Кві 2023	Stuttgart Open, Німеччина	WTA 500	Ґрунт (i)	Іга Свйонтек	3–6, 4–6
Перемога	13–10	Тра 2023	Madrid Open, Іспанія (2)	WTA 1000	Ґрунт	Іга Свйонтек	6–3, 3–6, 6–3
Поразка	13–11	Вер 2023	Відкритий чемпіонат США з тенісу, США	Grand Slam	Тверде	Корі Гофф	6–2, 3–6, 2–6
Поразка	13–12	Січ 2024	Brisbane International, Австралія	WTA 500	Тверде	Рибакіна Олена Андріївна	0–6, 3–6
Перемога	14–12	Січ 2024	Australian Open, Австралія (2)	Grand Slam	Тверде	Чжен Ціньвень	6–3, 6–2
Поразка	14–13	Тра 2024	Madrid Open, Іспанія	WTA 1000	Ґрунт	Іга Свйонтек	5–7, 6–4, 6–7(7–9)
Поразка	14–14	Тра 2024	Мастерс Рим, Італія	WTA 1000	Ґрунт	Іга Свйонтек	2–6, 3–6
Перемога	15–14	Сер 2024	Мастерс Цинциннаті, США	WTA 1000	Тверде	Джессіка Пегула	6–3, 7–5
Перемога	16–14	Вер 2024	US Open, США	Grand Slam	Тверде	Джессіка Пегула	7–5, 7–5
Перемога	17–14	Жов 2024	Wuhan Open, КНР (3)	WTA 1000	Тверде	Чжен Ціньвень	6–3, 5–7, 6–3
Перемога	18–14	Січ 2025	Brisbane International, Австралія	WTA 500	Тверде	Поліна Кудерметова	4–6, 6–3, 6–2
Поразка	18–15	Січ 2025	Australian Open, Австралія	Grand Slam	Тверде	Медісон Кіз	3–6, 6–2, 5–7
Поразка	18–16	Бер 2025	Indian Wells Open, США	WTA 1000	Тверде	Мірра Андрєєва	6–2, 4–6, 3–6
Перемога	19–16	Бер 2025	Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу, США	WTA 1000	Тверде	Джессіка Пегула	7–5, 6–2
Поразка	19–17	Кві 2025	Stuttgart Open, Німеччина	WTA 500	Ґрунт (i)	Олена Остапенко	4–6, 1–6
Перемога	20–17	Кві 2025	Mutua Madrid Open	WTA 1000	Ґрунт	Корі Гофф	6–3, 7–6(7–3)
Поразка	20–18	Тра 2025	Відкритий чемпіонат Франції з тенісу	Grand Slam	Ґрунт	Коко Гофф	6–7(5–7), 6–2, 6–4
Перемога	21–18	Сер 2025	Відкритий чемпіонат США з тенісу, Сполучені Штати Америки	Grand Slam	Тверде	Аманда Анісімова	6–3, 7–6(7–3)
Поразка	21–19	Лис 2025	Фінал WTA, Саудівська Аравія	Фінал WTA	Тверде (i)	Олена Рибакіна	6–3, 7–6(7–0)
Перемога	22–19	Січ 2026	Brisbane International, Австралія	WTA 500	Тверде	Марта Костюк	6–4, 6–3
Поразка	22–20	Січ 2026	Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Австралія	Grand Slam	Тверде	Олена Рибакіна	6–4, 4–6, 6–4
Перемога	23–20	Бер 2026	Indian Wells Open, США	WTA 1000	Тверде	Олена Рибакіна	3–6, 6–3, 7–6(8–6)
Перемога	24–20	Бер 2026	Miami Open, США	WTA 1000	Тверде	Коко Гофф	6–2, 4–6, 6–3

Парний розряд: 8 (6 титулів, 2 поразки)

Легенда Grand Slam (2–0) WTA Фінали (0–0) WTA 1000 (Premier 5 / Premier M) (2–1) WTA 500 (Premier) (2–0) WTA 250 (International) (0–1)

Фінали за покриттям Тверде (5–1) Ґрунт (0–1) Трава (1–0)

