Совачева Ганна Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Совачева Ганна Вікторівна
Ім'я при народженні Ганна Вікторівна Хартуларі
Народилася 24 листопада (6 грудня) 1876(1876-12-06)
Москва
Померла 7 липня 1954(1954-07-07) (77 років)
Абондан, Франція
Діяльність акторка
Чоловік Совачів Василь Якович
Батьки Хартуларі Віктор Костянтинович
Саренко Віра Василівна

Совачева Ганна Вікторівна (24 листопада (6 грудня) 1876(18761206), Москва — 7 липня 1954, Абондан, Франція) — акторка з грецького роду Хертуляріїв, дружина військового лікаря, генерал-хорунжого армії УНР Василя Яковича Совачева (1876—1924).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 6 грудня (24 листопада) у Москві.[1]

Під час російсько-японської війни була сестрою милосердя Червоного Хреста у діючій армії.

30 квітня (13 травня) 1906 в родинному гнізді Совачевих — селі Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії обвінчалась з В. Я. Совачевим. З тих пір її творча і громадська діяльність пов'язана з Україною.

Закінчила музично-драматичну школу М. Лисенка в Києві. Спершу виступала на російській оперовій сцені, з 1918 р. в українських театрах Києва, 19211922 і 19321944 рр. Львова й Ужгороду (19231931).

На еміграції в Австрії (очолювала український театр у Зальцбурзі) і з 1949 р. у Франції, де й померла у будинку престарілих.

Амплуа — характерні ролі переважно старших жінок як у побутовому, так і в зах.-евр. репертуарі:

Терпелиха («Наталка-Полтавка» І. Котляревського);
Вустя («Ой, не! ходи, Грицю…» М. Старицького);
Ігуменя («Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської);
Одарка («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка);
Ганна («Безталанна» І. Тобілевича);
Стара циганка («Хата за селом» за Ю. Крашевським);
Пані Тейбрет («Святе полум'я» С. Моема) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]