Совість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Совість України
Заснована / зареєстрована 1 червня 2005
Штаб-квартира


Очільник партії Хачатур Хачатурян
Кольори
Кількість членів


Вебсторінка http://www.sovistukr.at.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Со́вість Украї́ни» — сучасна українська політична партія. Брала участь у парламентських виборах 2006 і 2007 років, місцевих виборах 2010 року.

Історія партії[ред. | ред. код]

Зареєстрована Міністерством юстиції України 1 червня 2005 року, за іншими даними — 25 березня[1].

У 2020 році Міністерство юстиції звернулося до суду з метою ліквідувати партію як неактивну[2].

Керівництво[ред. | ред. код]

З 2005 до вересня 2010 року партію очолював Володимир Удовиченко, багаторічний голова міста Славутич.

Голова партії — Хачатур Хачатурян, ректор Київського міжнародного університету. Деякий час виконувала обов'язки голови партії проректор того ж університету Данченко Тетяна Володимирівна.

Участь у виборах[ред. | ред. код]

Партія вперше взяла участь у парламентських виборах 2006 року у складі виборчого блоку «Патріоти України». Блок набрав трохи більше 11 тисяч голосів (0,04 %) і програв вибори[3].

Партія брала участь у дострокових парламентських виборах 2007 року у складі виборчого блоку «Всеукраїнська громада», однак до Парламенту не потрапила — блок набрав близько 0,05 % голосів.

У 2008 році від партії «Совісті України» балотувалась в депутати диктор і ведуча програм українського телебачення; народна артистка України Тетяна Василівна Цимбал.[4]

Партія взяла участь у виборах до місцевих органів влади у 2010 році. Від партії балотувалися на посаду мера Полтави Олександр Мамай та на посаду мера Вінниці чинний тоді міський голова Володимир Гройсман[5]. Обидва виграли вибори, втім невдовзі Мамай залишив партію та вступив до Партії регіонів. Також 24 з 25 місць у Полтавській міській раді отримали висуванці партії.[6]

11 з 14 обраних до Вінницької міськради в 2010 році від «Совісті України» депутатів на виборах 2015 року вже балотувалися від партії Гройсмана «Вінницька європейська стратегія». Декілька колишніх висуванців «Совісті України» пройшли за списком «Блоку Петра Порошенка»[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СОВІСТЬ УКРАЇНИ». Моя Вінниця. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
  2. Наталія Норіцина. Уже без “Совісті”, але з “гречкою” від “Народу”: як ексмер Полтави Мамай готується до виборів. Рух "Чесно", 20 червня 2020
  3. Кривошея В. Сучасні політичні партії в Україні та їх класифікація за участю у виборах. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – 2010/4 (48)
  4. Партія "Совість України". Українська правда - Київ. Процитовано 21 березня 2019. 
  5. Олексій Шарапов. Гройсман знайшов маловідому «Совість України». 20 хвилин, 28 вересня 2010
  6. Ірина Воскобойникова. «Совість України» — полтавська сенсація на місцевих виборах. УНІАН, 08 листопада 2010
  7. Віталій Рибак. Вінницька міська рада: коаліція Гройсмана-Порошенка узурпувала владу. Рух «ЧЕСНО», 1 серпня 2016

Посилання[ред. | ред. код]