Перейти до вмісту

Соборне (селище)

Координати: 46°13′36″ пн. ш. 29°12′08″ сх. д. / 46.226639° пн. ш. 29.202333° сх. д. / 46.226639; 29.202333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
селище Соборне
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район
Тер. громада Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51060170020075321
Основні дані
Засновано 1816 (209 років)
Колишня назва Село № 7,
Березине́ (до 2024)
Статус із 2024 року
Площа 4,16 км²
Населення ▼ 3343 (01.01.2022)[1]
Густота 811 осіб/км²;
Поштовий індекс 68542
Телефонний код +380 4847
Географічні координати 46°13′36″ пн. ш. 29°12′08″ сх. д. / 46.226639° пн. ш. 29.202333° сх. д. / 46.226639; 29.202333
Висота над рівнем моря 39 м
Водойма р. Когильник


Відстань
Найближча залізнична станція: Березине
До райцентру:
 - фізична: 8 км
 - автошляхами: 8,2 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 145 км
Селищна влада
Адреса 68500, Одеська область, Болградський район, селище Бессарабське,вул. Широка, буд. 1
Карта
Соборне. Карта розташування: Україна
Соборне
Соборне
Соборне. Карта розташування: Одеська область
Соборне
Соборне
Мапа

Соборне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Соборне.

Собо́рне (у минулому — Село № 7, до 2024 року — Березине́) — селище в Україні, у Тарутинській селищній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на автошляху Одеса — Комрат.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Засноване у 1816 році німецькими колоністами.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри[4].

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом[5].

Під час Другої світової війни у 1941—1944 роках селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу[6].

Назва селища походила на честь перемоги російських військ у битві на Березині.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція[7].

Від Соборного до адміністративного центру громади є можливість дістатися автошляхом територіального значення Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище раніше мало залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Тарутинської селищної територіальної громади[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тарутинського району, селище увійшло до складу новоутвореного Болградського району[9].

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Березине набуло статусу селища[10].

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування попередньо підтримав повернення історичної назви Ротунда[11].

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування селища Березине на Соборне. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[12]

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
Зміна чисельності містечка
1959[13] 1970[13] 1979[13] 1989[13] 2001[13]
4 414 ▲ 4 926 ▼ 4 764 ▼ 4 414 ▼ 3 799
2003[13] 2004[13] 2005[13] 2006[13] 2007[13]
▼ 3 779 ▼ 3 734 ▼ 3 680 ▼ 3 569 ▼ 3 537
2008[13] 2009[13] 2010[13] 2011[14] 2012[15]
▬ 3 523 ▼ 3 508 ▬ 3 505 ▼ 3 483 ▲ 3 502
2013[16] 2014[17] 2015[18] 2016[19] 2017[20]
▲ 3 516 ▬ 3 510 ▬ 3 508 ▼ 3 494 ▼ 3 479
2018[21] 2019[22] 2020[23] 2021[24] 2022[25]
▼ 3 450 ▼ 3 410 ▬ 3 402 ▼ 3 374 ▼ 3 343

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[26]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1727 45.09%
українська 805 21.02%
болгарська 491 12.82%
румунська 424 11.07%
гагаузька 284 7.42%
циганська 38 0.99%
вірменська 20 0.52%
білоруська 13 0.34%
німецька 5 0.13%
польська 5 0.13%
інші/не вказали 18 0.47%
Усього 3830 100%

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-4. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022.
  6. ↑ 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020.
  8. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
  9. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. ↑ Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
  11. ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
  12. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  13. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
  14. ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  15. ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  16. ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  17. ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  18. ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  19. ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  20. ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  21. ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  22. ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  23. ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  24. ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  25. ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  26. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  27. ↑ РІДНИМ ЗАГИБЛИХ ЗАХИСНИКІВ ВРУЧИЛИ ПОСВІДЧЕННЯ ТА НАГРУДНІ ЗНАКИ «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН ТАРУТИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ». Офіційний вебсайт Бессарабської селищної ради (укр.). 26 лютого 2025. Процитовано 17 червня 2025.
  28. ↑ Ковальова, Ганна (18 жовтня 2024). Благодійник з Німеччини та 22 загиблих військових стали Почесними громадянами Тарутинської громади. Махала (укр.). Процитовано 17 червня 2025.
  29. ↑ Ходарченко, Алена (6 квітня 2025). Назавжди двадцять: Одещина вшановує пам’ять полеглого захисника Івана Петрова із Тарутинської громади. Південь сьогодні (укр.). Процитовано 17 червня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соборне_(селище)&oldid=45843291