Результат	В-П	Дата	Турнір	Tier	Покриття	Партнер	Опоненти	Рахунок
Поразка	0–1	Кві 2018	Ladies Open Lugano, Швейцарія	International	Ґрунт	Віра Лапко	Кірстен Фліпкенс Елісе Мертенс	1–6, 3–6
Перемога	1–1	Бер 2019	Indian Wells Open, США	Premier M	Тверде	Елісе Мертенс	Барбора Крейчикова Катержина Сінякова	6–3, 6–2
Перемога	2–1	Бер 2019	Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу, США	Premier M	Тверде	Елісе Мертенс	Саманта Стосур Чжан Шуай	7–6(7–5), 6–2
Перемога	3–1	Вер 2019	Відкритий чемпіонат США з тенісу, США	Grand Slam	Тверде	Елісе Мертенс	Вікторія Азаренко Ешлі Барті	7–5, 7–5
Поразка	3–2	Вер 2019	Wuhan Open, КНР	Premier 5	Тверде	Елісе Мертенс	Дуань Їн'їн Вероніка Кудерметова	6–7(3–7), 2–6
Перемога	4–2	Жов 2020	Ostrava Open, Чехія	Premier	Тверде (i)	Елісе Мертенс	Габріела Дабровскі Луїза Стефані	6–1, 6–3
Перемога	5–2	Лют 2021	Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Австралія	Grand Slam	Тверде	Елісе Мертенс	Барбора Крейчикова Катержина Сінякова	6–2, 6–3
Перемога	6–2	Чер 2021	German Open, Німеччина	WTA 500	Трава	Азаренко Вікторія Федорівна	Ніколь Меліхар Демі Схюрс	4–6, 7–5, [10–4]

Фінали турнірів серії WTA 125K

Одиночний розряд: 1 (1 титул)

Результат	Ранг	Дата	Турнір	Покриття	Опонент	Рахунок
Перемога	1.	26 листопада 2017	Mumbai Open, Індія	Тверде	Даліла Якупович	6–2, 6–3

Парний розряд: 1 (1 титул)

Результат	Ранг	Дата	Турнір	Покриття	Партнерка	Опонентки	Рахунок
Перемога	1.	19 листопада 2017	OEC Taipei WTA Challenger, Тайвань	Килим (i)	Вероніка Кудерметова	Монік Адамчак Наомі Броуді	2–6, 7–6(7–5), [10–6]

Фінали ITF

Одиночний розряд (5 титулів, 3 поразки)

Легенда
Турніри $100,000
Турніри $75,000
Турніри $50,000/$60,000
Турніри $25,000
Турніри $15,000
Турніри $10,000

Результат	Дата	Турнір	Покриття	Опонент	Рахунок
Перемога	28 вересня 2015	Анталія, Туреччина	Тверде	Daiana Negreanu	6–3, 7–5
Перемога	5 жовтня 2015	Анталія, Туреччина	Тверде	Nicoleta Dascălu	6–4, 6–7(4–7), 7–5
Поразка	14 грудня 2015	Наві-Мумбаї, Індія	Тверде	Барбара Гаас	6–7(2–7), 6–7(6–8)
Перемога	21 грудня 2015	Пуне, Індія	Тверде	Viktoria Kamenskaya	6–3, 6–4
Поразка	21 лютого 2016	Перт, Австралія	Тверде	Аріна Родіонова	1–6, 1–6
Перемога	29 травня 2016	Тяньцзінь, КНР	Тверде	Nina Stojanović	5–7, 6–3, 6–1
Перемога	20 листопада 2016	Toyota, Японія	Килим (i)	Lizette Cabrera	6–2, 6–4
Поразка	19 березня 2017	Шеньчжень, КНР	Тверде	Ekaterina Alexandrova	2–6, 5–7

Парний розряд: 2 (1 титул)

Турніри $100,000

Турніри $75,000

Турніри $50,000

Турніри $25,000

Турніри $15,000

Турніри $10,000

Результат	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Опоненти	Рахунок
Поразка	13 квітня 2015	Іракліон, Греція	Тверде	Тамара Чурович	Sharrmadaa Baluu Lee Pei-chi	6–4, 3–6, [2-10]
Перемога	3 жовтня 2015	Анталія, Туреччина	Тверде	Vivien Juhászová	Айла Аксу Anita Husarić	6–1, 6–3

Перемоги над гравцями першої 10-ки

#	Гравець	Рейтинг	Турнір	Покриття	Раунд	Рахунок	AS Рейтинг
Тур WTA 2018
1.	Кароліна Плішкова	No. 7	Eastbourne International,  Велика Британія	Трава	Чвертьфінал	6–3, 2–6, 7–6(7–5)	No. 45
2.	Каролін Возняцкі	No. 2	Мастерс Канада,  Канада	Хард	2-е Коло	5–7, 6–2, 7–6(7–4)	No. 39
3.	Кароліна Плішкова	No. 8	Мастерс Цинциннаті,  США	Хард	2-е Коло	2–6, 6–3, 7–5	No. 34
4.	Каролін Гарсія	No. 5	Мастерс Цинциннаті,  США	Хард	3-е Коло	6–4, 3–6, 7–5	No. 34
5.	Юлія Гергес	No. 9	Connecticut Open,  США	Хард	Півфінал	6–4, 7–6(7–3)	No. 25
6.	Петра Квітова	No. 5	Відкритий чемпіонат США,  США	Хард	3-е Коло	7–5, 6–1	No. 20
7.	Еліна Світоліна	No. 6	Wuhan Open,  КНР	Хард	2-е Коло	6–4, 2–6, 6–1	No. 20
8.	Каролін Гарсія	No. 8	China Open,  КНР	Хард	3-е Коло	5–7, 7–6(7–3), 6–0	No. 16
Тур WTA 2019
9.	Кікі Бертенс	No. 8	Wuhan Open,  КНР	Хард	3-е Коло	6–1, 7–6(11–9)	No. 14
10.	Ешлі Барті	No. 1	Wuhan Open,  КНР	Хард	Півфінал	7–5, 6–4	No. 14
11.	Кікі Бертенс	No. 10	WTA Elite Trophy,  КНР	Хард	Фінал	6–4, 6–2	No. 14
Тур WTA 2020
12.	Сімона Халеп	No. 4	Adelaide International,  Австралія	Хард	Чвертьфінал	6–4, 6–2	No. 12

