Собінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Собінка
Собинка
Coat of Arms of Sobinka.gif Flag of Sobinka.gif
Герб міста Прапор міста
Школа-Собинка.jpg
Roundel of Ukraine.svg
Розташування міста Собінка
Розташування міста Собінка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Собінська міськрада
Код ЗКАТУ: 17440000
Код ЗКТМО: 17650101001
Основні дані
Час заснування: 1858
Статус міста 1939
Населення 18 961 особи (2013)
Площа 18 км²
Густота населення 1096,8 осіб/км²
Поштові індекси 601201-601204
Телефонний код +7 49242
Географічні координати: 55°59′24″ пн. ш. 40°01′00″ сх. д. / 55.99000000002777711° пн. ш. 40.0166666666947747899030219° сх. д. / 55.99000000002777711; 40.0166666666947747899030219Координати: 55°59′24″ пн. ш. 40°01′00″ сх. д. / 55.99000000002777711° пн. ш. 40.0166666666947747899030219° сх. д. / 55.99000000002777711; 40.0166666666947747899030219
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Клязьма
Найближча залізнична станція Ундол
Відстань
До залізничної станції: 3 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

37

Влада
Веб-сторінка sobinka.ru
Міський голова Зотов Володимир Олексійович


Собінка у Вікісховищі?

Со́бінка (рос. Собинка) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Собінського району Владимирської області.

Населення міста становить 18 961 особи (2013).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Клязьма, притоці річки Ока. Собінка розташована в північно-західній частині Мещорської низовини.

Історія[ред. | ред. код]

В давнину на місці міста була Собінська (Собенна, Собіна) пустка, назва якої походить за однією версією від антропоніму Собін (чоловіче ім'я XV століття), а за другою — від російського слова особый (окремий). В середині XIX століття поряд була збудована залізниця. В 1856 році брати Матвій та Лука Лосеві купили ділянку пустки у графа О. М. Зубова для побудови текстильної фабрики. Відкрито її було 19 жовтня 1858 року. Біля фабрики виросло селище, де збудували будинки для працівників, лікарню, школу, храм Воскресіння Христового. В 1860-ті роки був збудований міст через Клязьму та бруківку до станції Ундол. В радянські часи були збудовані клуб, нові школи та садочки, на березі річки створено Парк Текстильників. 18 вересня 1939 року селище отримало статус міста. В роки Другої Світової війни в боях брало участь близько 3 тис. мешканців, з яких 1485 осіб не повернулись. З утворенням 14 серпня 1944 року Владимировської області, Собінка стає районним центром (в 1964-65 роки Ставровський район). В 19632005 роках Собінка мала статус міста обласного підпорядкування.

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Собінський текстиль» (виробництво бавовняних тканин та марлі), швейна фабрика (спортивний та робітничий одяг), хлібокомбінат, ліспромгосп, друкарня.

Демографія[ред. | ред. код]

20,4 тис. в 2005, 21,1 тис. в 2003, 21 054 в 2002, 22,3 тис. в 2001, 22,5 тис. в 2000, 22,9 тис. в 1998, 23,34 тис. в 1996, 23,3 тис. в 1992, 23,7 тис. в 1989, 23,6 тис. в 1979, 22,9 тис. в 1970, 22,0 тис. в 1967, 20,5 тис. в 1959.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В місті діють 5 шкіл, ПТУ № 44, Будинок дитячої творчості, центр дитячого та юнацького туризму, художня та музична школи, дитячий оздоровчо-освітній спортивний центр «Олімп». Відкриті краєзнавчий музей, Будинок культури, кінотеатр «Восход», 3 бібліотеки, стадіон «Труд» (відкритий 1928 року, тут грає футбольна команда «Труд»). Видається газета «Доверие» (заснована 1930 року як «Коммунист»).

Транспорт[ред. | ред. код]

Поряд з містом (3 км) проходить залізниця Москва-Нижній Новгород — станція Ундол. До 1980-их років в місті діяла вузькоколійка Асерховського торфопідприємства. До автодороги М7 «Волга» веде шлях з мостами через річку та залізницю. В місті є автостанція, яка з'єднує Собінку з Владимиром та навколишніми населеними пунктами.

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник Карлу Марксу — встановлено в березні 1923 року на центральній площі
  • Будівля колишньої церкви Воскресіння Христового — з 1923 року тут школа № 1, в роки війни був шпиталь
  • Монумент Переможному солдату на центральній площі та встановлений в 1995 році меморіал героям
  • Дерев'яна церква Ікони Державної Божої матері на березі Клязьми (19962006)

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]