Сова сіра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сова сіра
Tawny wiki edit1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Завропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сова (Strix)
Вид: Сова сіра
Біноміальна назва
Strix aluco
Linnaeus, 1758
Strix aluco dis.png

Сова́ сі́ра, (Strix aluco) (рос. неясить), птах родини Совові (Strigidae). Довжина 41 —66 см, вага — 450 —1200 г. Корисний птах (знищує мишовидних гризунів). В Україні звичайний осілий птах Полісся, Лісостепу, Криму й Карпат. У степовій зоні  — рідкісний.


Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Птах середніх розмірів, приблизно з ворону сіру з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Лицевий диск, як у сови довгохвостої, не обмежений і вгадується лише по структурі оперення або ж обмежений темною смугою. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим. У птахів сірого забарвлення спина буро-сіра, значно темніша ніж груди. На грудях великі продовгуваті темно-бурі або чорні плями, перекреслені тонкими поперечними штрихами. У рудої морфи спинна сторона бура, низ світліший, вохристо-рудий. Плямистість така ж як і у сірої морфи. На плечах, як правило, білі плями. У природі відрізняються від інших сов розмірами, великою крутою головою без «вушок». Пухові пташенята в першому вбранні білі з вохристим відтінком на спині. Довкола очей круглі сіруваті плями. Забарвлення голови світліше ніж забарвлення грудей.

Крик самця у шлюбний період: «ху-ху-хуу». Крик самки: «кувіі-кувітт»; біля гнізда «бек-бек».

Особливості біології[ред.ред. код]

Живляться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами.

Гніздовий період починається рано. На початку березня. Сова сіра в більшості випадків влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, берез, верб і осик. У карстових і гірських районах гніздиться в глибоких нішах і тріщинах скельних оголень бортів карстових ям, річкових долин. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Власного гнізда не робить, відкладаючи яйця на існуючий субстрат. Повна кладка 2-6 (частіше 3 — 5) білих яєць, в кінці березня — на початку квітня. Насиджує самка 30 днів. Пташенята стають дорослими через 35-40 днів.

Посилання[ред.ред. код]