Участь у Fed Cup

Одиночний розряд

Рік	Стадія	Дата	Місце	Супротивник	Покриття	Опонент	В/П	Рахунок
2017 Кубок Федерації Світова група	Чвертьфінал	11 лютого 2017	Мінськ, Білорусь	Нідерланди	Хард (i)	Кікі Бертенс	П	6–3, 6–7(6–8), 4–6
		12 лютого 2017				Міхаелла Крайчек	В	7–6(7–5), 6–4
	Півфінал	22 квітня 2017	Мінськ, Білорусь	Швейцарія	Хард (i)	Тімеа Бачинскі	П	4–6, 5–7
		23 квітня 2017				Вікторія Голубич	В	6–3, 2–6, 6–4
	Фінал	11 листопада 2017	Мінськ, Білорусь	США	Хард (i)	Слоун Стівенс	В	6–3, 3–6, 6–4
		12 листопада 2017				Коко Вандевей	П	6–7(5–7), 1–6
2018 Кубок Федерації Світова група	Чвертьфінал	10 лютого 2018	Мінськ, Білорусь	Німеччина	Хард (i)	Татьяна Марія	В	4–6, 6–1, 6–2
		11 лютого 2018				Антонія Лоттнер	В	6–3, 5–7, 6–2
	Плей-офф	21 квітня 2018	Мінськ, Білорусь	Словаччина	Хард (i)	Вікторія Кужмова	П	2–6, 6–2, 6–7(5–7)
		22 квітня 2018				Анна Кароліна Шмідлова	В	6–3, 6–4
2019 Кубок Федерації Світова група	Чвертьфінал	9 лютого 2019	Брауншвейг, Німеччина	Німеччина	Хард (i)	Андреа Петкович	В	6–2, 6–1
		10 лютого 2019				Лаура Зігемунд	В	6–1, 6–1
	Півфінал	20 квітня 2019	Брисбен, Австралія	Австралія	Хард	Саманта Стосур	В	7–5, 5–7, 6–3
		21 квітня 2019				Ешлі Барті	П	2–6, 2–6
2020-21 Кубок Федерації	Кваліфікаційний раунд	7 лютого 2020	Гаага, Нідерланди	Нідерланди	Ґрунт (i)	Аранча Рус	В	6–2, 6–3
		8 лютого 2020				Кікі Бертенс	П	4–6, 4–6

Парний розряд

Рік	Стадія	Дата	Місце	Супротивник	Покриття	Партнер	Опонент	В/П	Рахунок
2016 Кубок Федерації Світова група	Плей-офф	17 квітня 2016	Москва, Росія	Росія	Ґрунт (i)	Ольга Говорцова	Дарія Касаткіна Олена Весніна	П	4–6, 2–6
2017 Кубок Федерації Світова група	Фінал	12 листопада 2017	Мінськ, Білорусь	США	Hard (i)	Олександра Саснович	Шелбі Роджерс Коко Вандевей	П	3–6, 6–7(3–7)
2018 Кубок Федерації Світова група	Чвертьфінал	11 лютого 2018	Мінськ, Білорусь	Німеччина	Хард (i)	Лідія Морозова	Анна-Лена Гренефельд Татьяна Марія	П	7–6(7–4), 5–7, 4–6
2019 Кубок Федерації Світова група	Півфінал	21 квітня 2019	Брисбен, Австралія	Австралія	Хард	Вікторія Азаренко	Ешлі Барті Саманта Стосур	П	5–7, 6–3, 2–6
2020-21 Кубок Федерації	Кваліфікаційний раунд	8 лютого 2020	Гаага, Нідерланди	Нідерланди	Ґрунт (i)	Олександра Саснович	Кікі Бертенс Демі Схюрс	В	4–6, 6–3, 7–6(10–8)

Посилання

• Official website [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Соболенко Орина Сергіївна на сайті WTA