Перейти до вмісту

Собор Паризької Богоматері (фільм, 1956)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Собор Паризької Богоматері
фр. Notre-Dame de Paris Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдрама
РежисерЖан Делануа Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерРоберт Хаким
Реймонд Хаким
СценаристВиктор Гюго (роман)
Джин Ауренч
Жак Превер
Бен Хект
На основіСобор Паризької Богоматері Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях
Джина Лоллобриджида, Ентоні Квінн, Jean Danetd, Ален Кюні, Робер Ірш, Valentine Tessierd, Jacques Hillingd, Жак Дюфіло, Roger Blind, Борис Віан, П'єр Френе, Philippe Clayd, Jean Tissierd, Marie-Louise Damiend, ‎Albert Michel‎d, Albert Rémyd, Camille Guérinid, Daniel Emilforkd, Denise Carvenned, Dominique Davrayd, Dominique Marcasd, Doudou Babetd, Franck Mauriced, Georges Doukingd, Germaine Delbatd, Hubert de Lapparentd, Jacques Bertrandd, Jean Martind, Madeleine Barbuléed, Marianne Oswaldd, Maurice Sarfatid, Michel Etcheverryd, Nadine de Rothschildd, Paul Biscigliad, Paul Bonifasd, Piérald, Robert Lombardd, Roland Baillyd, Yette Lucasd, Virginie Vitryd, Едмон Бешамп[1], Louisette Rousseaud[1], Eugène Stuberd[1] і Robert Riettiid[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорМишель Келбер
КомпозиторДжорджес Аурик
Ангело Франческо Лаваниньо
КінокомпаніяTitanus[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторMOKÉPd і Netflix Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість115 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовафранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція
 Італія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік1956
Кошторис1 млн $
IMDbID 0050781
Собор Паризької Богоматері

«Собор Паризької Богоматері» (фр. Notre-Dame de Paris Notre-Dame de Paris) — фільм за романом Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Постановку цього масштабного проекту здійснив володар Гран-прі Каннського фестивалю, режисер Жан Деланнуа. Натурні зйомки, розкішні костюми і чудова гра знаменитих акторів Джини Лоллобриджиди, Ентоні Квінна і Алена Кюні.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм переносить глядачів у середньовічний Париж, де відбуваються всі дії. Циганка Есмеральда своєю красою зводить з розуму чоловіків. У неї таємно закоханий Клод Фролло, суворий священик з Собору Паризької Богоматері. Вихованець святого отця, горбань Квазімодо, також зачарований смаглявою танцюристи. А дівчина зберігає вірність аристократу на ім'я Феб. Очманілий ревнощами священик ранить його. У злочині звинувачують Есмеральду і судді засуджують дівчину до смерті через повішення. Феб не робить нічого задля її порятунку, але на допомогу коханій приходить горбань Квазімодо. Кінцівка фільму частково відрізняється від роману: Есмеральда була вбита стрілою при штурмі собору. Її останні слова: «Життя прекрасне» (фр. «C'est beau, la vie» «C'est beau, la vie»).

У ролях

[ред. | ред. код]

Ентоні Куїнн КвазімодоДжина ЛоллобриджидаЖан ДаніАлен Кюні

актор роль
Есмеральда
Клод Фролло
Даніель Дюмон Флер-де-Ліс
Філіп Клей Клопен Труйльфу
Моріс Сарфати Жеан Фролло де Молендіно
Жан Тіссьє король Людовик XI
Валентайн Тессьер Алоїза Гонделор'є
Жак Іллінг прокурор Метр Жак Шармолю
Жак Дюфійо Гійом Руссо
Роже Блен Матіас Хунгаді
Маріанн Освальд стара Фалурдель
Роланд Байлі кат
Камілл Герін голова суду
Роберт Ломбард Метр Жак Коппеноль
Альбер Ремі Юпітер
Юбер де Лапаран Гійом де Аранкур
Борис Віан Кардинал Карл II де Бурбон

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Джина Лоллобриджида в цьому фільмі вважається найуспішнішим екранним втіленням Есмеральди. Одна з причин успіху, ймовірно, те, що акторка наважилася зіграти циганку босою. У романі Віктора Гюго героїня носить черевички.[джерело не вказане 3016 днів]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 ČSFD — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]