Соборна вулиця (Миколаїв)
| Вулиця Соборна Миколаїв | |
|---|---|
 Вулиця Соборна в Миколаєві взимку | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний район |
| Назва на честь | Собор святого Григорія Великої Вірменії |
| Колишні назви | |
|
Соборна, Олександрівська, Радянська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,5 км |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 3 |
| Тролейбуси | № 2, 5, 6 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі |
Пам'ятник корабелам і флотоводцям Миколаєва, Пам'ятник Святому Миколі, Адміралтейський собор, Будівля міської Думи, універмаг «Дитячий світ», універсам «Сотка» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2636518 |
| Мапа | |
 | |
 Соборна вулиця у Вікісховищі | |
Вулиця Соборна — центральна вулиця міста Миколаєва. Найдовша пішохідна вулиця в Україні. Її довжина складає 1,5 км, розташована на семи кварталах[1][2]. Пішохідною є частина вулиці від Адміральської вулиці до Центрального проспекту (завдовжки 1 км)[3].
Історія[ред. | ред. код]
Соборна вулиця — поперечна вулиця в Городовій частині старого Миколаєва. У проєкті поліцмейстера Павла Федорова (1822), не затвердженому адміралом Олексієм Грейгом, запропоновано назву Єлисаветградська вулиця, оскільки вона вела до Інгульського мосту через Інгульський спуск, а від моста починалася Єлисаветградська дорога. Назву Соборної вулиці запропоновано поліцмейстером Григорієм Автономовим у 1835 році. Ця назва пов'язана з тим, що на початку цієї вулиці знаходився поряд Собор святого Григорія Великої Вірменії. Згодом, у другій половині XIX століття, вулицю подовжено на південь до Каботажного спуску, повз Вавілову Дачу.
Тоді довжина вулиці Соборної в чотири рази перевершувала довжину сучасної вулиці. Наприкінці XIX століття Соборна стала головною вулицею міста, його торговельним центром. Але справжня слава головної вулиці Миколаєва прийшла на Соборну, коли місто очолив фон Глазенап. Миколаїв відкрили для іноземців, тож варто було подумати, як тепер виглядатиме головна вулиця міста. Тому на Соборній вулиці було вирішено навести лад. Починаючи з 1865 року на вулиці скупили всі пустки та старі будинки, які згодом знесли. На їхньому місці почали споруджувати двох- і триповерхові будинки. Вони належали багатим містянам, як мали в Миколаєві по кілька подібних споруд[4].
Після вбивства імператора Олександра II деякий час називалася Олександрівською вулицею (за каплицею на честь царя, яка не збереглася). Після Жовтевого перевороту, у 1920-х роках, перейменована на вулицю Радянську — на честь Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Собор зруйнований у 1930-х роках. Суттєво постраждала вулиця під час Другої світової війни. Будинки на Радянській знищували радянські війська при відступі влітку 1941 року, а решту залишившися підривали німецько-фашистські війська при відступі навесні 1944 року.
У 1954 році трапилась дуже несподівана на той час для місцян подія. Вулицю вирішили зробити повністю пішохідною. Трамвайні рейки звідси прибрали і розмістили на вулиці Потьомкінській, а возам з кінною чи то воловою тягою заборонили рух. Саме так Соборна, хоча на той час це ще була Радянська, стала першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР[5].
У 2016 році, в ході декомунізації, вулиці відновлена історична назва.
Нині Соборна — центральна вулиця міста, де заборонено рух транспорту, найулюблене місце відпочинку, прогулянок, зустрічей мешканців та гостей міста.
Жодна вулиця України не збирає стільки модників та модниць, які з задоволенням дефілюють з одного кінця в інший. У Каштановому сквері облаштована сцена для концертів[6].
Пам'ятки та будівлі[ред. | ред. код]
- Пам'ятник корабелам і флотоводцям Миколаєва, на розі вулиць Маріупольської, Макарова, Соборної та Центрального проспекту
- Пам'ятник Святому Миколі — святому заступнику міста у Каштановому сквері на вулиці Соборній
- Адміралтейський собор — знесений за часів СРСР
- Будинок зв'язку, на місці будівлі міської Думи — зруйнована під час Другої світової війни, на перетині вулиць Соборної та Адміральської
- Універмаг «Дитячий світ» — колишній ЦУМ Миколаєва, на розі вулиць Соборної та Шевченка
- Універсам «Сотка», на розі вулиці Соборної та Центрального проспекту
- Будівля готелю «Контіненталь» (з 1932 до 2002 року готель «Центральний») — пам'ятка архітектури місцевого значення, збудована у XIX столітті, що певний час належала Леоніду Васильовичу Інглезі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Миколаєві пропонують перейменувати найдовшу в Україні вулицю // Подробиці, 19.08.2014
- ↑ И. Павлик, В. Лифанов, Л. Мычаковская. Николаев: улицы рассказывают. — Одесса : Маяк, 1988.
- ↑ Эталонная улица // «Вечерний Николаев», 05.05.2015 [Архівовано 12.06.2015, у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Історія головної вулиці міста - Соборної: пройшла через руйнування і декомунізацію - mykolaiv-future.com.ua (укр.). 16 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Топ місць природи для перезагрузки на Миколаївщині. mykolaiv.name (укр.). 6 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
- ↑ Де на Миколаївщині провести дозвілля на природі: перелік локацій. mykolaiv.name (укр.). 1 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)
- И. Павлик, В. Лифанов, Л. Мычаковская. Николаев: улицы рассказывают. — Одесса : Маяк, 1988.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соборна вулиця (Миколаїв) |
- Міста України у вулицях і особах. Місто Миколаїв. Центральний район. Вулиця Радянська (рос.)
- Еталонна вулиця. Вечерний Николаев. 5 травня 2015. (рос.)
- Історична Соборна. Цикл екскурсій вулицями Миколаєва «Юність та сучасність рідного міста». Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва. 04.08.2016. Процитовано 15.07.2018. (рос.)