Соборна площа (Дніпро)
- У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Соборна площа
| Соборна площа Дніпро | |
|---|---|
 Спасо-Преображенський собор УПЦ МП | |
| Назва на честь | Спасо-Преображенського кафедрального собору |
| Колишні назви | |
| Ярмаркова, Катерининська | |
| радянського періоду (українською) | 1 Травня, Жовтневої революції, Жовтнева[1] |
| Координати | 48°27′30″ пн. ш. 35°03′49″ сх. д. / 48.458361° пн. ш. 35.063694° сх. д.Координати: 48°27′30″ пн. ш. 35°03′49″ сх. д. / 48.458361° пн. ш. 35.063694° сх. д. |
| Транспорт | |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | w148361145 |
| Мапа | |
 | |
 Соборна площа у Вікісховищі | |
Собо́рна пло́ща — одна з площ міста Дніпра, елемент історико-архітектурного та паркового комплексу центральної частини міста. Розташована між проспектом Дмитра Яворницького, провулком Євгена Коновальця, вулицями Яворницького та Дмитра Донцова.
Історія[ред. | ред. код]
Проект Соборної площі розробив автор першого плану Катеринослава Клод Геруа. Протягом понад 200 років існування площа зазнавала суттєвих зміни в зовнішньому вигляді та архітектурно-ландшафтному оформленні.
Назва[ред. | ред. код]
- На перших генеральних планах Клода Геруа (1786), Івана Старова (1792) та Вільяма Гесте (1817) площа називалася Соборною.
- На плані 1834 року площа називається Преображенською або Соборною[2], через Спасо-Преображенський собор, що було завершено 1835 року;
- У XIX сторіччі, після переносу сюди ярмарку зі старої ярмаркової площі на розі проспекту й сучасної вулиці Вернадського[3] за площею закріпилася назва Ярмаркової[4]. Також зустрічається (1846 рік) на плані міста назву Катерининська площа.
- На зламі сторіч за площею закріплюється назва «Соборна»[5].
- Під час більшовицької окупації міста, 1 січня 1919 року площу перейменовано на Жовтневу.
- 26 листопада 2015 року розпорядженням міського голови площі повернуто історичну назву Соборна.
Російська імперія[ред. | ред. код]
Спершу на території площі не було навіть дерев — вона всуціль була заросла високою степовою травою. Перші спроби благоустрою належать до 1846 року. Великий внесок у цю справу вніс Катеринославський губернатор Андрій Фабр (1847–1857 рр). Він прославився посадкою на алеї, що пролягала від Спасо-Преображенського собору до тодішнього Катерининського проспекту.
У 1905 році було зведено будівлю сучасного історичного музею імені Яворницького.
Українська революція та російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Позаяк в добу Української революції Січеслав постійно захоплювали то одні військові формування, то інші, площею марширували не тільки війська Української Народної Республіки, але й махновці, білі та червоні окупанти. В цей час населенню міста часто бракувало палива, тому Соборна площа, а також Потьомкінський сад та Архієрейський сквер, розташовані поруч, стали місцями заготівлі дров. Дерева вирубувалися та спилювалися, пеньки викорчовувалися. Територія, очищена від дерев, була перетворена на городи.
Також, у січні та грудні 1919 року тут знаходилися артилерійські позиції білих та червоних військ, тоді ж тут з'явилися перші індивідуальні та братські могили.
Друга світова[ред. | ред. код]
Побутує легенда, що директор історичного музею Дмитро Яворницький в роки революції виміняв бронзову статую Катерини ІІ, що стояла на площі до революції, на пляшку самогону в махновців, котрі хотіли втопити її в Дніпрі. Вона стояла посеред половецьких баб, але під час німецької окупації німці вивезли статую на історичну батьківщину, оскільки цариця була етнічною німкенею.
На колишньому постаменті Катерини в 1971 році радянська влада встановила пам'ятник Михайлу Ломоносову.
Другу світову вдалося пережити основним архітектурним пам'ятникам площі — корпусу Гірничого інституту, будівля чоловічої гімназії та головний корпус церковних споруд з бічними корпусами.
