Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Миколаївський собор
Николаевский кафедральный собор в Старобельске.jpg
49°16′54″ пн. ш. 38°53′32″ сх. д. / 49.2817111° пн. ш. 38.8922306° сх. д. / 49.2817111; 38.8922306Координати: 49°16′54″ пн. ш. 38°53′32″ сх. д. / 49.2817111° пн. ш. 38.8922306° сх. д. / 49.2817111; 38.8922306
Тип споруди православний храм
Розташування Україна УкраїнаСтаробільськ
Архітектор Краєвський
Початок будівництва 1859
Кінець будівництва 1862
Стиль бароко
Належність УПЦ МП
Адреса м. Старобільськ, Луганська область, вул. Комунарів
Вебсайт sed-eparhia.com/kafedralnyj-sobor/474-svyato-nikolaevskij-kafedralnyj-sobor-g-starobelska.html
Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ). Карта розташування: Росія
Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ)
Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ) (Росія)
CMNS: Собор святого Миколая Чудотворця у Вікісховищі

Свято-Миколаївський собор — другий кафедральний собор Сєвєродонецької та Старобільської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), пам'ятка архітектури другої половини XIX століття.

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці 1858 року Святійший синод прийняв рішення про будівництво у Старобільську храму в ім'я Святителя Миколая Мирлікійського Чудотворця в увічнення пам'яті померлого імператора Миколи I.

Наприкінці 1859 було визначене місце для нової церкви — на пагорбі між Малою Дворянською та Соборною, Класичною та Миколаївською вулицями, неподалік від кафедрального собору Покрови Божої Матері, якому на той час вже виповнилося 65 років.

Автором проекту, виконаного в стилі бароко, був єпархіальний архітектор Харківської духовної консисторії Краєвський. Будівництво Миколаївської церкви було завершене у 1862 році.

В радянські часи, з 1924 по 1994 роки, це було єдине місце в Старобільську, де велася Служба Божа.

Зі встановленням кафедри, Миколаївська церква була перейменована на Свято-Миколаївський Кафедральний Собор.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лідія БОРЩЕНКО. "ІЗ ІСТОРІЇ ХРАМОВОГО БУДІВНИЦТВА НА ЛУГАНЩИНІ (друга половина ХІХ ст. — перша третина ХХ ст.)"