Соборна площа (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Соборна площа
Одеса
Сучасний вигляд площі

Сучасний вигляд площі
Місцевість Старе місто
Район Приморський
Назва на честь Спасо-Преображенського собору
Загальні відомості
Координати 46°29′00″ пн. ш. 30°43′52″ сх. д. / 46.48333° пн. ш. 30.73111° сх. д. / 46.48333; 30.73111Координати: 46°29′00″ пн. ш. 30°43′52″ сх. д. / 46.48333° пн. ш. 30.73111° сх. д. / 46.48333; 30.73111
Поштові індекси 65023, 65045
Транспорт
Автобуси 60, 68, 130, 166, 170, 177, 333
Трамваї 3, 12
Тролейбуси 2
Маршрутні таксі 111, 117, 121, 131, 145, 146, 175, 185, 203, 220, 221, 223, 241, 242, 320, 570
Зупинки громадського транспорту Соборна пл., Грецька (Преображенська)
Рух двобічний
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі №1 до №12
Архітектурні пам'ятки Будинок Русова, Прибутковий будинок Лібмана
Пам'ятники Михайлу Воронцову
Храми Спасо-Преображенський собор
Навчальні заклади ЗОШ №121
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Соборна площа у Вікісховищі

Собо́рна пло́ща — одна з головних площ міста Одеси. Має форму неправильного п'ятистінника. Утворена перетином вулиць Преображенської, Садової, Коблевської, Льва Толстого.

З 2005 року на площі міститься виставка-продаж одеських митців. Поруч розташована галерея квітів.

Назва[ред.ред. код]

Вперше площа згадується 1828 року під назвою «Преображенська». У 30-ті роки XIX століття вона іменується то Соборною, то Преображенською, навіть іменувалася Плац-Парадом або плац-парадним майданчиком.

З 1920 року Соборна стала площею Червоної армії, в роки румунської окупації знов Соборною, з 1946 року — Радянської армії. 1991 року площі було повернуто історичну назву.[1]

Історія[ред.ред. код]

Краєвид Соборної площі від будинку Русова. Початок ХХ століття

З моменту заснування міста Соборна площа була головним майданом Одеси. Тут розпочинались та проходили міські та церковні свята.

У центрі площі розташований Спасо-Преображенський собор, який і дав назву площі. 1936 року будівлю собору було знищено, а на його місці було встановлено фонтан та зроблені клумби. Відновлення Спасо-Преображенського собору почалось 1999 року.

У північній частині площі на високому п'єдесталі встановлено бронзову статую Михайла Воронцова — генерал-губернатора Новоросійського краю. Саме з його ім'ям пов'язують культурний та економічний розквіт Одеси. Пам'ятник було відкрито 8 листопада 1863 року. Його автори — скульптор Ф. Бруггер та архітектор Франц Боффо.

Футбольна «Соборка»[ред.ред. код]

Ще з радянських часів на площі часто-густо збиралися футбольні вболівальники. Зазвичай ті, хто вболівав за місцевий футбольний клуб «Чорноморець».

Пам'ятаю колишню «Соборку», де перші вболівальники підтягувалися до дев'ятої ранку, і до пізнього вечора йшло обговорення всіх нюансів гри як «Чорноморця», так і взагалі футболу в цілому. У дні матчів, коли я був дискваліфікований, або з інших причин пропускав зустрічі, йшов з вулиці Торгової, де жив, у Парк Шевченка пішки, і бачив, як уже з Дерібасівської тяглися потоки людей на стадіон.

Оригінальний текст (рос.)

Помню прежнюю Соборку, где первые болельщики подтягивались к девяти утра, и до позднего вечера шло обсуждение всех нюансов игры как «Черноморца», так и вообще футбола в целом. В дни матчей, когда я был дисквалифицирован, или по другим причинам пропускал встречи, шел с улицы Торговой, где жил, в Парк Шевченко пешком, и видел, как уже с Дерибасовской тянулись потоки людей на стадион.

Василь Іщак[2]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://obodesse.at.ua/publ/1-3-2
  2. Антон Терехов, Олег Шалькер. Футбол. Василий Ищак. Ну кто его не знает.... — 03-08-2010. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]