Після Другої світової війни[ред. | ред. код]
Після війни площу заново розпланували й Жовтнева площа стала більше схожою на парк. Водночас, її стали перетворювати на більшовицький історико-меморіальний комплекс. Окрім могил більшовиків, що брали участь в захопленні міста під час українсько-більшовицької війни, тут з'явилися могили учасників відвоювання Дніпропетровська в ході Другої світової війни. Згодом тут стали ховати почесних мешканців, зокрема старих більшовиків та військових.
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
Нині Соборна площа — це одне з найгарніших місць міста Дніпра. Щодня її відвідують сотні містян та гостей міста.
На площі планується збудувати вихід зі станції метро «Музейна».
Будівлі Соборної площі[ред. | ред. код]
- № 1 — Спасо-Преображенський кафедральний собор — площа завдячує назву саме цьому соборові; зведений 1835 року, за першим проектом мав бути найвищим собором світу,
- № 2 — корпус № 3а Дніпровської медичної академії (прізвисько «старий сангіг»),
- № 4 — корпус № 3 Дніпровської медичної академії,
- № 10 — садиба Олександра Поля у 1871-1890 роках,
- № 11 — Військовий комісаріат Соборного району,
- (вулиця Івана Акінфієва, 18) — взуттєва фабрика АТ «Оріль»,
- № 12 — оздоровчий центр «Цунамі»,
- (вулиця Дмитра Донцова, 2а) - торговельний центр «Нагірний Ринок»,
- № 14 — Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова (Дніпро),
- № 16 — колишній Музей історії комсомолу Дніпропетровщини імені О. Матросова.
На південно-східній стороні Соборної площі також розташовані:
- (проспект Гагаріна, 2) — Дніпровська обласна організація спілки художників України
- (проспект Яворницького, 14) — середня школа № 23,
- (проспект Яворницького, 16) — Дніпровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького, колишня Катеринославська міська управа, зведена 1905 року,
- (проспект Яворницького, 18) — Дніпровська обласна універсальна наукова бібліотека (науково-технічний відділ) та Дніпровський обласний центр охорони історико-культурних цінностей,
- (проспект Яворницького, 19) — корпус №№ 1, 4 Національного гірничого університету,
- (проспект Яворницького, 20) — готель «Академія») — колишній кінотеатр «Жовтень» (народна назва «Сачок»).
Світлини[ред. | ред. код]
-
Будинок, де жив і працював громадський діяч О.М. Поль -
Камінь, встановлений більшовиками при вході на територію скверу -
-
Пам'ятник на могилі Дмитра Яворницького -
Музей історії комсомолу та пам'ятник Олександру Матросову -
Пам'ятник комсомольцям Дніпропетровська -
-
Пам'ятний знак на честь Акту Злуки
Перехресні вулиці[ред. | ред. код]
- південний західний край площі обмежений проспектом Дмитра Яворницького,
- вулиця Євгена Коновальця - північний кут площі,
- вулиця Яворницького,
- вулиця Дмитра Донцова — східний кут.
Парковий комплекс[ред. | ред. код]
Сьогодні на території паркового комплексу Соборної площі розташовані:
- Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького
- Могила Дмитра Яворницького
- Колекція половецьких баб історичного музею імені Дмитра Яворницького
- Діорама «Битва за Дніпро»
- Спасо-Преображенський собор
- Меморіал пам'яті загиблим захисникам правопорядку
- Музей історії комсомолу
- Музей «Громадянський подвиг Дніпопетровщини в подіях АТО»
Посилання[ред. | ред. код]
Парковий комплекс на Соборній площі Дніпра (рос.) Історія Дніпра: Жовтнева площа (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Старі назви вулиць Катеринослава — Дніпра (рос.)
- ↑ Карта Катеринослава 1834 року.
- ↑ Старостин, Валентин. Артиллерийская площадь. Інститут Україніки. Архів оригіналу за 5 червня 2016.
- ↑ Карта Катеринослава 1885 року.
- ↑ Карта Катеринослава 1898 року.
| ||||||||||||||