Согдіана (співачка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Согдіана

Согдиана.jpg

рос. Оксана Владимировна Нечитайло
Основна інформація
Дата народження 17 лютого 1984(1984-02-17) (35 років)
Місце народження Зарафшан, Навоїйська область, Узбецька РСР, СРСР
Роки активності 1998 — тепер. час
Громадянство Узбекистан Узбекистан,
Росія Росія
Національність українка
Професії співачка, акторка
Жанри поп, танцювальна музика
Псевдоніми Согдіана
sogdianamusic.ru
Нагороди
Файли у Вікісховищі?

Согдіана (справжнє ім'я — Оксана Володимирівна Нечитайло; також виступала під псевдонімом Согдіана Федоринська; нар. 17 лютого 1984, Зарафшан, Навоїйська область, Узбецька РСР, СРСР) — узбецька і російська співачка та акторка українського походження. Народна артистка Чеченської Республіки (2009). Виконує пісні російською, узбецькою, французькою, англійською, українською, чеченською мовами. Є автором деяких своїх пісень, а також мала деякий досвід у написанні пісень іншим виконавцям. На рахунку у співачки 4 альбоми і 13 кліпів.

Біографія[ред. | ред. код]

Согдіана народилася 17 лютого 1984 в Зарафшані. Її батько, Володимир Нечитайло, інженер, мати Лариса Федоринська, за освітою — медичний працівник. Її бабуся співала колись у церковному хорі. Але, незважаючи на це, любов юної Согдіани до музики проявилася досить рано. Вона росла творчою дитиною: з дитинства малювала, співала, танцювала та влаштовувала міні-концерти для родичів і гостей. Батьки вчасно помітили талант доньки й віддали її в спеціальну музичну школу, де вона і провчилася 11 років по класу фортепіано. Тому, на додаток до фортепіано, вона з 8-го класу стала займатися вокалом.

Согдіана брала участь у багатьох Міжнародних та Республіканських конкурсах (Садо 99, Узбекистан; Aziz Ona Yurtim navolari, Узбекистан; Шлях до зірок, Санкт-Петербург; Діскавері, Болгарія; Canzoni dal mondo, Італія та багатьох інших) і незмінно виявлялася серед лауреатів. Але справжня співачка не може жити одними лише конкурсами та почесними дипломами, тому Согдіана почала працювати над записом власних композицій, повільно, але вірно, підбираючи матеріал для дебютного альбому. Диск Mening kunglim («Моя душа») побачив світ у 2001. Незабаром вона вступила до Державної консерваторії Узбекистану на факультет естрадного вокалу.

Довівши всім навколишнім, що твердо обрала для себе життєвий шлях, Согдіана впевнена, що будь-яку справу має робити професіонал. І ця її життєва установка багатьох вабить до неї. Як пізніше напише кореспондент МК-неділі Уляна Калашникова

Кажуть, розумних і одночасно гарних не буває. На випускницю «Фабрики зірок-6» Согдіану цей вислів, схоже, не поширюється. Довгонога брюнетка до потрапляння на проект встигла отримати вищу музичну освіту, що в сучасному шоу-бізнесі, самі розумієте, рідкість.

У 2003 Согдіана удостоїлася найвищої молодіжної нагороди Узбекистана — Державної премії «Ніхол» («Паросток»). Це було вже справжнім визнанням, а значить, відкрило таланту співачки дорогу до мільйонів слухачів.

З 2004 в репертуарі Согдіани з'являються справжні хіти (Ovora bolma (Не сподівайся), Netay (Що мені робити), Yurak mahzun («Серце сумне»), Mening shahzodam baribir kelar (Мій принц все одно прийде), які прогриміли на весь Узбекистан. Кар'єра співачки швидко набирає обертів — знімаються відеокліпи, випускається другий, куди успішніший, альбом Mening shahzodam baribir kelar. А в 2006 нову зірку Сходу помітили і в Росії — Согдіана стає однією з учасниць «Фабрики зірок−6» Віктора Дробиша. І хай вона не виграла проект, але зате своєю проникливою піснею Сердце-магнит, знайшла ключик до сердець російських слухачів. Її харизма й чарівна щирість, вабливий погляд зачаровують шанувальників, і навіть маститих журналістів:

Може, артистці хотілося більше таємниці, а може, вона відчувала в собі поклик далеких предків і виконує місію посла інших культур. Або, може просто мріє про це, притягаючи наш слух своєю мрією і своїм щирим серцем, немов магнітом.

Такий відгук про дебют Согдіани написали в газеті Вечірня Москва.

Після закінчення Фабрики зірок, вона вирушила з усіма її учасниками на тривалі гастролі Росією і країнами СНД.

До того часу Согдіана стала народною героїнею не тільки у себе на батьківщині, а й завоювала серця шанувальників по всьому світі. З аншлаґами пройшли в кінотеатрах країни дві картини за її участю Ходжа Насреддін і Согдіана. Навіть трьох днів у чотиритисячному залі не вистачило, щоб усі охочі змогли наживо послухати та побачити барвисте шоу улюбленої співачки.

У цьому ж році дівчина стала володаркою однієї з найбільш престижних нагород на російській сцені. Согдіана вийшла на сцену Державного Кремлівського Палацу і отримала свій перший, але не останній Золотий грамофон за мега-хіт Серце — магніт.

У 2007 Согдіана зняла кліп на пісню Синє небо і почала роботу над своїм першим російським альбомом. Так що всього через 3 тижні після народження первістка, сина Арджуна, вже виступала на Золотому грамофоні. Согдіана отримала другу престижну статуетку за пісню Синє небо. У цьому ж році була удостоєна премії мерії Москви Пілар за внесок у розвиток російської популярної музики. 14 лютого 2008 вийшов у світ перший російський альбом Согдіани (а за рахунком 3-й) «Серце — магніт». І ось уже третя пісня з цього альбому домагається успіху й визнання. У цей час композиція «Вітер наздогнати» звучала на всіх радіостанціях.

Фільмографія[ред. | ред. код]