Сова болотяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сова болотяна
Asio-flammeus-001.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Вухата сова (Asio)
Вид: Сова болотяна
Біноміальна назва
Asio flammeus
Pontoppidan, 1763
Синоніми
Asio accipitrinus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Asio flammeus
ITIS logo.jpg ITIS: 177935
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56267
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Asio flammeus
Fossilworks: 161530

Сова болотяна (Asio flammeus) — вид птахів роду вухаті сови (Asio) родини Совові (Strigidae) ряду Совоподібні (Strigiformes). В Україні осілий, кочовий птах. Занесена до Червоної книги України (2009).

Опис[ред.ред. код]

Ерік Понтоппідан (1698-1764, Копенгаген) - дослідник, що вперше описав цей вид сов

Птах середніх розмірів (трохи більший за голуба Columba livia), схожий на сову вухату. Забарвлення з домінуванням жовтуватих або вохристих тонів. Верх рудо-бурий, низ світлий з вузькими продовгуватими плямами (без поперечних штрихів). Низ грудей, черевце та підхвістя білі. «Вушка» дуже маленькі, ледь помітні (вночі їх притискає). Лицевий диск рудий, з ледве помітними бурими штрихами, чітко не обмежений, через що часто зливається. «Лице» витягнуте, на відміну від плоского лицьового диску сови вухатої.

Очі жовті, з широкими чорними кругами довкола очей. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий. Під дзьобом біле пір'я. Між очима білі валики у вигляді півмісяців.

Самки більші за самців, зазвичай з густішими плямами. Маса самців сови болотяної — 0,23—0,39 кг, самок — 0,24—0,43 кг, довжина — 34—42 см, крило самців — 26,4—33,0 см, самок — 27,7—33,8 см, розмах — 84—112 см.

Крила досить довгі, знизу світлі, з широкими білими полями, чорними плямами на згинах. У птаха в польоті крила зігнуті в кисті, однак кут згину достатньо тупий. Знизу на хвості 3 смуги і 1—2 прикриті.

На відміну від багатьох інших сов часто полює вдень, зазвичай же в сутінках. Навесні при світлі заходу сонця можна побачити характерний шлюбний політ самця з різкими зниженнями і підйомами, крутими поворотами, з повільними і глибокими помахами крил, серіями ударів крилами перед собою в піке.

Поширення та місця існування[ред.ред. код]

Гніздовий ареал охоплює Північну Євразію, Північну Америку та частково Південну Америку. Болотяна сова — мешканець відкритих просторів, через що, найбільшої чисельності досягає в степах і тундрі. У степовій зоні максимальної чисельності досягає у високо-трав'яному степу, часто з солончаками. У сильно освоєних степах приурочена до цілинних ділянок балок і зарослих кропивою та лободою руїн поселень і літників. У горах гніздиться в гірських степах і тундрі, однак, в значно меншій кількості, ніж в їх рівнинних аналогах. У лісовій зоні тяжіє до річкових долин, де гніздиться на відкритих ділянках.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

Загальна чисельність популяції виду в Україні точно не відома; ймовірно, вона становить 850–1700 пар. З 1960-х рр. відбувається значне зниження щільності гніздування. Відносно звичайним буває тільки у роки підйому чисельності основних видів жертв — мишоподібних гризунів. Скорочення чисельності спричиняють сільгоспроботи з використанням техніки, випасання худоби, випалювання рослинності у весняний період та безпосередній відстріл мисливцями.

Гніздування[ред.ред. код]

Сова болотяна на присаді, фото зроблене в Бразилії

Гнізда влаштовує виключно на землі. Гніздо розташовується серед високої трави або під прикриттям куща. Болотяна сова на відміну від інших сов зрідка самостійно будує гніздо. В залежності від зволоження ґрунту гніздо представляє собою витоптану в траві площадку або ямку в ґрунті діаметром 20—50 см, глибиною 1—3 см або ж пухку плоску споруду, споруджену з декількох десятків стебел трав, діаметром 30—50 см, висотою 2—4 см і глибиною 1—2 см. В кладці від 4 до 10, частіше 5—6 круглястих яєць білого забарвлення.

Відстань між гніздами різних пар в густих гніздових угрупуваннях становить 200–800 м, в менш насичених — 0,8—3 км. В лісовій зоні, як правило, одна пара болотяних сов контролює одне поле або інший обмежений лісом відкритий простір, а тому, відстань між парами коливається від 3 до 10 км. Приблизно на такій же відстані гніздяться пари на заплавах рік.

Пташенята в першому пуховому вбранні білі з рожевим відтінком і сіруватим дзьобом. Довкола очей великі чорні поля. Між очима над наддзьобком чорне пір'я, обрамлене по боках вузькими білими смугами. Під дзьобом досить довга і вузька біла пляма. Дзьоб чорний. Пухові вушка відсутні.

Охорона[ред.ред. код]

Включено до Червоної книги України (2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Разом з іншими птахами охороняється в заповідниках та національних природних парках України. Треба охороняти придатні для гніздування виду водно-болотні біотопи, проводити роз'яснювальну роботу серед мисливців.

Див. також[ред.ред. код]

  • 8752 Фламмеус — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Посилання[ред.ред. код]

  • Кузьменко Ю. В. Сова болотяна // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 464.

Джерела[ред.ред. код]

Сайт «Хижі птахи України»